гол

В українському суспільстві професія хлібороба завжди була у великій шані. За своїм змістом «свята» справа спиралася на багатий досвід предків і клопітку працю. Часи змінилися і сучасного аграрія важко уявити без потужної техніки, інтенсивних технологій. Але усе це набуває особливого значення, якщо фахівець володіє спеціальними знаннями.

З давніх часів джерелом зберігання знань були документи і книги. Тут свою роль відіграла бібліотечна справа. Бібліотека як одна з найважливіших культурних інститутівпройшла значний шлях еволюції громадської місії: до обслуговування потреб правлячої еліти до задоволення суспільних потреб. Не винятком є і сільськогосподарська галузь, для задоволення інформаційних потреб якої працюють профільні заклади і в Україні. У цьому році вітчизняній аграрній бібліотечній справі виповнюється 100 років.

Бібліотечна справа сільськогосподарської галузі свої витоки бере від буремних революційних часів початку ХХ століття, а саме 1917 року, коли була створена бібліотека Генерального секретаріату (Міністерства) земельних справ Української Центральної Ради. На той час фондом бібліотеки складав лише 1007 одиниць зберігання. На протязі наступного десятиріччя профільна аграрна бібліотека діяла при створеному Сільськогосподарському вченому (науковому) комітеті України, що підпорядковувався Народному комісаріату земельних справ. У цей період бібліотека стала справжнім осередком галузевої літератури, через що і здобула статус Центральної.

Подальші роки її функціонування збіглися з часами НЕПу та колективізації й були спрямовані на адаптацію своєї діяльності до існуючої системи влади. Колективу при цьому вдалося досягти певних успіхів у справі розповсюдження агрономічних знань серед селян, а також надання методичної допомоги вченим функціонуючих галузевих науково-дослідних установ.

Були у діяльності бібліотеки були і важкі, і трагічні часи випробувань. Це період Великої Вітчизняної війни 1941-1944 рр. На жаль, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека не була евакуйована, як і не були евакуйовані всі ВНЗ та половина науково-дослідних інститутів та установ міста. З жовтня 1941 р. для Харкова та її мешканців настали скрутні часи німецької окупації, яка тривала двадцять один місяць і закінчилася 23 серпня 1943 року. Фонди бібліотеки потерпіли втрат. Після звільнення м. Харкова робота бібліотеки відновилася.

Так, уже на початок 1959 року книжкові фонди ННСБ, що входила до структури Української академії сільськогосподарських наук, налічували понад 300 тисяч бібліотечних одиниць з усіх галузей сільського господарства та його історії. Серед напрямів діяльності бібліотеки можна виділити обслуговуваннянавчальних і дослідницьких аграрних закладів, викладачів, вчених та спеціалісті колгоспів і радгоспів УРСР; сприяння вивченню і популяризації новітніх даних науки та передового досвіду в СРСР і за кордоном; видавничусправу у вигляді реферативно-бібліографічних збірників; організацію виставок.

У 1970 роцібібліотеку підпорядковано Південному відділенню ВАСГНІЛ і з цього часу вона стає науково-методичним центром для мережі бібліотек сільськогосподарських науково-дослідних інститутів, дослідних станцій, вищих учбових закладів і технікумів України і Молдавії.

Якісно новий етап у діяльності ННСГБ почався з її переводом у 1971 році з м. Харкова до м. Києва.

У часи незалежної України бібліотека розширює тематику бібліографічних видань. Загалом видано більше 30 поточних та ретроспективних науково-допоміжних бібліографічних покажчиків, розрахованих на керівників галузі, науковців та фахівців агропромислового виробництва. Від 1994 р. до 2003 р. бібліотека повертається до своєї першої академічної назви – Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека. Більш якісний етап діяльності бібліотеки розпочався 1998 року – ЦНСГБ УААН отримує статус науково-дослідної установи першої категорії і входить до Відділення регіональних центрів АПВ УААН.

Від 2000 року розпочала запровадження у виробничу діяльність інформаційні технології, започаткувавши створення власного електронного ресурсу «УкрАгротека». Це дало змогу надати прозорості фондам, оперативно і якісно задовольняти читацькі потреби користувачів, серед яких парламентарії й урядовці, науковці і фахівці, професорсько-викладацький склад закладів освіти та студентський контингент, фермери та інші землекористувачі і землевласники, бізнесмени та інші.

Теперішній заклад – Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН –став спеціальною бібліотекою загальнодержавного значення, з виконанням функцій науково-дослідного та методичного центру сільськогосподарської галузі. Це також науково-методичний центр для 273 бібліотечних закладів сільськогосподарського профілю України. До них входять бібліотеки 73-х науково-дослідних інститутів, 65-ти науково-дослідних станцій, 135 вузів I-IV рівнів акредитації, 115 середніх спеціальних навчальних закладів. Разом, своїми майже 20 млн. фондами, вони обслуговують понад 500 тис. читачів.У стінах самої ж ННСБ знаходиться унікальна по своїй повноті й універсальна по змісту колекція вітчизняних і іноземних видань з ХІХ по ХХІ ст. на 25 мовах світу, обсяг якої сьогодні перевищує 1 млн. одиниць збереження.

Бібліотечна справа аграрного профілю в Україні продовжує розвиватися і сподіваємося, що діяльність Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки матиме плідні результати протягом ще не одного століття.

Підготував Андрій Сава, к.е.н., с.н.с.

http://dnsgb.com.ua, https://uk.wikipedia.org, http://nbuv.gov.ua

Читайте матеріал у журналі «АгроЕліта» № 4(51) 2017 року.

бібліотека сучасна

Comments are closed.