Овсінський designmig.okis.ru

Сучасне сільськогосподарське виробництво базується на різних технологіях обробітку ґрунту. Порівняно із прийнятими догмами щодо застосування оранки як традиційного способу у Союзі на початку і в середині ХХ століття сьогодні широко розвиваються й інші технології, за допомогою яких аграрії намагаються вирішувати проблеми із забезпеченням вологою, протидії хворобам і шкідникам. Вони характеризуються з позицій мінімального механічного втручання у верхній шар ґрунту і отримали назву «till». Ці технології довели свою доцільність та ефективність. Про них було відомо і раніше (140 років, коли розпочалися перші дослідження з безплужного землеробства), але широко застосування тоді не отримали. Одним із перших, хто обґрунтував їх дієвість був і наш співвітчизник – учений-агроном Іван Овсінський.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ

Іван Євгенович Овсінський народився орієнтовно в 1856 році в бідній дворянській родині Хмельницької області (Подільський губернія). Він провів все своє дитинство та юність на Поділлі. На той час хліб був у регіоні однією з найдавніших традицій, які Іван поглинув з самого раннього віку.

Початкову гімназію Іван відвідував в Кам’янець-Подільському. Потім відвідував лекції в якості вільного слухача в Новоросійському університеті (нині Одеський національний університет імені Мечникова). Немає офіційних документів про те, чи отримував Іван Овсінський диплом цього навчального закладу, але спеціальну агрономічні освіту здобув. За загальноприйнятими нормами того часу дослідник стажувався за кордоном, зокрема у Німеччині.

Однак через тісні контакти з активістами польського національного руху, за нелегальне перевезення та зберігання забороненої польськомовної літератури у 1887 р. затриманий і через рік вислано на 5 років під нагляд поліції в Архангельську губернію.

Після повернення зосередився на вивченні світового досвіду агровиробництва та вдосконаленні традиційних методів, притаманних, зокрема, сільському господарству Китаю, в рідній Україні, ставши одним з перших, хто почав не лише вирощувати сам, але й пропагувати серед інших сою, далекоглядно передбачивши її колосальний потенціал для розвитку як рослинництва, так і тваринництва.

Зокрема, він привіз з собою зразки двох видів сої: ранню коричневу і ранню чорну. З цим матеріалом він щільно працює, як селекціонер, відбираючи і покращуючи кращі зразки. Пізніше винайдений сорт назвуть «Рання селекційна соя Овсінського». Також учений не залишив без уваги і технічну частину питання, він особисто контролював будівництво заводуз віджиму соєвоїолії.

Однак найбільшу популярність принесли йому праці по землеробству, присвячені дрібній обробці ґрунту.На протязі десятків років, обігнавши своїх північноамериканських колег принаймні на півстоліття, успішно відпрацьовував новітні методи мінімального обробітку ґрунту, які ввійшли в історію, як «нова система землеробства Овсінського».

Праця на цю тему була вперше опублікована повною версією у 1898 р. на сторінках польського журналу «Rolnika і Hodowcy» («Селянин та підприємець») та була видана російською мовою й кількаразово перевидана.

БЕЗПЛУЖНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ

Займаючись безплужним обробітком ґрунту переважно в різних губерніях півдня Російської імперії (сучасні Молдова й Україна), він постійно зустрічався з дефіцитом вологи. Із цією проблемою могла справитися лише ця технологія. Таким чином, І. Є. Овсинський дійшов висновку про повну непотрібність плуга й плужної обробки.

Система землеробства Овсінського складається із двох частин: підготовка землі до сівби і сівба із доглядом за рослинами. Обробіток землі включає в себе виключно т.зв. «лущіння», поверхневу оранку на два дюйми (5 см) та розпушування зораного шару боронами із залізними зубцями чи дерев’яними катками. При поверхневій, але своєчасній, обробці ґрунту, що проводилась за допомогою сконструйованого ним спеціального культиватора із плоскорізними робочими органами, знищувались бур’яни та утворювався в кінцевому результаті розпушений поверхневий покривний шар, який добре зберігав вологу у ґрунті. Коріння культурних рослин, віддаючи перевагу ущільненому ґрунту під цим верхнім покривом, прекрасно розвивається і рослини дають високі врожаї. І.Є. Овсінський стверджував, що при мілкій поверхневій обробці ґрунт не тільки зберігає вологу, але й збагачується вологою завдяки конденсації парів з проникаючого у ґрунт атмосферного повітря. При такому «підземному зрошенні» покращується не тільки водний, але й поживний режим, адже при достатній кількості тепла та вологи бактерії, які викликають корисні процеси в ґрунті, знаходяться у сприятливих умовах для свого розвитку. Його система не була складною, але потребувала детального виконання, а головне своєчасного проведення робіт. Овсінський особливо підкреслював, що при поверхневій обробці створюються виключно сприятливі умови для швидкого росту бур’янів і при запізненні із основним обробітком ґрунту однією поверхневою оранкою їх знищити неможливо. Тому він наполягав, аби перший обробіток починали одразу після збору урожаю, навіть не чекаючи звезення його з полів, та продовжували по мірі появи бур’янів та ущільнення зораного шару. Така нескладна та однотипна обробка застосовувалась під усі рослини: зернові, бобові та навіть коренеплоди.

Пізніше його результати досліджень та наукові висновки були піддані широкій критиці і були забуті на декілька десятиліть. Остаточної реабілітації система землеробства І.Є. Овсінського отримала лише в 60-х роках ХХ століття завдяки, в першу чергу, зусиллям академіків Т. С. Мальцева та О. І. Бараєва, коли була введена безвідвальна оранка.

Загалом можна стверджувати, І.Є.Овсінський зробив беззаперечний внесок у питанні дослідження обробітку ґрунту, що мають актуальне значення і в сучасному сільському господарстві.

Підготував Андрій Сава, к.е.н., с.н.с.

http://wiki.hi.ru, http://www.rusnauka.com,

http://organic.ua, http://oldconf.neasmo.org.ua

 Овсінський книга agroscience.com.ua

Читайте матеріал у журналі «АгроЕліта» № 11(58) 2017 року.

Comments are closed.