Традиційно перед новим роком ми вислуховуємо від очільників держави про складний рік, що проходить, та великі сподівання від прийдешнього. Та оцінюючи багаторічну практику галузі сільського господарства, складається враження, що на аграріїв слова-побажання на кшталт «ви тримайтеся і все буде добре» не діють. Адже вони звикли самостійно боротися з не лише погодними примхами природи, а нерівностями свого шляху успіху. А успіхи такі присутні і коровай з пирогами ми самі їмо та сусідів пригощаємо. Тож підіб’ємо короткі підсумки року, що минув…

Хліборобський коровай

Уже понад 20 років вирощування сільськогосподарських культур є домінуючою складовою аграрного бізнесу в Україні. За офіційною інформацією у минулому році вітчизняні господарства усіх категорій обробляли 27,5 млн. га (з них 70 відсотків – сільськогосподарські підприємства), що складає 75,3% від усіх с.-г. угідь держави. Порівняно із 2016 роком посівні площі загалом збільшились на 1,9 відсотка.

Поряд із цим продовжилася тенденція збільшення часток площ під зерновими і технічними групами культур. Так, зернові та зернобобові культури займали 53 відостки посівного клину (14,5 млн. га), що на 1,4% більше порівняно із 2016 роком. Технічні культури господарства висіяли на площі 9,2 млн. га, що спричинило ріст частки аж на 4,4% (особливо у підприємствах – 5,5%). Практично не змінились площі під коренеплодами і овочами (1,8 млн. га), але лише за рахунок господарств населення, які висівають понад 97 відсотків цих площ. Ці зміни відбулися за рахунок зменешення площ під кормовими культурами (на 3,9%) та часткового розширення виробництва на незадіяних раніше площах.

Така структура посівних площ вплинула і на виробничі результати аграріїв у рослинництві. Цілком логічним виглядає при цьому традиційні понад 60 млн. тонн зерна, які виробляються усіма господарства. Тенденція останніх 5 років збереглася і в 2017 році. Однак через негативний вплив природно-кліматичних умов (посуха, підвищенні температурні режими повітря, нерівномірність опадів тощо) у ряді регіонів минулого року вдалося зібрати 61,3 млн. тонн збіжжя (на 7,3% менше порівняно із 2016 роком).

Щодо культур, то, зокрема, зібрано: пшениці – 26,1 млн. тонн (26,0 млн тонн – 2016 р.); кукурудзи на зерно –24,1 млн. тонн (28,0 млн тонн – 2016 р.); ячменю – 8,3 млн. тонн (9,4 млн тонн – 2016 р.); жита – 506,8 тис. тонн (391,5 тис. тонн – 2016 р.); вівса – 471,1 тис. тонн (499,0 тис. тонн – 2016 р.); гречки – 180,4 тис. тонн (176,4 тис. тонн – 2016 р.).

Як свідчать дані, це незначне скорочення обсягів виробництва відбулося за рахунок зниження урожайності (оскільки площі навпаки збільшилися). Загалом, середня врожайність в усій групі склала 42,3 ц/га (менше на 3,8 ц/га ніж у 2016 р.). Урожайність за культурами становила: пшениці – 41,1 ц/га; кукурудзи на зерно – 54,4 ц/га; ячменю – 33,1 ц/га; жита – 29,7 ц/га; вівса – 23,9 ц/га; гречки – 9,8 ц/га.

Серед технічних культур перше місце в структурі виробництва займає, звичайно, соняшник, частка якого складає щонайменше 2/3 у цій групі культур. Особливістю його вирощування є те, що це цілком експортно орієнтована культура, і нею займаються практично лише підприємтсва (86,7%). Так, за результатами 2017 року вироблено насіння соняшнику в обсязі 12,2 млн. тонн, що на 10,3% менше ніж у 2016 році. Урожайність при цьому становила 20, ц/га.

У трійку лідерів також входить вирощування сої та ріпаку. Ці культури господарства усіх категорій висівали у 2017 році на площі відповідно 1,9 та 0,8 млн. га. При урожайності 19,7 ц/га та 27,9 ц/га аграрії отримали валовий збір на рівні 3,9 (на 9% менше порівняно із 2016 р.) та 2,2 (в 1,9 рази більше порівняно із 2016 р.) млн. тонн.

В останні роки підвищується увага аграрних формувань до цукрових буряків завдяки поступовому відродженню промислової переробки солодких коренів. При зростанні посівних площ зросла стабільна урожайність – 465,5 ц/га (переважно у с.-г. підприємствах, адже їхня частка у виробництві складає 95,5%) вирощування цукрових буряків зросло на 3,4 відостків та становило 14,5 млн. тонн.

Крім цього, у 2017 році аграрії зібрали 9,3 млн. тонн овочевих культур з 446,3 тис. га при врожайності 207,8 ц/га. З них урожай картоплі склав 22,2 млн. тонн з 1,3 млн. га при врожайності 167,8 ц/га.

           
Зібрана площа, тис. га

14494,9

8906,2

311,3

1323,2

446,3

Валовий збір, млн. тонн

61,3

1,8

14,5

22,2

9,2

Урожайність, ц/га

42,3

20,6

465,5

167,8

207,8

Рис. 1. Основні показники розвитку галузі рослинництва у 2017 році

М’ясо-молочний пиріг

Результати роботи тваринницьких підкомплексів аграрного сектору економіки у 2017 році показав, що українці не стали більше їсти ні мяса, ні молока. Це тенденції, які зберігаються уже понад 25 років.

До кінця минулого року поголів’я основних видів худоби продовжувало знижуватися. Так, на 1 січня 2018 року налічувалося 3,6 млн. голів ВРХ (в т.ч. корів – 2,0 млн. голів), 6,1 млн. голів свиней, 1,3 млн. голів овець і кіз. Загальний спад за цей період можна оцінити наступним чином: ВРХ – мінус 1,5%, (корови – мінус 2,1%); свині – мінус 8,2%; а вівці та кози навпаки – плюс 0,1%.

Винятком у тваринництві є ситуація із птицею. Її поголів’я продовжує підвищуватися і становить 205,1 млн. голів, що на 1,7% більше порівняно із 2016 роком. Загалом це свідчить про стабільну роботу птахоферм, особливо з вирощування курей та виробництва яйєць.

Враховуючи наявне поголів’я худоби і птиці, аграрні формування виробляють загалом все менше тваринницької продукції. Так, всього реалізовано на забій сільськогосподарських тварин (у живій масі) у 2017 році 3259,4 тис. тонн, що на 0,4% менше, ніж у 2016 році. Як свідчить практичний досвід, майже 50 відсотків виробленого м’яса становить курятина, а основними виробниками залишаються аграрні підприємства – їхня частка складає понад 60%.

Обсяги виробництва молока також дещо падають і у порівнянні з 2016 роком становлять 10328,6 тис. тонн, або 99,5%. Слід також врахувати і те, що господарства населення виробляють майже 74% молока, хоча частка сільськогосподарських підприємств останніми роками поступово зростає.

Найбільшого зростання в обсягах виробництва досягли господарства у птахівництві. На сьогодні вони виробляють 15577,7 млн. шт. яєць, що на 103,2% більше ніж у 2016 році. Слід зауважити, що порівняно з іншими галузями птахівництво є найбільш стабільним та прибутковим бізнесом, що підтверджується часткою виробництва підприємств.

Кількість с/г тварин, тис. голів

3628,4

2063,9

6120,4

1316,3

205102,9

           
Валове виробництво, тис. тонн (яйця – млн. шт.)

3259,6

10328,6

15577,7

       

Рис. 1. Основні показники розвитку галузі тваринництва у 2017 році

Експортний «вибух»

У виробничому потенціалі агропромислового коплексу України ніхто не сумнівається, адже він може забезпечити не лише внутрішні потреби у споживанні, а «допогти» у підвищенні ефекту від зовнішньої торгівлі держави.

За результатами 2017 року, експорт українських аграрних та харчових товарів показав дуже позитивні результати та склав понад $17,8 млрд. Цей результат став другим за всю історію незалежності, поступившись досягнутим у 2012 році. Минулого року цей показник становив $15,5 млрд., що на 16,3% більше. Позитивним явищем у цій ситуації є те, що частка експорту у загальному обсязі зовнішньої торгівлі за цією групою товарів становить 79,4%.

За своєю структурою експорт характеризується продукцією рослинництва, яка становить $16,7 млрд. (збільшилась на $2,1 млрд.). А експорт продуктів тваринництва зріс на $371,4 млн. та сягнув майже $1,3 млрд. Серед ТОП-10 найбільших експортно орієнтованих товарів першу п’ятірку займає олія (23,95%), кукурудза (16,64%), пшениця (15,36%), соя (5,9%) та ріпак (4,91%).

Відображені обсяги поставок в інші країни продемонстрували рекордні результати експорту в натуральних вимірниках: зернових, сої, олії, цукру та макухи, м’яса птиці, яєць, вершкового масла та меду. Однак слід відзначити одну особливість зовнішньої торгівлі аграрного сектору – понад 40 відсотків експорту складає так звана «вуглецева» сировина, яка переробляється закордоном і не формує додаткову додану вартість в Україні.

ТОП-10 «експортних» аграрних товарів у 2017 році

   

тис. тонн

млн. дол. США

%

1

Олія

5757,3

4302,4

23,95

2

Кукурудза

19393,8

2988,8

16,64

3

Пшениця і жито

17314,3

2759,6

15,36

4

Соя

2866,5

1059,6

5,90

5

Насіння ріпаку

2136,5

881,7

4,91

6

Макуха та інші тверді відходи

4890,6

804,3

4,48

7

Ячмінь

4855,9

710,6

3,96

8

М’ясо

271,3

389,6

2,17

9

Сигари

32,6

293,9

1,64

10

Цукор

599,3

280,1

1,56

За даними профільного відомства мапа українського аграрного експорту виглядає надзвичайно різноплановою. Основними імпортерами нашої продукції є країни Азії – 42,6%, Європейський Союз – 32,4%, африканські країни – 14,2%, СНД – 7,6%, США – 0,4% та інші країни – 2,8%. До п’ятірки країн-лідерів, кожна з яких придбала української аграрної та харчової продукції на більш ніж $1 млрд. в 2017 році входять також Індія, Нідерланди, Єгипет, Іспанія та Китай.

«Примхи» державного регулювання

На початку 2017 року аграрії святкували відміну «спецрежиму ПДВ», який успішно діяв з 1998 року. На його зміну Мінагрополітики спільно з парламентом запропонували систему дотацій, спрямовану на компенсацію галузям, орієнтованим переважно на внутрішній ринок: тваринництво, овочівництво, ягідництво. 2017 рік став пілотним, а в бюджеті на програму заклали 4 млрд. грн. На практиці ми отримали наступну ситуацію: перші гроші аграрії отримали лише у квітні, а левову частку (близько 50%) дотацій змогли отримати ТОП-10 найбільших виробників курятини та частково свинини. Решта обмежились середньому дотацій в розмірі до 100 тис. грн. на одне господарство.

У травні профільне відомство залишилося без свого очільника – Тараса Кутового. Експерти зазначають, що до основних результатів міністра можна віднести закріплення в бюджетному кодексі норми про аграрну дотацію в розмірі 1% від суми ВВП виробленої сільськогосподарської продукції на 5 років. Ще досі посада є вільною, хоча відчуття пустоти у цьому сегменті не відчувається.

З 1 липня 2017 року Мінфін запустив систему автоматичного блокування податкових накладних. Податкова новація не запрацювала належним чином і спричинила на ринку «сюрпризи» у діяльності підприємств. Як наслідок, сотні тисяч накладних в агросекторі були заблоковані, а підприємства зазнали мільйонних збитків. Лише наприкінці року Державна фіскальна служба призупинила дію системи на 2 місяці до прийняття нового порядку.

У грудні після гарячих перемовин та обговорень Верховна Рада Україна все таки продовжила мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення ще на рік. Але резонансне питання спровокувало подальші суперечки: знімати чи не знімати мораторій на продаж земель с.-г. призначення? Питання залишається відкритим.

Але це не був останній подарунок для аграріїв під ялиночку. Парламентарі внесли зміни до Податкового кодексу, згідно з якими з 1 березня 2018 року має бути скасована компенсація експортного ПДВ на технічні культури (соняшник, ріпак та сою).

Висновки

Безумовно, галузь рослинництва залишається одним із флагманів аграрного виробництва, де будуть продовжувати «традиційні» культури зернового та олійнопереробного підкомплексу. Однак при цьому залишається відкритим питання розвитку сільського господарства у сегменті тваринництва і високої доданої вартості (переробки на внутрішньому ринку).

Експорт аграрної продукції – важлива складова національної економічної безпеки, але Україна залишається експортером сировини, в першу чергу зерна. Розвиток тваринництва, «нішевих» продуктів, внутрішньої переробки можна оцінювати як недостатній поки що залишається незначним.

Незважаючи на рішучі спроби вітчизняних аграріїв розвинути органічне виробництво, ця галузь залишається лише на стадії зародження, а також розуміння у бізнесу працювати на землі з перспективою її збереження майбутнім поколінням.

Питання регулювання діяльності аграрних формувань на національному рівні залишаються відкритими, адже фінансово-кредитна, земельна політика залишає негативне сприйняття у аграріїв та веде до непорозумінь в усвідомленні чітких «правил гри» на ринку, які були б стабільними протягом хоча б 2-3 років. Сподіваємося, що 2018 рік принесе лише позитивні моменти у функціонуванні аграрного сектору економіки і всі питання будуть вирішенні.

Підготував Сава Андрій, к.е.н., с.н.с.

У статті використанні матеріали зі сайтів:

http://www.ukrstat.gov.ua/, http://www.minagro.gov.ua/, http://www.iae.org.ua/, https://biz.censor.net.ua/

Comments are closed.