IMG_20180123_105017_новый размер

23 січня у приміщенні Львівської обласної ради відбулась конференція присвячена впровадженню аграрних розписок у Львівській області. Починаючи з пілотного проекту у Полтавській області  за підтримки Міжнародної фінансової корпорації, цей  інструмент фінансування  поширюється Україною. З 2018 р. аграрні розписки повинні охопити усю територію країни.

В конференції взяло участь понад сотня  фермерів та представників аграрних компаній,  представники влади.  Банки та компанії, які надають фінансування використовуючи даний інструмент продемонстрували свої пропозиції.

Губернатор Львівської області п. Олег Синютка, відкриваючи конференцію, зазначив що АПК Львівщини є дуже  перспективною галуззю економіки, яка швидко розвивається. Він говорив, що тут переважають компанії з земельним банком від 200 до кілька тисяч гектарів, і тому аграрні розписки, які спрямовані на допомогу, перш за все, малим і середнім агрофірмам повинні стати одним із провідних інструментів залучення фінансування.

Надзвичайно цікавим був виступ п. Олександра Муляра, який є координатором проекту  “Аграрні розписки в Україні”. Він зазначив, що ми копіюємо досвід Бразилії, і розповів про аграрні розписки більш детально. За час роботи розписок по них було залучено 1,3 мільярда гривень фінансування. Використовуються аграрні розписки в основному під  експортні культури: зернові та олійні, ріпак, сою,гречку. В Україні працює Реєстр аграрних розписок, частина інформації в ньому є публічною.

Представники ряду компаній розказали про свої пропозиції аграріям. Зокрема на конференції були представлені продукти Piraeus Bank, OTP Bank, «Монсанто», Агропросперіс, OKKO. Дані компанії розробили спеціальні програми, спрямовані для роботи саме з аграрними розписками. Представники компаній кредиторів  зазначають, що аграрні розписки виступають зручним інструментом як для них, так і для агробізнесу. Для їх оформлення  від агрофірм  вимагається  мінімум документів: фінансову звітність, аграрну звітність та заповнення анкети, в якій зазначаються основні показники діяльності агрофірми такі як земельний банк чи наявна техніка. Для отримання грошей з використанням аграрної розписки потрібно тиждень, два часу. Гроші надаються під 17 – 18% річних, і лише у національній валюті.

 Аграрна розписка є  товаророзпорядчим документом, який фіксує безумовне зобов’язання постачальника здійснити доставку продукції або сплатити грошові кошти на визначених умовах. Тобто виробник сільськогосподарської продукції закладає майбутній урожай, з чітко визначених полів, і отримує гроші.  До кінця маркетингового року він розплачується з кредитором або урожаєм, або грошима.  Можливе перенесення зобов’язань виробника на наступний рік,передоручення розписки та багато чого іншого. Дуже радимо уважно прочитати Закон України “Про аграрні розписки”.

 Передбачено розписки   двох видів – товарні (коли розрахунок здійснюється товаром) та фінансові. Суть в тому, що цей інструмент спрощує отримання фінансування для виробників. Для господарств дуже важливо мати належним чином оформлені документи на користування земельними ділянками. Кредиторами  може виступати будь-яка компанія, яка  готова надати фінансування – банки, трейдери, компанії, які забезпечують аграріїв тією чи іншою продукцією, і навіть фізичні особи.  Земельний банк, за словами кредиторів, повинен розпочинатись від 200-300 га. Щоправда представники фінансового сектору готові розмовляти і з меншими господарствами. Законодавчих обмежень в цьому питанні немає.  До речі, координатори проекту привели факти про те, що  є прецеденти використання аграрних розписок для яблуневого саду площею дещо більше 1 га, а також – ягідної плантації в 14 соток.  Треба мати на увазі, що кредитори дають гроші під заставу з коефіцієнтом 1,5 або 1,3. Це означає, що вартість застави повинна бути  на 50 або 30 % більшою аніж сума фінансування, яке ви отримуєте.

Всі учасники ринку  зійшлися на думці, що аграрні розписки є перспективним інструментом для бізнесу.  Аграріям вони значно спрощують доступ до фінансування, а  кредитори отримують налагоджений та чіткий  механізм роботи з агросектором.

Comments are closed.