Віктор Оничко, к.с.-г.н, доцент, зав. кафедрою селекції та насінництва,

Владислав Зубко, к.т.н., доцент, зав. кафедрою тракторів і сільгоспмашин

Сумський національний аграрний університет

За даними науковців ННЦ “Інституту землеробства НААН” клімат на нашій планеті постійно змінюється, після періодів потеплінь настає похолодання і – навпаки. Змінюваність клімату не хаотична. Коливання його циклічні, характеризуються періодами різної тривалості залежно від причин, які їх зумовлюють, – від декількох до мільйонів років. В останні десятиліття ми відмічаємо зміни клімату, як і стають все більш відчутними в Україні. За даними WWF global в останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого – на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ – весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу. Через зміну клімату погодні умови у нашому регіоні стають більш жорсткими. Тисячоліттями людство намагається подолати залежність рільництва від змін клімату. На території України втрати урожайності від несприятливих погодних умов в окремі роки досягають 45-50%, а при поєднанні декількох несприятливих явищ, як у 2003 році, до 70% і більше.

Родючі ґрунти, хороші кліматичні умови України сприяють отриманню високої продуктивності вирощуваних польових культур. На сьогодні в більшості природно-кліматичних зон, в тому числі навіть Поліссі, лімітуючим нерегульованим фактором врожайності стає волога.

Ще в позаминулому сторіччі вчений Ізмаїльський О.О. застерігав, що збільшення запасів вологи в ґрунті залежить, головним чином, від умов, що затримують стік атмосферних опадів з поверхні ґрунту, сприяють проникненню цієї вологи в середину ґрунту, захищають поверхню ґрунту від висихання. Дане твердження найбільш актуальним для виробників сільськогосподарської продукції стає саме зараз.

За даними професора Камінського В.Ф. збереження на полі однієї тонни води і використання її для формування врожаю коштує в десять раз дешевше ніж добування, та подача її для зрошення з будь якого джерела. При цьому потенціальна небезпека посух на формування врожаю значно послаблюється.

Обробіток ґрунту є одним із найважливіших складових системи землеробства. На думку деяких вчених основний обробіток формує 7,5-17,4% загальної врожайності культури, сукупність технологічних операцій основного обробітку є найбільш значуща й енергонасичена.

Головним завданням обробітку ґрунту є створення оптимальних умов для росту та розвитку сільськогосподарських культур, збереження і підвищення його родючості та захист від ерозії. Правильний обробіток ґрунту поряд з сівозміною є одним з найефективніших заходів захисту від хвороб, шкідників і бур’янів. Оптимальний водно-повітряний режим створюється при загальній пористості ґрунту 50-60%, а для окремих культур певній щільності, що досягається його розпушенням, перевертанням, вирівнюванням, ущільненням, тощо. Тому, в сучасному аграрному виробництві при виборі технічних знарядь для проведення волого- та енергозберігаючого обробітку ґрунту слід чітко визначити конкретну мету кожної складової обробітку.

Розпушення змінює розміри та взаємне розміщення ґрунтових часток, поліпшує аерацію і водопроникність, зменшує втрати вологи поверхневим руйнуванням капілярів.

Оптимально розпушують орний шар правильним поєднанням прийомів обробітку, проте за посушливих умов надмірно розпушений ґрунт швидко втрачає вологу дифузним випаровуванням і його слід ущільнити котками.

Перевертанням переміщуються шари ґрунту, загортаються пожнивні рештки і добрива, сходи бур’янів і їх насіння, знищуються шкідники і збудники хвороб культур, а верхній, багатий поживними речовинами шар переміщується у вологішу частину орного шару, де краще мінералізується органічна речовина до легкодоступних рослинам форм.

Перевертанням чорнозему на поверхню виноситься частина підорного шару, часто кращих агрофізичних властивостей, з меншою кількістю насіння бур’янів і відбувається перерозподіл поживних речовин по всьому орному шару. Перевертанням дерново-підзолистих ґрунтів створюється глибший орний шар шляхом виносу на поверхню і поступового окультурення нижнього менш родючого шару.

Цей прийом ефективний для знищення багаторічної рослинності на задернілих ґрунтах, але в посуху посилює втрати вологи та на схилах ерозію. Тому доцільність його визначають типом ґрунту і забур’яненістю поля, вимогами культур та погодою.

Перемішування ґрунту підвищує однорідність орного шару рівномірним розподілом пожнивних решток, добрив тощо. Важливе воно для поглиблення орного шару і здійснюється більшістю розпушувальних знарядь, але недоцільне після заробки кореневищ і насіння бур’янів на дно борозни та локального внесення добрив. В посуху зайве перемішування збільшує втрати вологи.

Вирівнювання поля знижує втрати вологи, сприяє рівномірному загортанню насіння, кращому догляду і збиранню врожаю, дружним сходам, зменшує вимокання посівів. Всі заходи обробітку ґрунту повинні сприяти вирівнюванню ґрунту.

Ущільнення доцільне за надмірної розпушеності орного шару або його прошарків, чим знижується дифузне випаровування зменшенням некапілярної шпаруватості, а збільшення капілярності поліпшує доступ вологи до насіння, його проростання і сходи з’являються дружно.

Ущільненням запобігають осіданню ґрунтів, особливо легких, аби уникнути пошкодження рослин. Крім того, ущільнення прискорює прогрівання посівного шару.

Переущільнення до об’ємної маси понад 1,3-1,4 г/см3 на чорноземі зменшує аерацію ґрунту і діяльність корисної мікрофлори, погіршує поживний режим, що врешті, знижує урожайність культур.

Дуже важливим є неоднорідність ущільнення. Тобто утворення так званих “плужних підошв”. Формування шарів ґрунту у горизонтальній площині з різною щільністю унеможливлює нормальний і рівномірний розвиток кореневої системи рослини (рис. 1), а значить знижується інтенсивність розвитку надґрунтової частини та перешкоджає проходженню вологи в більш глибші місця та її накопиченню.

Рис. 1. Розвиток насінини кукурудзи у ґрунту без ущільнень та з ущільнюючим шаром

Часто сільгоспвиробники вважають, що “плужна підошва” утворюється тільки при використанні плугів. Це помилкова думка. В процесі роботи всі робочі органи сільськогосподарських машин утворюють ущільнений шар ґрунту. Різниця лише у глибині розташування, товщині шару та його щільності. Так, наприклад, на рис. 2 показана схема ущільнених шарів залежно від виду обробітку (робота сільськогосподарської машини з культиваторними лапами, сферичним диском та корпусом плуга).

Рис. 2. Розташування ущільнюючого шару в залежності від робочого органу сільськогосподарської машини (робота сільськогосподарської машини з культиваторними лапами, сферичним диском та корпусом плуга)

Такий стан ґрунту не дає можливості розвиватись кореневій системі. Рослина не може реалізувати свій біологічний потенціал без добре розвинутої кореневої системи, така рослина є нестійкою до вилягання.

Проведеними польовими дослідженнями було встановлено, що на полях де переважав плужний обробіток, ущільнюючий шар зустрічався на глибині 26-31 см (рис.3).

Рис. 3. Ущільнюючий шар ґрунту після проходження агрегату у складі CASE 270+ ПЛН 5-35

На ґрунтах, де переважав дисковий обробіток, ущільнюючий шар був присутній починаючи з глибини 10-14 см (рис. 4).

Рис. 4. Ущільнюючий шар ґрунту після проходження агрегату у складі Білорус 1025+Дукат 2,5

Аналіз глибини утворення “плужної підошви” досліджувався з використанням приладів Wile Soil та твердоміра Рев’якина.

Вищевикладений матеріал підтверджує важливість врахування при виборі як основного, так і передпосівного обробітку ґрунту особливостей роботи технічних знарядь за створенням оптимального водно-повітряного режиму – шляхом оптимізації щільності як окремих шарів ґрунту, так і всього його орного шару з метою накопичення та утримання вологи. Створення пористої структури ґрунту без проміжних ущільнюючих шарів забезпечить проникнення талих вод та інтенсивність підняття вологи з глибоких шарів ґрунту.

Comments are closed.