Часте чергування морозів і відлиги в зимовий період призводить до  виснаження рослин, втрати ними цукрів (вуглеводів), які є основним джерелом енергетичного матеріалу для дихання та в кінцевому результаті негативно відображається на їхній морозостійкості.

Низькі температури, які часто спостерігаємо у весняний період, стримують відновлення вегетації рослин, а це у свою чергу негативно впливає на загальний стан посівів озимих культур та їхній подальший розвиток. Пізнє відновлення вегетації є стресовим фактором навіть для неушкоджених рослин, а в поєднанні з такими негативними чинниками, як вимерзання або льодова кірка, може призвести до значного зрідження посівів.

2018 року незадовільний стан озимих відмічено у Східних регіонах нашої держави, що обумовлено пізніми строками сівби. У Південних регіонах протягом зими через потепління відмічалося відновлення вегетації пшениці озимої у сонячні дні. Тепла погода та перезволоження ґрунту сприяли ураженню посівів кореневими гнилями.

Від стану озимих культур перед відновленням весняної вегетації та від термінів його настання залежить стратегія проведення агрозаходів з ранньовесняного догляду за посівами, одним із яких є ранньовесняне підживлення добривами та застосування стимуляторів росту. Разом з відновленням вегетації рослини зернових культур потрібно забезпечити оптимальною кількістю поживних речовин, особливо азотом, міддю, марганцем і бором, які відіграють важливу роль у процесах фотосинтезу, синтезу білків та утворення хлорофілу.  Застосування азотних добрив, у посівах озимого ріпаку, забезпечує посилення гілкування та утворення гілок 2-го і наступних порядків. Достатня кількість міді сприяє засвоєнню азоту зерновими культурами. Крім цього, мідь підвищує стійкість рослин до вилягання, підвищує посухостійкість рослин та має позитивну дію на стійкість рослин до грибних хвороб. Марганець, елемент до якого пшениця особливо чутлива у період кущення, активує більшість ферментів, приймає участь у процесі фотосинтезу та метаболізмі азоту. Бор забезпечує транспорт цукрів, синтез клітинних стінок, вуглеводневому, білковому і нуклеїновому обміні. За його дефіциту порушується розвиток кореневої системи. Застосування борних добрив у посівах озимого ріпаку на початку бутонізації, забезпечує нормальне формування і ріст клітинних стінок, оптимізує роботу судинної системи рослин та сприяє розвитку генеративних органів.

Одним із шляхів забезпечення рослин навесні є листкове підживлення комплексними добривами, які містять у своєму складі необхідні макро-, мезо- і мікроелементи у хелатній формі. Це сприяє швидкому відновленню втрачених пластичних речовин і забезпечує стійкість рослин до стресових ситуацій. На слабких посівах слід застосовувати препарати антистресової дії, які містять у своєму складі амінокислоти, гумінові кислоти та фітогормони. Їхнє застосування сприяє регенерації пошкоджених органів, швидкому відновленню вегетації та зниженню стресового навантаження.

Амінокислоти сприяють відновленню розвитку листкового апарату, виводять рослини зі стану зимового анабіозу та стимулюють розвиток вторинної кореневої системи. Фітогормони забезпечують розвиток вторинної кореневої системи, що у свою чергу, поліпшує споживання елементів живлення з ґрунту. Цитокініни відповідають за диференціацію і поділ клітин. Гумінові кислоти стимулюють ферментативну активність та посилюють анаеробне дихання клітин кореня, що особливо актуально у випадку весняного перезволоження ґрунту. Їхнє застосування у період відновлення вегетації сприяє стійкості рослин до різких температурних коливань. Фульвові кислоти стимулюють наростання вегетативної маси та інтенсивне засвоєння елементів живлення.

Олександр Русін,

канд. с.-г. наук, керівник наукового відділу ТОВ «ГК «Ярило»

IMG_4289 – копія

 

Comments are closed.