Велика біла по праву вважається одною з основних порід свиней у світі. Порода виведена у ХІХ ст. в Англії шляхом складного схрещування зі скороспілими китайськими та багатоплідними неаполітанськими і португальськими. На територію сучасної України була завезена з кінця ХІХ ст., де акліматизація та годівля призвели до докорінної зміни їх типу тілобудови. Їх використання для поглинального схрещування у поєднанні з малопродуктивними місцевими свинями, застосування методу складного відтворювального схрещування дало змогу вченим-селекціонерам і виробничникам створити фактично нову вітчизняну велика білу породу, яка за багатьма показниками перевищує англійську. Як породу велику білу вітчизняної селекції визнано в кінці 30-х років. Значний внесок у формування генотипів вітчизняної селекції зробили корифеї і практики зоотехнії, а саме: Н.Н. Завадовський, В.М. Толстой, М.М. Щепкін (Росія); М.Ф.Іванов, А.П. Редькін, О.П. Бондаренко (Україна). Коротко окреслимо досягнення деяких з цих вчених.

Іванов Михайло Федорович (1871-1935) – радянський вчений у галузі тваринництва, селекціонер, Академік Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (1935). За пропозицією Іванова в 1925 р. була організована зоотехнічна дослідницька станція і племінна станція в «Асканії-Новій», Херсонська область, якою він завідував до кінця життя. Іванов запропонував науково обґрунтовану методику і систему заходів для виведення нових і удосконалення наявних порід овець. Він вивів асканійську породу тонкорунних овець і зробив значний вклад у виведення української степової білої породи свиней. Михайло Федорович — один із засновників зоотехнічної дослідницької роботи в СРСР.

У своїх наукових працях Іванов підкреслював величезну роль факторів годування і усього комплексу умов розведення тварин для отримання від них бажаної продуктивності.

Редькін Андрій Петрович (1875-1966) – радянський вчений в області зоотехніки і агрономії, почесний академік ВАСГНІЛ, Герой Соціалістичної Праці (1965). Закінчив Харківське сільськогосподарське училище, після чого працював в департаментах землеробства різних губерній. Активно займався вивченням проблем свинарства. Є автором великої кількості наукових робіт в галузі племінної справи, схрещування порід, годування. Під його керівництвом були виведені калінінська і муромська породи свиней, які показали високу продуктивність в умовах середньої смуги Росії. У роки Великої Вітчизняної війни займався написанням підручника «Свинарство», який згодом витримав чотирнадцять перевидань в СРСР і був виданий за кордоном. За великі заслуги в сільськогосподарській науці Редькіну у 1946 році було присвоєно звання Заслуженого діяча науки РРФСР.

Основними авторами значних селекційних досягнень по вдосконаленню свиней ВБ породи в Україні за останні 20-25 років є Д.К. Білогуб, М Д. Березовський, Ф.К. Почерняєв, В.О. Медведєв, Н. Д. Голуб.

Білогуб Данило Кирилович (1899-1986) – дуже відомий вчений в області свинарства. Закінчив зоотехнічний факультет Київського сільськогосподарського інституту та одержав кваліфікацію зоотехніка-організатора. Творчі пошуки вченого знайшли своє узагальнення у кандидатській дисертації за темою «Міжпородне схрещування свиней планових порід УРСР як засіб підвищення продуктивності свинарства», яка отримала високу оцінку сучасної наукової середи. Як наслідок, 23 квітня 1947 р., рішенням ради Всесоюзного науково – дослідного інституту тваринництва Д.К. Білогубу було присуджено науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук. До наукових здобутків ученого належить розробка методів міжпородного промислового схрещування свиней для колгоспних та радгоспних свинарських ферм, ефективність яких було експериментально доведено при схрещуванні основних планових порід свиней УРСР та окреслення заходів із їх широкого впровадження у виробництво. Основні результати було викладено у «Коротких вказівках по міжпородному промисловому схрещуванню свиней» (1949), які затверджені МСГ УРСР та видані масовим тиражем. Почерняєв Федір Кузьмич (1929-1987) – вчений-селекціонер в галузі свинарства, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, член-кореспондент ВАСГНІЛ. Навчався на зоотехнічному факультеті Полтавського сільськогосподарського інституту. Ще в 1964 році Федір Кузьмич у співавторстві з такими відомими селекціонерами, як А.Х. Кащенко та Т.С. Журженко розробив плани селекційно-племінної роботи з великою білою породою в стадах різних регіонів України. Основні висновки цієї роботи не втратили своєї актуальності до наших днів, зокрема, необхідності проведення оцінки основних маток і кнурів за скоростиглістю нащадків, для чого у кожному провідному племінному заводі слід організувати контрольну відгодівлю молодняка безпосередньо в господарстві. Науковий інтерес Ф.К. Почерняєва був досить багатогранним: окрім основних селекційно-племінних програм, він започаткував наукові дослідження з проблем адаптації свиней до умов промислової технології. Під його керівництвом проведено дослідження основних властивостей типів вищої нервової діяльності свиней, розроблені методи їх визначення і можливості використання у практичній роботі.

Підготувала Тетяна Бєлінська за матеріалами http://agroua.net/ та http://www.irbis-nbuv.gov.ua/

Велика біла: У свиней великої білої породи невелика голова, дещо вигнутий профіль, широкий лоб. Вуха тонкі, направлені вверх, вперед і в сторони. Шия м’язиста, холка широка, грудна клітка глибока та широка, без перехвату за лопатками. Спина пряма, поперек і крижі широкі, стегна округлі, ноги міцні, правильно поставлені. Шкіра щільна, еластична, щетина біла, довга, гладка. Дорослі хряки важать 320-350кг, свиноматки – 220-250кг. Свині цієї породи скороспілі, мають високі показники приросту живої маси. Свиноматки характеризуються чудовими репродуктивними та материнськими якостями: більше 12 поросят за опорос, молочність – 75 – 80кг. При інтенсивній відгодівлі поросята досягають ваги 100 кг до 6 місяців при затратах корму 3,6-4,0 кормових одиниці на 1 кг приросту.

Comments are closed.