Обштир

Органічний рух в Україні в останні роки набирає обертів, що стимулюється підвищенням попиту на екологічні і безпечні продукти харчування. Як правило, вирощуванням такої продукції займаються у невеликих масштабах – на кількох десятках гектарів. Та на Волині ми познайомилися із аграріями у третьому поколінні, які запровадили органічне виробництво на площі 1000 га і на фермі, де утримується 300 голів корів. Знайомтесь – ентузіасти своєї справи: власник ТОВ «Старий Порицьк» Обштир Валентин Віталійович та директор з виробництва Юсковець Микола Ігорович.

 

Знайомство відбулося на території господарства у Волинському краї, звідки родом співрозмовники. У роду Валентина Віталійовича, як ми уже згадували, були представники хліборобської професії. Але чому фінансовий експерт банківської галузі вирішив стати інвестором в аграрному бізнесі, ще й особливого напряму, ми спробували дізнатися під час бесіди.

Отож, Валентине Віталійовичу, що стало першопричиною розпочати органічну справу?

– Я банкір за діяльністю, займався пошуком сфер для інвестування. Часто відвідував європейські країни для вивчення досвіду. Серед об’єктів, які я побачив була органічна ферма. У пам’яті відклалася інформація про цей вид бізнесу. Пізніше в Україні мені довелося фінансово допомогти місцевому господарству. Починаючи із 70-х років минулого століття тут працював керівником колгоспу мій батько, пізніше у КСП управляв родич. Тож коли мене попросили допомогти рідному селу, я погодився. Але розуміючи, що гроші повинні приносити прибуток, вирішив взяти справу у власні руки. Тоді і згадав про органічне землеробство.

Щоб ним займатися, необхідно бути фахівцем у цій справі. Як вирішували проблему з кадрами?

– На той час (а це був 2010 рік) як контактував із представниками Федерації органічного руху, вивчав досвід інших товаровиробників. Завдяки необхідним контактам нам вдалося запросити агронома – спеціаліста з органіки Тищенка Геннадія Миколайовича, який працював раніше у відомому господарстві «Агроекологія» з Полтавщини. Ось він розпочав впроваджувати технологію органічного землеробства. На початках було важко навчити працівників мислити по-іншому, набратися терпіння і очікувати результату.

Я так розумію, що результат одразу не прийшов..!

– Звичайно, я і не очікував, що буде легко, адже ми змінили всі підходи до виробництва, а тваринництво відновлювали практично з нуля. Так, у рослинництві ми повністю відмовилися від внесення мінеральних добрив, обприскування хімічними препаратими захисту тощо; започаткували широку сівозміну із значною часткою бобових і злакових кормових культур; розпочали обробляти грунт на глибину не більше 5-7 см; застосовували органічні добрива. У тваринництві почали реконструкцію усіх ферм, літніх таборів і доїльного залу; змінили систему утримання (безпривязне з грубою підстилкою) і годівлі (цілорічний однотипний монокорм). Зрозуміло, що спочатку отримали ряд проблем: значна забуряненість полів, нерозвинена структура грунту, низька врожайність культур, незадовільний стан здоров’я худоби, низька якість молока, недостатня продуктивність корів. Усе це приносило у перші роки лише збитки. Але я твердо вірив в успіх.

Коли ж з’явилися перші позитивні результати?

– Про це розповість молодий керівник господарства, який безпосередньо управляє виробничими процесами, Микола Ігорович. – Валентин Віталійович.

– З’явилися тоді, коли ми розпочали інтенсивно вчитися органічній майстерності. Я прийшов сюди чотири роки тому після Геннадія Миколайовича. Приділяли найбільше уваги розвитку тваринництва, бо розуміли – загальний ефект наступить лише у симбіозі галузей. Тож отримавши в спадок 180 голів корів, з яких 40 одразу вибракували, маючи надій у 2800 кг в рік, зосередились на якості кормів: налагодили процес заготівлі силосу і сінажу, відновили три силосні ями, навчилися годувати і лікувати худобу за органічними технологіями. Це потребувало надзвичайних зусиль, але через рік виробничий механізм запрацював належним чином. Появилась динаміка – Микола Ігорович.

Юсковець

Миколо Ігоровичу, що вдалося досягнути у рослинництві?

– Завдяки налагодженню органічної технології, застосуванні сучасної техніки на традиційних культурах ми досягли хорошої урожайності: на пшениці – 4,5 т/га, кукурудзі на зерно – 7,0 т/га, гречці – 1,5-2,0 т/га, горохові – 2,5 т/га. В останні роки зацікавилися такими культурами як льон, соя, гірчиця, вика. Пробуємо вирощувати органічну продукцію на експорт, тому ефект отримуємо не від урожайності, а від ціни на продукцію. Але загалом 60 відсотків землі знаходяться під кормовими культурами.

Розкажіть більш детально про технологічні особливості обробітку ґрунту.

– Творчим натхненником нашої роботи є праці відомого українця – Івана Овсінського, який став основоположником обробітку ґрунту плоскорізом. От і ми обробляємо ґрунт на глибину не більше 5-7 см, тобто в капілярному шарі. Застосовуємо комбінацію культур, які доповнюють природний ланцюг боротьби культурної рослини із бур’яном. Після збору врожаю злакових культур сіємо сидерати і пізніше заробляємо рослинні рештки дискаторами. Під «важкі» культури (кукурудзу, льон), додаємо перегній на основі гною ВРХ, який готуємо цілий рік. Перед сівбою проходимо ще раз культиватором, а сівалку налаштовуємо так, щоб сошник йшов на глибину проходу лапи. З бур’янами боримося механічним способом, проходячи агрегатами 2-3 рази протягом року. У цьому році пробували деструктор целюлози та окремі стимулятори біологічного походження. Таким чином, земля насичується необхідними для рослини поживними речовинами у доступній формі, її структура покращується, а капілярна система ефективно забезпечує вологою.

Якою селекцією користуєтеся?

– У рослинництві це виключно вітчизняна. Нас вона задовольняє. У цьому напрямі працюємо з науково-дослідними установами України. Зараз вирощуємо власне насіння. Щодо тварин, то вирощуємо голштинів. Хочемо стати племінним господарством. Загалом до цього ставимося дуже серйозно.

На сьогодні ви маєте як рослинництво, тваринництво і переробку. Чому займаєтеся усім?

– Виходили із необхідності досягти рентабельності виробництва. На початках у господарстві займалися і вирощуванням культур, і фермою. Традиційно у рослинництві досягати прибутку легше, а от досягти такого повсякденного ефекту, продаючи молоко, важко. Тим більше, що попиту на органічне сире молоко практично не було. Тому вирішили займатися переробкою, зокрема виробництвом твердих сирів, гречаних груп тощо. Завдяки цьому забезпечуємо високу рентабельність у всіх галузях. Адже в середньому ціни готові продукти харчування різняться від звичайної продукції на 50-100 відсотків.

ТОВ «Старий Порицьк» – сертифікований виробник органічної продукції?

– Звичайно. Сьогодні в Україні цим займається приватна структура. Перед тим, як розпочати процедуру, ми три роки у землю не вносили жодних хімічних препаратів. Нам провели аналізи проб ґрунту, рослин, пізніше молока. Для підтвердження цього статусу відповідний орган двічі на рік здійснює планову перевірку і двічі – позапланову. Тож справа серйозна і ми відповідально ставимося до цього.

Валентине Віталійовичу, чи існують стримуючі фактори розвитку органічного бізнесу?

– З цього приводу висловився трохи по-іншому. Ринкове середовище на сьогодні дозволяє працювати менш-більш ефективно. Однак для будь-якого бізнесу ключовим фактором є оподаткування. Нагадаю, що уже більше року для сільськогосподарських товаровиробників відмінено спецрежим. Для рослинницької продукції це не так боляче, адже при купівлі ресурсів завжди виникає право на часткове відшкодування. У тваринництві такого права практично не має, оскільки ресурси, як правило, є внутрішніми, а за реалізовану продукції у бюджет сплачуємо у повній мірі. Коли існувала минула схема, ми інвестували у модернізацію ферми на 450 голів, але у зв’язку із відміною пільг, не ризикуємо збільшувати поголів’я. Тому хотілося б привернути увагу влади до цього питання, адже воно стосується усієї галузі тваринництва і загалом перспективи розвитку аграрного сектору.

У чому проявляється проблема для споживачів органічної продукції?

– Безперечно, це сировина. На прикладі нашої молочної продукції поясню. Хто із простих громадян знає, з якого молока виробляється твердий сир чи йогурт? Впевненим у якісній сировині не може бути ніхто. Хоча продукцію відомих в Україні можна назвати безпечним завдяки сучасному технологічному обладнанню. Ми ж виробляємо «молочку» із власної та перевіреної сировини. Але виникає інше питання: як потрапити на прилавок? Великі торгові мережі акцентовані на значні партії поставок і ми у цій ситуації поза конкуренцією з виробниками традиційної продукції. Можна будувати власну мережу дрібних товарних точок, але потрібно об’єднуватися із подібними виробниками органіки, забезпечуючи асортимент продукції. Тут теж виникають логістичні особливості, які пробуємо вирішувати.

Які існують стратегічні перспективи розвитку у цих мовах?

– Це питання має два аспекти. Для бізнесу стратегія полягає у розширенні можливостей переробки, бо споживач хоче бачити на полицях готовий продукт. Тому думаємо над зміцненням позицій не лише у виробництві, а й в продажі – шукаємо партнерів у побудові власної мережі органічних магазинів. В загальному для органічного руху стратегією можна назвати формування у суспільства, в органів влади думки про необхідність збереження життєдайної енергії землі та виробництва безпечної, корисної та органічної продукції.

Спілкувався Андрій Сава

вигул доїльний зал Обштир+Юсковець ферма 2 ферма

Comments are closed.