Материнський П.В., к. с.-г. н., Чоловський С.М., к. с.-г. н.

Впевнений, кожен з нас знає й користується народною приказкою: «Краще синиця в руках, аніж журавель в небі». Однак в сучасних умовах технологічного прогресу, особливо в сфері сільськогосподарського виробництва, це шлях в нікуди. Адже сільське господарство – «цех» під відкритим небом, де успіх залежить переважно від примх природи, а виробництво має більше ризиків, ніж гарантій. Тому «скласти руки і пливти за течією» не вийде, потрібно кожного дня боротися за майбутній врожай.

Чимало зусиль доведеться докласти і в 2018 році, адже рік прогнозується не менш критичним по вологозабезпеченню ніж поточний, а отже потрібно буде контролювати використання кожного міліметра запасів продуктивної вологи з ґрунту та опадів. В іншому випадку претендувати на високий рівень урожайності сільськогосподарських культур не доводиться. При цьому головні ставки щодо отримання прибутку аграрії в першу чергу роблять на посіви озимих зернових культур. І це не дивлячись на те, що значна їх частина, через низку об’єктивних причин, перебуває в задовільному стані. За таких умов успіху досягне лише той, хто має чіткий алгоритм дій щодо вирішення проблеми та ефективного і раціонального використання ресурсів. Для розробки такої стратегії необхідне досконале розуміння причин та наслідків. Про це і поговоримо.

Кожного року ми стикаємося з проблемою, що через відсутність запасів продуктивної вологи або нестабільний температурний режим у осінній період певна частина посівів озимої пшениці іде в зиму в ослабленому та не розкущеному стані. Яка їх частина успішно перезимує та відновить весняну вегетацію? Прогнозувати досить складно. Однак вже зараз з впевненістю можна сказати, що в багатьох випадках, особливо на посівах пізніх строків сівби, нам доведеться мати справу з посівами, де рослини будуть мати 1-2 повноцінних продуктивних стебла проти 3-4, які є необхідними для реалізації генетичного потенціалу районованих сортів озимих зернових культур. Тому, щоб отримати на таких посівах урожайність більше 50-60 ц/га, нам потрібно зосередити свою увагу на реалізації генетичного потенціалу колоса, ресурс якого є доволі потужним. Прокоментуємо це на прикладі колоса озимої пшениці.

Потенційно сорти інтенсивного типу здатні закласти 22-24 трьох-п’яти квіткових колоски в колосі. Якщо кожна квітка в колосі буде фертильною і закладе зернівку, ми зможемо претендувати на 66-120 зерен з колоса. При масі 1000 зерен 45-50 г це забезпечить 3,0-6,0 г зерна. Далі математика проста… Зріджений посів з густотою продуктивного стеблостою на період збирання 300-400 пагонів/м2 (оптимально 650-750 пагонів/м2) здатен теоретично сформувати урожайність 90-240 ц/га. Впевнений, що у багатьох з вас на лиці промайнула посмішка. Однак ми говоримо за потенціал, а не фактичну урожайність. Наведені вище розрахунки тільки підтвердили твердження, що навіть у зріджених посівах ми можемо сформувати високий рівень продуктивності, головне приділити максимум уваги реалізації продуктивності колоса. Тепер від теорії до практики.

Для господарств, які працюють за інтенсивною технологією вирощування, не в дивовижу є колос озимої пшениці, який містить 18-20 колосків. В середньому кожен колосок формує 3 зернівки, або 54-60 зерен з колоса. При масі 1000 зернин 40-45 г і густоті продуктивних пагонів на період збирання 300-400 шт./м2 очікувана урожайність буде становити 65-96 ц/га. Це той рівень при якому ми можемо говорити про рентабельність виробництва та окупність всіх виробничих і супутніх витрат.

ris 0

Звичайно на папері про це все доволі легко писати. Тут не потрібно ризикувати десятками тисяч чи мільйонами гривень, які необхідно вкласти в технологію вирощування. Однак успіх приходить лише до тих хто в нього сліпо вірить і бореться до кінця. Тому, вже сьогодні потрібно тверезо оцінити стан ваших посівів. Якщо ви на 1 м2 маєте 150-200 рослин і більше, які активно проходять вегетацію, за такий посів вже варто боротися і зволікати не потрібно. Навесні першим кроком, з якого потрібно буде розпочати, – це посилене мінеральне живлення, зокрема азотом, за можливості фосфором, та використати на початку кущення рослин регулятори росту ретардантного типу (Медакс® Топ, Хлормекват-Хлорид 750). Це дозволить стимулювати закладку більшої кількості продуктивних пагонів, а отже сформувати більшу кількість колосся на одиниці площі. Наступним кроком є внесення гербіцидів, фунгіцидів та інсектицидів у період кущення – початку виходу рослин в трубку з метою забезпечення повноцінного функціонування фотосинтетичної поверхні листків. Біосинтез достатньої кількості пластичних речовин у цей період є важливим не лише з точки зору формування густоти стеблостою, а й реалізації потенційної продуктивності колоса. Адже у період кущення відбувається формування колоскового стрижня, а на початку виходу рослин в трубку – закладка колосків в колосі. Вибудовується фундамент майбутнього врожаю.

Однак в нашій статті ми б хотіли більше приділити уваги іншому, не менш важливому періоду вегетації зернових культур – це наливу зерна. Чому саме цей період? Відповідь досить проста. Як працювати зі зрідженими і нерозкущеними посівами навесні, більшість аграріїв вже добре знає. Адже аналогічну ситуацію спостерігаємо кожного року. Проте, як не втратити врожай під час наливу зерна в умовах посухи – знає не кожен.

Нерідко у розмові з аграріями, особливо в посушливий рік, можна почути нарікання на низький рівень урожайності зернових культур через малу масу тисячі зерен. При цьому причину вбачають лише у відсутності достатньої кількості вологи. Проте виповненість зерна значно більшою мірою залежить від ефективності фотосинтезу, який є джерелом енергії для біохімічних процесів синтезу пластичних речовин у рослині. Саме вони в подальшому транспортуються до зернівки і перетворюються там у запасні речовини ендосперму. А от інтенсивність фотосинтезу та тривалість функціонування листового апарату напряму залежить від забезпечення посівів вологою та елементами живлення. При цьому посушливі умови та розвиток хвороб є ключовими чинниками, які обумовлюють передчасне старіння рослин та відмирання листової поверхні. Завдяки агротехнічним заходам, зокрема використанню фунгіцидів у період виходу прапорцевого листка-цвітіння, ми можемо впливати на цей процес.

Загальновідомо, що майже 90% пластичних речовин надходять до зернівки озимої пшениці в результаті функціонування фотосинтетичної поверхні прапорцевого (43%), підпрапорцевого (23%) листків і колоса (22%) (рис. 1). Тому чимало уваги у другій половині вегетації зернових культур аграрії приділяють захисту саме цих частин рослини від ураження хворобами. Однак мало хто володіє інформацією, протягом якого періоду має відбуватися функціонування фотосинтетичної поверхні цих органів, щоб можна було отримати виповнене зерно масою 50-56 г/1000 шт. Опосередковано відповідь на це запитання можна знайти в книзі «Зерновые культуры: выращивание, уборка, хранение и использование» відомого німецького науковця, доктора с.-г. наук, професора Дітера Шпаара (табл. 1).

Згідно його даних середня тривалість періоду наливу зерна (дозрівання) за оптимальних умов вегетації має становити близько 45-57 днів. Звичайно цей показник може варіювати в досить широких межах залежно від виду зернових культур та сортових особливостей, однак він дає можливість зорієнтуватися, протягом якого періоду має функціонувати фотосинтетичний апарат, щоб можна було претендувати на високу продуктивність колоса. Виникає риторичне запитання: «Чи триває період наливу зерна озимої пшениці 50-55 дні в умовах України?». Думаю відповідь буде однозначна: «Ні». Наглядним підтвердженням цього є вегетаційний період 2015-2017 рр. Нестача запасів продуктивної вологи в ґрунті та відсутність опадів стали причиною передчасного відмирання листового апарату, прискореного завершення вегетації сільськогосподарськими культурами та недобору врожаю.

ris 1 tabl 1

Якою має бути стратегія дій за таких умов? Відповідь потрібно шукати у фізіології рослин та причинах виникнення цієї ситуації. На даний час сільгоспвиробники не здатні протягом вегетації суттєво впливати на вологозабезпечення посівів, оскільки Україна має слабко розвинену іригаційну систему. А отже за посушливих умов, ми не маємо дієвих агротехнічних заходів, які б дозволили подовжити на 10-15 днів період, протягом якого відбувається синтез пластичних речовини та відтік їх до зернівки. Однак ми здатні збільшити обсяг їх надходження за одиницю часу і цим самим уникнути дисбалансу. Щоб досягти цього необхідно максимально зберегти площу фотосинтетичної поверхні, яка активно буде функціонувати протягом наливу зерна. Реалізувати це ми можемо, забезпечивши ефективний захист від хвороб не лише прапорцевого, підпрапорцевого листків і колоса, а також 3-4 листків. Адже вони відповідають за біосинтез майже 15% пластичних речовин майбутнього врожаю, а це на хвилинку – 5-15 ц/га або додаткових 2500-7000 грн./га.

За такої стратегії значно підвищуються вимоги до строків та якості проведення фунгіцидної обробки. Оптимальним часом для захисту І-IV листків є внесення фунгіцидів у фазі прапорцевого листка (ВВСН 37-39). У цей період рослини мають повністю сформований листовий апарат, є компактними і ми можемо ефективно захистити як листки верхнього, середнього, так і подовжити функціонування нижнього ярусу. Чого не можна досягти під час внесення фунгіцидів у період колосіння чи цвітіння зернових культур. Це позитивно позначається на фотосинтетичній продуктивності посівів та наливі зерна.

Багато уваги потрібно приділити вибору фунгіциду, оскільки він повинен характеризуватися не тільки широким спектром контрольованих хвороб, а й мати тривалий період захисту, до 30-40 днів, гарантувати функціонування листового апарату до завершення молочної стиглості зерна (ВВСН 79). Правильним вибором для захисту посівів зернових культур у цій ситуації є інноваційний продукт компанії BASF Адексар® СЕ Плюс.

Висока ефективність та пролонгований період захисту Адексар® СЕ Плюс підтверджені чисельними європейськими та українськими дослідженнями (рис. 2-5). Хочемо закцентувати, що на графіках наведено середні показники ефективності щодо контролю хвороб протягом 30-40 днів після внесення. При цьому протягом перших 10-15 днів ефективність в усіх дослідах була вищою за 90%. Дослідження проводилися у різних грунтово-кліматичних зонах, що свідчить про високу стабільність роботи фунгіциду за різних погодних умов.

ris 2 1

ris 3 1

ris 4 1

Чим пояснюється висока фунгіцидна ефективність та пролонгований період захисту Адексар® СЕ Плюс? В першу чергу секрет криється в активних інгредієнтах продукту. Діючі речовини, які входять до складу Адексар® СЕ Плюс, належать до трьох найбільш перспективних класів хімічних сполук щодо контролю хвороб зернових культур і є лідерами в них щодо ефективності: триазоли, стробілурини і SDHI-інгібітори (піразол-4-карбоксаміди). Епоксіконазол, піраклостробін і флуксапіроксад (Ксеміум®) мають перехресну ефективність проти септоріозу листя, борошнистої роси, видів іржі, сітчастої, смугастої і темно-бурої плямистостей, ринхоспоріозу та інших плямистостей листя, що посилює роботу кожної з цих діючих речовин. Крім того, різний механізм дії та розподілу у рослині забезпечує ефективний контроль збудників хвороб на будь-якому етапі їх розвитку: від інфікування до спороутворення. Зокрема системні властивості епоксиконазолу та Ксеміум® забезпечують тривалий лікувальний ефект, а здатність піраклостробіну та Ксеміум® на початкових етапах локалізовуватися на поверхні листків у восковому шарі і в подальшому перерозподілятися по ній гарантує тривалу профілактичну дію.

На більш детальну увагу заслуговує діюча речовина Ксеміум® (флуксапіроксад). Після нанесення Адексар® СЕ Плюс на рослину біля 20% Ксеміум® відразу проникає всередину листка і перерозподіляється по ньому, рухаючись акропетально. З часом ця кількість збільшується. В той же час близько 80% флуксапіроксаду локалізується на поверхні: 60% у восковому шарі і 20% у вільному стані в вигляді кристалів на поверхні (рис. 6). В подальшому під час випадіння роси чи опадів ці кристали є джерелом надходження Ксеміум®, який повторно перерозподіляється по листовій поверхні захищаючи новосформовані ділянки в процесі росту листкової пластинки. При цьому залишки діючої речовини у восковому шарі на поверхні листків та стебел можуть знаходитися до 30-40 днів, залежно від інтенсивності опадів, забезпечуючи тим самим тривалу превентивну дію.

Крім того молекула флуксопіроксаду володіє відмінними ліпофільними та гідрофільними властивостями. Завдяки цьому він легко проникає крізь восковий наліт, клітинні оболонки, розчиняється у воді і клітинному сокові, рухається по судинах, досягаючи та знешкоджуючи збудників хвороб. Тобто після використання фунгіциду Адексар® СЕ Плюс рослина захищена як ззовні, так і з середини.

ris 5

ris 6

Ще однією перевагою Адексар® СЕ Плюс, яка пояснює високу ефективність та тривалий захисний ефект продукту, є препаративна форма. Адексар® СЕ Плюс випускається у вигляді концентрату, що емульгується (КЕ) з використанням технології Stick&Stay. Тобто фунгіцид містить значно більшу кількість ад’ютантів, зокрема пенетраторів, спредерів, стікерів, екстендерів і інших, у порівнянні зі стандартними продуктами. Ці сполуки відповідають за утримання робочого розчину на рослині при нанесенні, рівномірне розтікання по поверхні, швидку взаємодію з восковим нальотом та поглинання, стійкість до змивання тощо. Як свідчать результати численних тестів і досліджень, фунгіциди виготовленні за технологією Stick&Stay забезпечують у 2.5 рази більшу площу покриття у порівнянні з продуктами, які мають аналогічну препаративну форму, але виготовлені за традиційною технологією (рис. 7).

Висока фунгіцидна активність діючих речовин і унікальна препаративна форма виготовленна за технологіє Stick&Stay – це ті дві складових, які роблять Адексар® СЕ Плюс лідером на ринку фунгіцидів, які використовуються для захисту посівів у період появи прапорцевого листка (Т2, ВВСН 37-39).

У читача може виникнути запитання: «Що стосується ефективності контролю хвороб – усе зрозуміло, а де ж продуктивність колоса?» Тепер перейдемо до більш матеріальних речей, зокрема урожайності зернових культур за використання інноваційного фунгіциду Адексар® СЕ Плюс. Позитивний вплив цього препарату на урожайність зернових культур підтверджено чисельними європейськими та українськими дослідженнями (рис. 8,9). Проаналізувавши їх можна прийти до висновку, що ефективний захист від хвороб, який забезпечує використання Адексар® СЕ Плюс, дозволяє додатково отримати 8-15 ц/га збереженого врожаю. Це вдвічі-втричі окуповує витрати пов’язані з придбанням та використанням цього продукту.

ris 7

ris 8 1

ris 9 1

Однак переваги Адексар® СЕ Плюс на цьому не закінчуються. Зазвичай високу віддачу від фунгіцидів ми отримуємо, коли у посівах є відчутний тиск хвороб. Чим він вищий, тим вища віддача від застосування препарату. За відсутності хвороб використання фунгіцидів є економічно не виправданим. Адже за таких умов приріст врожаю або відсутній взагалі, або є незначним і не окуповує понесені затрати. Проте це твердження не стосується фунгіциду Адексар® СЕ Плюс, який реалізується під брендом AgCelence®, що асоціюється поряд з ефективним захистом від хвороб зі здатністю викликати позитивні «фізіологічні ефекти» у рослин. Завдяки Ксеміум® і піраклостробіну відбувається стимулювання процесів фотосинтезу, нітрогеназної активності посівів, підвищується стійкість рослин до стресових умов (посуха, високі температури тощо). Також рослини більш ефективно використовують вуглець, азот та вологу під час біосинтезу пластичних речовин. Подовжується тривалість активної вегетації за рахунок уповільнення синтезу етилену («гормону старіння»). В результаті ми отримуємо достовірний приріст врожаю навіть за відсутності хвороб (рис. 10).

Підтвердженням цього стали результати польових досліджень в Агро-центрах компанії BASF в умовах Київської та Хмельницької областей у 2015 році. Прохолодна весна, сухе і жарке літо стали природними перепонами для розвитку хвороб у посівах озимої пшениці. За таких умов профілактичне внесення Адексар® СЕ Плюс у фазі прапорцевого листка дозволило додатково отримати 5-6 ц/га зерна, що повною мірою окупило понесені затрати на внесення фунгіцидів.

ris 10 1

Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити рекомендацію. Обираючи фунгіциди для системи захисту зернових культур потрібно опиратися на об’єктивну оцінку переваг продукту не лише з точки зору ефективності контролю хвороб, а й впливу на фізіологічні процеси рослини. Адже ефективний захист від хвороб у поєднанні з стимулюванням фізіологічних процесів є впевненим кроком на шляху до реалізації потенційної продуктивності посівів.

Гарних Вам врожаїв разом з Адексар® СЕ Плюс та високої реалізаційної ціни на сільськогосподарську продукцію.

Comments are closed.