Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні чи не єдина галузь, яка завжди демонструвала позитивні тенденції розвитку, попри всі економічні та матеріально-технічні негаразди. Зважаючи на те, що Україна знаходиться серед лідерів поставок сільськогосподарської рослинницької продукції за кордон, необхідним є залучення значних коштів. Тому з метою вирішення питання кредитування вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції, прийнято Закон України «Про аграрні розписки» від 06.11.2012 р., що набув чинності 19.03.2013 р. За висновками експертів, механізм аграрних розписок є реальною прогресивною альтернативою класичному банківському кредитуванню у залученні коштів в аграрну сферу України.

Пілотний проект

У вересні 2014 р. було запроваджено пілотний проект з відпрацювання технології введення в обіг аграрних розписок на прикладі Полтавської області. Активну участь у цьому взяла на себе Міжнародна фінансова корпорація (IFC, Група Світового банку) та Державного Секретаріату з Економічних Питань Швейцарії (SECO). До проекту долучились понад 470 агровиробників, а також 50 нотаріусів, що пройшли відповідну підготовку.

Перша аграрна розписка була видана 13.02.2015 р. компанією «ПЗК-АГРО» на 32 т насіння соняшника, її договірна вартість – 192 тис. грн.; кредитором виступило сільськогосподарське підприємство «Комбікормовий завод».

Усього в рамках проекту видано 10 аграрних розписок. Їх договірна вартість становила близько 20 млн. грн., сума застави оцінюється приблизно в 40-45 млн. грн.

З 1 вересня 2015 р. аграрні розписки запровадили у Вінницькій, Черкаській та Харківській областях. Це майже учетверо збільшило обсяг сільськогосподарських угідь, майбутній врожай з яких потенційно може стати предметом застави за аграрними розписками. На Черкащині вже встигли оформити першу аграрну розписку. Партнерами стали компанія «Сингента» та СТОВ «АгроКо», що об’єднує в собі чотири господарства в Чорнобаєвському районі Черкаської області, котрі на 11 тис. га вирощують пшеницю, кукурудзу, сою, соняшник, рапс.

Попередній досвід

До появи аграрних розписок свої фінансові питання українські сільгоспвиробники вирішували з допомогою взяття кредитів у банках, видачі векселів постачальникам сільськогосподарської техніки, палива тощо або оформляли з ними товарні кредити на продукцію. Згідно статистичних даних, із сорока тисяч аграрних підприємств України, лише третина користуються банківськими послугами.

Останнім часом українські аграрії практикували закупівлю зерна за форвардними контрактами під майбутній урожай. Хоча такі контракти заключав тільки Аграрний фонд, а кошти отримували лише перевірені партнери. Найбільш незахищеними залишались малі та середні сільгоспвиробники, які завжди потерпали від нестачі фінансування.

Альтернативою класичним банківським кредитам, вексельному фінансуванню та товарним кредитам стали аграрні розписки. Такий механізм фінансування агроринку не є новим у світовій практиці. Так, починаючи із 2001 р., він успішно функціонує у Бразилії. Завдяки правильно сформованій законодавчій базі, бразильське сільське господарство отримало необхідні інструменти, щоб залучити інвестиції у цю галузь.

На сьогодні в Бразилії найнижчі відсоткові ставки сягають 7-14% річних у місцевій валюті. Хоча ще два десятиліття тому ситуація була ідентична українській. На той час інфляція в Бразилії становила 60% на місяць, а зараз тільки – 5%, ріст ВВП сягає 2,2 %, з них 1,7% – частка сільського господарства. Ці чинники впливають на залучення інвестицій до агробізнесу. Із впровадженням аграрних розписок удвічі збільшились врожаї основних сільгоспкультур завдяки інтенсифікації виробництва.

Що таке аграрні розписки?

Аналізуючи походження аграрної розписки, можна зрозуміти, що це симбіоз векселя та форвардного контракту. Згідно статті 1 Закону про аграрні розписки – це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти кредитору на визначених у ньому умовах. При цьому предметом такої застави є винятково майбутній урожай.

Аграрні розписки поділяються на два види – товарні та фінансові. Товарна аграрна розписка передбачає передачу інвестору визначеної кількості продукції (в тому числі з перерахунком її кількості у зв’язку з можливою різною якістю зібраного врожаю), а фінансова – сплату вартості певної кількості продукції.

Боржником за аграрною розпискою може бути власник або орендар земельної ділянки, який є сільгоспвиробником, а кредитором – будь-яка фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов’язання за договором, за яким сільгоспвиробник видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов’язань.

Є три основні елементи системи аграрних розписок: агровиробники, дистриб’ютори та трейдери. Дистриб’ютори надають аграріям продукцію, потрібну для вирощування культур. Майбутній урожай стає заставою та майбутнім розрахунком. Водночас, дистриб’ютори укладають угоду з трейдером, у якій вже визначена ціна. За рахунок цього відбувається захист інтересів агровиробника, бо вже відома остаточна ціна продажу, а завдяки гарантії постачання товару захищаються інтереси трейдера. За такої схеми у фінансуванні агросектору зацікавлені і банки, бо тут все прозоро.

Плюси та мінуси

За час роботи пілотного проекту у Полтавській області є певні здобутки. Так, до реєстру аграрних розписок підключено 12 приватних нотаріусів; створено публічний доступ до цього реєстру, що дає змогу покупцям сільськогосподарської продукції перевірити за кадастровим номером земельної ділянки інформацію про продавця на предмет того, чи не передав він у заставу раніше свій врожай. Це дозволяє уникнути негативних наслідків купівлі сільськогосподарської продукції, що вже перебуває у заставі кредитора за аграрною розпискою чи підлягає передачі останньому.

Фінансовий директор компанії «Агро Перемога» Ольга Крига каже, що їх підприємство працювало з компанією «Сингента» і з допомогою аграрної розписки розрахувалося за засоби захисту рослин. Плюси вона вбачає в тому, що угоду оформили досить швидко та з мінімальним пакетом документів. Єдиний мінус – нотаріуса довелося шукати в іншому районі. Під весну підприємство планує знову скористатися аграрною розпискою, щоб придбати насіння.

Менеджер з розвитку бізнесу ТОВ «Сингента» Роман Хрипко переконаний в тому, що аграрні розписки – це дуже перспективний інструмент, котрий сприятиме зростанню виробництва агропродукції та розвитку українського сільського господарства. Аграрні розписки дозволяють сільгоспвиробникам отримати доступ до фінансування, дешевше та швидше, ніж за допомогою інших пропозицій на ринку. «Наші клієнти в Полтавській та Черкаській областях вже оформляли розписки, – зазначив Роман Хрипко. – Вони задоволені і планують знову так працювати у наступних сезонах. Для нас це найкраще підтвердження ефективності розписок. Тому ми будемо і надалі всіляко сприяти розвитку проекту в Україні та рекомендувати своїм клієнтам в областях, де діє проект, скористатися можливостями роботи з аграрними розписками».

Враховуючи високі кредитні ставки та недовіру більшості виробників до банківського сектору, аграрні розписки, на думку кандидата сільськогосподарських наук Андрія Сави, відкривають нові можливості отримання додаткових фінансових ресурсів під заставу майбутнього врожаю. Головними моментами впровадження цього механізму є доступність такої послуги та наявність економічної інфраструктури, професійність та надійність роботи нотаріату, законодавча регламентація питань застави майбутнього врожаю, заборони використання землі під заставу тощо.

Окрім плюсів аграрні розписки мають і певні мінуси. Зокрема директор підприємства «Бурат Агро», що входить до «Індустріальної молочної компанії», Михайло Петров окреслив кілька проблем: по-перше, важко знайти хорошого нотаріуса, по-друге, у багатьох фермерів земля не до кінця зареєстрована, а це не дозволяє одержати аграрну розписку, по-третє, пайових земель не беруть у заставу.

Основними проблемами, на думку партнера та керівника практики міжнародного арбітражу МЮГ AstapovLawyers Євгена Блінова, є строки примусового виконання вимоги кредитора про дорощення та збирання врожаю. Більш доцільним було б надати можливість кредитору звернення стягнення в примусовому порядку на предмет застави за товарною аграрною розпискою шляхом дорощення та збору врожаю, принаймні, за допомогою виконавчих документів нотаріуса.

Оцінюючи закон з юридичної точки зору, експерти вбачають ряд законодавчих невідповідностей. По-перше, проблема якості продукції – позичальник має розраховуватись продукцією відповідної якості, зазначеної у розписці. І якщо виникають спори з цього приводу, сторони повинні звернутись до Мінагропроду. Ця норма, на думку фахівців, викликатиме недовіру сторін через «чиновницький» фактор. Так само, як і реєстрація розписок спеціально новоствореною структурою, а не Державною реєстраційною службою. Не визначено законодавчо, хто і як буде здійснювати питання моніторингу виконання аграрних розписок.

Ще одним каменем спотикання є відсутність особливого режиму оподаткування аграрних розписок, без чого такий інститут втрачає свою цінність як інструмент стимулювання аграрного сектору економіки, бо він не вигідний для використання.

Директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації Сергій Фролов наголошує на важливості інформаційної роботи з аграріями, оскільки навіть після 20 семінарів, які провели для півтисячі осіб, багато хто з фермерів думав, що «аграрні розписки» – це певний механізм для вилучення землі. До того ж чимало аграріїв і досі не користуються Інтернетом через брак часу чи з інших причин, саме тому про нововведення вони взагалі не чули.

Сільське господарство України потребує змін. Впровадження системи аграрних розписок надасть фермерам ключові переваги: доступ до потрібного фінансування, стабілізацію надходжень та ефективне управління під час коливання цін, бо всі ризики ціноутворення перейдуть на інвесторів. Відтак, вміло користуючись аграрними розписками, агровиробник може планувати виконання своїх зобов’язань із повернення залучених інвестицій, оперуючи виключно одиницями виміру своєї продукції.

Попри те, що чимало учасників ринку ставляться до впровадження аграрних розписок зі скептицизмом, у майбутньому експерти передбачають, що цим інструментом користуватимуться 30-40% агровиробників, здебільшого малих та середніх.

Підготувала Леся Заморська

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/

http://news.finance.ua/ua/news/

http://www.epravda.com.ua/columns/

http://yurradnik.com.ua/stati/

Comments are closed.