З приходом весни усі аграрії натхненно поринають у вир клопіткої, але благородної праці хлібороба. Адже майбутній врожай закладається у цю пору, коли необхідно вчасно прослідкувати за станом озимини, підготуватися до весняно-польових робіт, відремонтувати техніку. Особливого значення хліборобська праця набуває поряд із духовною святинею не лише Тернопільщини, а всієї України – Марійського духовного центру, в с. Зарваниця.

Поряд із ним у мальовничому краї знаходиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотники Агро». Незважаючи на значну зайнятість, нам вдалося поспілкуватися із його керівником Палихатою Матвієм Павловичем.

Матвію Павловичу, розкажіть, як виникло ваше підприємство?

– Наше підприємство працює в сільському господарстві уже 7 років і було засноване на теренах місцевої громади села Золотники у 2010 році. На той час значна частина земель не оброблялася, а дрібні фермери не завжди хотіли розширювати масштаби виробництва. Тому ми з партнерами вирішили в першу чергу відновити обробіток земель, що не використовувалися. Так, на карті аграрного бізнесу з’явилося ТОВ «Золотники Агро». Для нас це був новий напрям діяльності, але ми ризикнули і на даний момент успішно працюємо на 3000 га землі.

Розкажіть коротко про команду засновників та однодумців підприємства.

– Засновниками були молоді та енергійні люди, які бажали перемін, в тому числі для людей, оскільки я родом із цього села. Це був одним із ключових мотивів піти в аграрний бізнес. Серед надійних партнерів – Микола Люшняк, який очолив товариство. Клопітка праця допомогла йому стати народним обранцем і представити інтереси селян в українському парламенті.

Щодо однодумців, то хочеться одразу зауважити – робота виконується величезною командою, оскільки на результат у цій галузі впливає багато факторів. Тому запорукою успіху є ефективність кожного підрозділу господарства: агрономічного, інженерного, фінансового.

В яких напрямах працює підприємство?

– Звичайно, що основним напрямом роботи є рослинництво. Висіваємо багато культур: пшеницю, пивоварний ячмінь, кукурудзу на зерно, горох, сою, періодично цукрові буряки, соняшник та ріпак. Ми є також насіннєвим господарством по такій культурі як соя – реалізуємо 1 репродукцію. Також проводимо наукові дослідження та експериментальні випробування по кожній культурі в невеликих обсягах в межах товарних ділянок. Це дає можливість спостерігати за особливостями вирощування культур в однакових умовах і коригувати технологію. Щодо тваринництва, то поки що воно відсутнє. Стримуючими факторами його ведення є відсутність будь-якої інфраструктури, а також неврегульованість земельних питань (власності, дозвільної системи). Але у планах розвитку господарства є бачення розвитку молочного скотарства.

Чи вдається інвестувати в оновлення матеріально-технічної бази?

– Як би не було важко працювати, але ми розуміємо, що без оновлення технічного забезпечення сподіватися на позитивний фінансовий результат марно. Тому намагаємося щороку оновлювати матеріально-технічну базу на 10-15 відсотків. Так, у минулому році придбали глибокорозпушувач, який дав можливість ефективно здійснити обробіток ґрунту (покращити його структуру, ліквідувати плужну підошву). Також докупили на умовах лізингу комбайн, що вплинуло на оперативність збору врожаю, оскільки відпала необхідність залучати техніку ззовні. У минулі роки вдалося збудувати власний невеликий елеватор та сушарку, що сприяло маневреності господарства на ринку продукції та можливості її реалізовувати у більш вигідні періоди.

Є такий вираз: кадри вирішують все. Розкажіть про свій колектив.

– На сьогодні на підприємстві працює близько 50 осіб. Для ефективної роботи намагалися підібрати персонал із відповідною освітою, кваліфікацією, досвідом. Як показує практика, важливу роль відіграє ставлення до обов’язків кожного працівника. Для прикладу, можу навести досвід роботи інженерної служби, яка не лише обслуговує техніку, обладнання, а й ретельно моніторить ситуацію на ринку техніки, запчастин і намагається купувати в надійних постачальників. Тому і ми з боку адміністрації підтримуємо гідний рівень оплати праці.

Матвію Павловичу, чи можна назвати ваше підприємство соціально відповідальним?

– Не будемо хвалитися, але хочу наголосити, що підприємство дуже відповідально ставиться до працівників, природокористування і до місцевої громади. Зокрема, нещодавно наше підприємство взяло на себе фінансові зобов’язання щодо газифікації хутора поблизу села, у поточному році спробуємо допомогти із відновленням водопостачання і освітленням на окремих вулицях. Тож, мешканцям рідного села йдемо на зустріч, розуміючи важливість співіснування бізнесу та громади, необхідності у покращенні якості життя людей.

Щодо відношенню до природи, то на наших полях використовуються лише ті засоби захисту рослин, які офіційно дозволені на території України. Крім цього, агрономічна служба дуже обережна щодо застосування норм препаратів. Бережливе ставлення до землі підтверджується і тим, що, наприклад, соняшник повертається у нашу структуру посівних площ кожних п’ять років.

А як складаються відносини із власниками пайовиків?

– Коли наша команда прийшла на ці землі, то поставила собі за мету працювати із орендодавцями чесно і відверто. Тому намагаємося розраховуватися вчасно і в повній мірі. Якщо на практиці орендних відносин сьогодні плата за пай складає від 3 до 10 відсотків до нормативної грошової оцінки землі, то ми сьогодні оплачуємо на рівні 7-8%. Пайовик також має право обрати період розрахунків та їх форму.

Чи не вплине на орендну плату нова методика розрахунку нормативної грошової оцінки, яка введена в дію з 1 березня?

– Розрахунки як грошової оцінки землі, так і орендної плати має бути правильними. Враховуючи розподіл земельних угідь серед пайовиків та оцінки землі в середині 90-х років, на наших теренах середній розмір паю становить приблизно 3 га. На основі цього ми і проводимо оплату. Однак розуміємо, що земля у кожного пайовика різна за якісними показниками. Тому навіть в межах нашого господарства, яке орендує землю в різних місцях, може виникнути ситуація, коли власник паю у 3 га з гіршою якістю отримуватиме більше, ніж особа, що володіє кращими землями у 2 га. Тому вважаю, що до цього варто підходити диференційовано. Ми будемо вести консультації із громадою, але впевнений, що врахуємо побажання людей у стабільності плати.

В продовження цієї теми оцініть перспективи введення ринку землі?

– Вважаю, що реалізація такого масштабного бізнес-проекту як продаж-купівля землі ще не на часі. Пояснюю чому. В Україні ще не сформований середній клас, який би міг собі дозволити придбати 200 чи 500 га на 1 особу. Крім того, для обробітку землі необхідно мати велику кількість техніки, інших ресурсів. Навіть існуючий фермер не має можливості одразу викупити у селян землю – це ж величезні кошти. Тому із цим питанням необхідно бути дуже обережними.

Повернімося до справ поточних. Прийшла весна. Як ви оцінюєте рівень підготовки до нового сезону?

– На сьогодні підживлено усі озимі культури. Погодні умови дозволили зробити усі роботи дуже вчасно і в короткі строки. Враховуючи поточний стан посівів, сподіваємося на хороший результат. Щодо ярого клину, то у господарстві зроблені необхідні запаси мінеральних добрив, засобів захисту і пального, здійснюється підготовка насіння. Завершуємо також налаштування сівалок Terrasem Pottinger (C6 Fertilizer) та SYLKU TRW MAXIDRUL 6000, ремонт тракторів John Deere та Case. Загалом готові на 100 відсотків. Чекаємо на оптимальний температурний режим і сприятливу погоду.

Якими технологіями вирощування користуєтеся?

– Ми застосовуємо традиційний обробіток ґрунту. Вивчення досвіду інших господарств, власні випробування довели, що поєднання оранки та глибокого розпушення дають кращий результат, порівняно із тим, якщо брати лише технології no-till, mini-till. Також намагаємося переходити на технології точного висіву. Для цього маємо усі можливості. Важливе місце у нашій роботі займає питання впровадження комп’ютерних систем управління процесу вирощування: від лабораторного обстеження ґрунту до планування конкретних агротехнічних заходів. Це не так просто, але певні елементи уже застосовуємо.

Про особисте. Що для вас означає працювати в сільському господарстві?

– Раніше я завжди працював в інших видах бізнесу, де ставив собі за мету досягнути певного результату. Аграрний бізнес став особисто для мене певним викликом. Мету, яку я особисто і наша команда поставила перед собою, можна озвучити наступним чином: досягнути кращих результатів, ніж в інших компаніях.

Які мотиви надихнули все таки прийти в аграрний бізнес?

– Я народився на землі, у цьому селі. І мені завжди не була байдужа доля рідного села, його мешканців. Як бізнесмену мені стало зрозуміло, що наявна земля використовується неефективно. Крім цього, я теж є власником паїв і я не завжди задоволений відносинами із орендарями. Тому у нас зародилася ідея щось змінити на краще як економічно, так і в контексті задоволення потреб людей.

І на завершення розмови. Що є головним у професії хлібороба для досягнення успіху?

– Основним моментом для цієї професії є любов до праці, землі та ефективна команда. Маючи певний досвід, знання, ресурси, не можливо усе проконтролювати одній людині. Має бути командна робота. Усе має працювати як єдиний організм для досягнення головної мети. Тоді прийде і результат, і задоволення від своєї праці.

Спілкувався Андрій Сава

Фото0106

Comments are closed.