SONY DSC

Останні кілька років  питання органічного господарювання є однією із головних тем в українському агробізнесі. Це й зрозуміло – поряд багаті країни ЄС, які готові купувати нашу органічну продукцію і, в той же час, багатьох органіка відлякує, бо здається, що тут – все віддано на милість природи і розорення органічного господаря може чекати на кожному кроці. Як усе виглядає насправді і як себе  почуває справжній господар органічної ниви? «Агро Еліта» відвідала с. Русивель Гощанського району Рівненської області та поспілкувалась з генеральним директором компаній ТОВ «Ріттер Біо Агро» та ТОВ «Дедденс  Агро» Щербачуком Віктором Миколайовичем.

Ми  розмовляємо в офісі компанії «Дедденс Агро»  у с. Русивель Гощанського району, Рівненської області.

– Розкажіть про початок роботи Ваших підприємств.

– «Дедденс Агро» вже довгий час працює тут, на цій землі, але раніше ми працювали за звичайними технологіями. В 2013 році розпочали перехід до роботи за органічними технологіями. Нова сторінка в історії агрофірми була пов’язана із бажанням наших німецьких партнерів отримувати органічні цукрові буряки, щоб виробляти з них органічний цукор.  Ми співпрацюємо із німецькою компанією Bionade – великим виробником органічних  напоїв. Власне, у 2013 році ця компанія інвестувала  в наше підприємство, але у зв’язку з подіями в Україні 2014 року німецька сторона  призупинила співпрацю з нами в цьому напрямку. Ми зайнялись вирощуванням інших культур, а минулого року нарешті повернулись до ідеї з цукровим буряком, засіявши перші 50 га цією культурою. 2018 року – плануємо збільшити площу під буряком до 200 га.  В Україні ми перші хто взявся за цю культуру на органічних полях.

– Який земельний банк Ваших компаній?

– 3800 га, з них органічних полів – 3200 га.

– Скільки людей у вас працює?

– В сезон – понад 200 людей. Органічне господарство  вимагає більше рук аніж інтенсивні технології. Всі отримують дуже хороші зарплати. Ми вважаємо, що бізнес повинен бути соціально відповідальним, і я краще заплачу людям гроші за роботу в полі, аніж викидатиму їх на якусь хімію.

Чому ви зайнялись саме органікою?

– Серйозне відношення до професії привело нас у цей сегмент. Знаєте, як кажуть – вік живи, вік учись. Я сам вчився у Львівському аграрному університеті , маю звання кандидата сільськогосподарських наук. Моїм науковим керівником був Володимир Володимирович  Лихочвор, який  не лише є  прекрасним спеціалістом, але й хорошим педагогом, який вміє прищепити своїм студентам любов до навчання.  Досить довго  працював агрономом,  провів величезну кількість дослідів, і можу сказати, що я прихильник лише органічного землеробства.  Органіка – це екологія навколишнього середовища , здоров’я людей. Не можу не сказати і те, що  величезну роль для нас  відіграє одна людина, а саме – Мартін Ріттер, який був радником міністра сільського господарства Німеччини.  Саме в честь цієї людини й була названа компанія «Ріттер Біо Агро». Він нам допомагає в багатьох аспектах нашої діяльності, і, зокрема, вкладання німецьких інвестицій у наш бізнес це, перш за все, його заслуга. Мартін для нас є надзвичайно близькою людиною, можна навіть сказати, що він є членом сім’ї в нашій органічній компанії.

– Були якісь складнощі при початку роботи за органічними технологіями?

– 2013 рік, коли ми починали працювати за органічними технологіями, був у нас досить складним, були збитки. Урожаї відразу після переходу на органіку дійсно падають. Наприклад, пшениці озимої при роботі за інтенсивними технологіями ми  отримували  6-6.5 тонн. На органіці ми маємо  4-4.5 тонн, але уся пшениця у нас – першого і третього класу. Ми вирощуємо чистий продукт, який цінується на світовому ринку.  Більшість вирощеного продаємо в Німеччину. Цей бізнес вигідний. Тільки на все свій час. Потрібно працювати системно. Необхідно  виконувати все, що потрібно, і тоді земля даватиме стабільні та якісні урожаї.

– Які культури, окрім буряка, вирощуєте?

– Яру та озиму пшеницю, ріпак озимий та ярий, кукурудзу, сою, льон, сочевицю, соняшник, гречку, жито. Бобові культури в структурі посівів займають 30%, тому що і їх економіка є привабливою, і користь для ґрунту вони приносять чималу. Також маємо полуницю та малину.

– Давайте поговоримо про  агротехніку, яку Ви використовуєте.

– Якщо говорити про обробіток ґрунту, то після збору урожаю ми проводимо лущення стерні і відразу сіємо сидеральну культуру. Я особливо хочу наголосити – ми кожного року засіваємо сидератом усі поля. В якості сидератів сіємо люцерну, конюшину, вику, гречку, тритикале. Навіть після збору бобових культур ми сіємо якийсь сидерат. Наприклад, пшеницю чи гречку, жито. Якось було, що гречку ми сіяли у вересні і отримали прекрасний сидерат.  Часто сіємо жито, після якого значно менше бур’янів, також воно оздоровлює поле. Раз в декілька років кожне поле обов’язково потрапляє під такий сидерат як люцерна, оскільки її глибока коренева система витягує недоступні іншим культурам елементи живлення на поверхню.  Сидерат дискуємо і переорюємо. Оранка проводиться під усі культури на глибину 20 см – глибша оранка недоцільна, бо зменшує урожаї.

– Які добрива Ви вносите?

– Ми вносимо Біоактив  в кількості від 3 до 10 тонн на гектар. За останні два роки ми забезпечуємо Біоактивом по 500 – 700 га щороку. Це дуже  дорого – нам виходить сумарно біля 400 євро на гектар,  але воно того варте, тому що ґрунт збгачується поживними речовинами, і ми кожного року отримуємо хороші врожаї. Також використовуємо дефекат – його ми внесли вже на площі 2 тис. га. Неподалік нас є завод, де цей дефекат лежить уже понад 10 років, і він слугує хорошим органічним добривом.  Вносимо перегній, якому більше трьох років. В минулому році, наприклад, ми внесли перегною біля 10 тис. тонн. Ми постійно аналізуємо ситуацію на полях і використовуємо добрива навіть у тому випадку, якщо на якомусь конкретному поля ввійдемо в мінус. Це нічого, адже ми не живемо одним днем, але працюємо на перспективу.

Якою є ситуація по шкідниках і хворобах на культурах?

– Якщо говорити про шкідників, то їх у нас практично нема. Ми тримаємо в порядку прилеглі до полів території – канали, лісополоси, межі. Як відомо, саме ці території слугують своєрідним інкубатором для шкідників. У нас все обкошується, розчищається. Це додаткові витрати, але  вони необхідні, якщо ми не хочемо мати серйозних проблем на полях. Та й  саме використання мінеральних добрив призводить до проблем із шкідниками і хворобами. Мінералка створює на полях кисле середовище, збиває заданий природою ритм розвитку рослини і починаються проблеми. У нас цього нема. Також ми абсолютно не використовуємо засобів захисту рослин. В тому числі – жодних біологічних ЗЗР. З хворобами за час роботи  не стикались. Урожай ми в основному експортуємо. Він проходить жорстку перевірку, і ніколи нічого не виявляли.

– Як боретесь з бур’янами на Ваших полях?

– Усі культури ми сіємо широкорядно та проводимо міжрядний обробіток – від двох до п’яти разів за сезон, в залежності від потреби, а також, доки дозволяє культура, проводимо боронування – теж від двох до чотирьох разів. Взагалі стараємось знищувати  бур’яни ще в стадії білої ниточки.

– Ви пропонуєте органічним господарствам співпрацю з Вами?

– Так. Перш за все ми закуповуємо партії товару. У нас в ЄС є надійні партнери, тож з нами вигідно співпрацювати. Також можемо консультувати господарства з питань агротехніки. Усім, кому ці речі цікаві, можуть відвідати сторінку нашої компанії  в Інтернеті та дізнатись більше.

– Сьогодні в країні є теми, які хвилюють багатьох – це запровадження ринку землі, скасування ПДВ для аграріїв та ГМО. Висловіть, будь ласка, свої погляди на них.

– До запровадження ринку землі ставлюсь негативно. Я вже неодноразово говорив, що наша країна не готова до ринку землі. В нас відсутній механізм продажу землі, а також відсутнє державне регулювання і контроль в сфері її використання. Потрібен жорсткий контроль в цих питаннях, а  також необхідно було б стежити, щоб цю землю не купляли підставні особи, та загалом дуже багато питань, які потребують врегулювання, а в нас цього якраз нема. От подивіться, сьогодні людина не може контролювати, що робиться на її землі, яку вона здала в оренду,  не може захистити своїх прав, немає для цього механізмів, держава слабка.  А що буде після продажу? Людей  взагалі перестануть вважати людьми, в нас така держава, за людей в селі не дбає ніхто. Я думаю, що після зняття мораторію відсотків 70 людей землю продадуть. Але самі поміркуйте – скільки та людина виручить за свою землю? Кілька тисяч доларів, які швидко витратить.  А як далі? Про це часто не думає ніхто.

Щодо скасування повернення ПДВ, то внаслідок цього бізнес втрачає фінансовий ресурс, а в нашій країні  бізнес, як правило, використовує гроші ефективніше аніж держава, а також це збільшує імовірність посилення тиску фіскальних органів на підприємців.

ГМО продукти для мене недопустимі. Вважаю, що втручання в геном рослин  – це погана ідея, яка в майбутньому позначатиметься на здоров’ї тих, хто споживатиме такі продукти. Є обґрунтовані підозри, що уже тепер широке поширення ракових хвороб  – наслідок широкого розповсюдження продукції з використанням ГМО.

Дякую за цікаву розмову!

Спілкувався Володимир Гуменецький

SONY DSC

 

Comments are closed.