Франкфурт Соломон

Сучасний формат вітчизняної аграрної науки закладений ще у далекому ХІХ столітті, коли активно розвивалися дослідження у царині технологій з обробітку ґрунтів, вирощування культурних рослин та свійських тварин, започатковувалася селекційна справа, проводилося вивчення ґрунтів. Приналежність територій України до різних імперій того часу відклала певний відпечаток у напрямах і якості розвитку науки та освіти. У центральній і правобережній частині нашої держави одним із дієвих організаторів академічної науки, державнимдіячомі навіть дипломатом у часи українських революцій був видатний учений-агробіолог, професор Соломон Львович Франкфурт.

СТАНОВЛЕННЯ ЯК НАУКОВЦЯ

Народився Шоломон (Шлім) Меїрович Франкфурт 1866 р. у м. Вільно (нині – Вільнюс, Литва). Батько – Лайба Меїр Франкфурт, про матір знайти інформацію не вдалося. Немає даних і про те, де й коли він здобув середню освіту, але достеменно встановлено, що вищу спеціальну природознавчу здобув у Цюріхському університеті. Зауважимо, що С.Франкфурт закінчив цей престижний європейський навчальний заклад зі ступенем доктора за підготовлену дисертацію на тему: «Хімічно-технічні методи дослідження будівельних матеріалів». 1897 р. вона побачила світ російською мовою окремою 74-сторінковою брошурою з 23 ілюстраціями.

Після закінчення університету працює помічником знаменитого вченого-агробіолога професора Швейцарської політехніки Ернста Шульца і стає розробником відповідних піонерських методик, насамперед для проведення вегетаційних дослідів.

На той час учений стає визнаним авторитетом у своїй галузі, який володіє щонайменше п’ятьма мовами і підтримує творчі зв’язки з провідними науково-освітніми центрами світу.

У 1895 році повертається до Росії, де для подальшої праці зобов’язаний був захистити наукову ступінь. Отримавши 1896 р. дозвіл, С.Франкфурт під керівництвом професора К.Тімірязєва захищає в Імператорському Московському університеті дисертацію на здобуття наукового ступеня магістра агрономії на тему: «Про фізіологічну роль деяких складових частин насіння». Її публікація, а також окремої брошури «Методи хімічного дослідження речовин рослинного походження» відразу поставила С.Франкфурта поряд із провідними фахівцями з проведення вегетаційних дослідів.

ДОСЯГНЕННЯ У ДІЯЛЬНОСТІ

1898 р.– стає співробітником створеної сільськогосподарської хімічної лабораторії Департаменту землеробства Міністерства землеробства і державних маєтностей при Імператорському Лісовому інституті, що фактично стала методичним центром вивчення хімії ґрунтів у країні. ТутС.Франкфурт розробляє спеціальну програму першої в країні мережі географічних дослідів з удобрення, яку реалізує саме на українських землях упродовж 1901–1917 рр.

1901 р.– С.Франкфурт відгукується на пропозицію переїхати до Києва й очолити агрохімічну (насіннєву) лабораторію Південноросійського товариства заохочення землеробства і сільської промисловості (Київського землеробського синдикату). З її створенням пов’язують зародження контрольно-насіннєвої справи в Україні. Однак завдяки саме розробленим С.Франкфуртом повноцінним, на широкій новітній науковій основі, методикам усього процесу оцінювання насіннєвого матеріалу вдалося досягти достойного її розгортання на українських землях аж до 1920 р. включно.

1901-1905 рр. – С.Франкфурт стає розробником програми і схеми всіх польових дослідів із цукровим буряком, а також картоплею, зерновими колосовими, що їх проводила Мережа дослідних полів ВТЦ. Разом із Б.Рожественським складає першу в країні повноцінну методику проведення польового досліду у сучасному розумінні, а саме – переходу від дворазової до чотириразової повторності.

1903 р. – створив у Києві одну з найкращих в імперії агрохімічних і контрольно-насіннєвих лабораторій, деучений запропонував розділити експериментаторство на дві групи: технологічну й агрохімічну. Саме в ній академік В.Вернадський провів 1919 р. дослідження з подільським каоліном, результати яких доповів у 1922-му на засіданні Паризької академії наук, що стало першою презентацією сучасної НАН України на міжнародній арені. Згодом на основі цієї лабораторії шляхом реорганізацій було створено нинішній ННЦ «Інститут землеробства НААН».

1909 р. – за доповіддю С.Франкфурта Всеросійське товариство цукрозаводчиків організували поблизу Миронівки Центральну дослідну станцію з культури цукрового буряку, або Агронауковий інститут, як спеціальну наукову узагальнюючу інституцію для Південно-Західного краю. А 1912 року ця установа працювала у вигляді Миронівської дослідної і селекційної станції (нині — Миронівський інститут пшениці ім. В.Ремесла НААН). Пізніше результатами роботи установи було виведення сортів, а першому знаменитому у світі сорту пшениці озимої м’якої –«Українка 0246»– дав саме С.Франкфурт.

У подальші роки С.Франкфурт бере активну участь у створенні та роботі багатьох професійних, галузевих наукових організацій, які активно діяли навіть у період революцій. Також стояв у витоків створення наукового товариства, яке пізніше перетворилося в Національну академію наук України.

З 1920 року він переїхав до Німеччини, де стає керівником Закупівельного товариства Всесвітнього союзу ТРП. У часи правління нацистів переїжджає спочатку до Парижу, а потім до Женеви. Після Другої світової війни їде жити до США.

С.Франкфурт пішов з життя 18 листопада 1954 р. у віці 88 років під час відпочинку в санаторії SawMillRiver у місті Йонкерс, штат Нью-Йорк, США, де й похований.

Творча спадщина С.Франкфурта налічує близько 200 наукових і науково-популярних праць російською, українською, німецькою та англійською мовами з питань агрономії, аграрної економіки, агрохімії, переробки сільськогосподарської продукції, методології, організації галузевого дослідництва та ін.

Підготував Андрій Сава, к.е.н., с.н.с.

http://uk.wikipedia.org, http://dt.ua,

http://dnsgb.com.ua, http://history.org.ua

 

Читайте матеріал у журналі «АгроЕліта» № 12(59) 2017 року.

 

Comments are closed.