У степових, подекуди лісостепових областях у посівах озимої пшениці, здебільшого розміщених після стерньових попередників, личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5-2, макс. 4 екз. на кв.м в осередках Запорізької та Херсонської областей пошкодили 1-3% рослин.

Як повідомляє Держпродспоживслужба, вогнища надпорогової щільності шкідника локалізовані. Повсюди за потепління посіви озимих культур за допорогової чисельності заселяють хлібні блішки, п’явиці, злакові попелиці, цикадки, які пошкодили 1-4% рослин. Триває літ злакових мух (чорна пшенична, шведська). В ареалі поширення відмічено вихід клопа-шкідливої черепашки на поверхню листкової підстилки. Надалі за середньодобової температури повітря 16-17°С протягом 3-4 днів відбуватиметься переліт фітофага на посіви.

Повсюди гусениці підгризаючих совок та ґрунтоживучі шкідники (дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів) переміщувались у верхні шари ґрунту, де пошкодили 1-2% озимих культур (Луганська, Черкаська та інші обл.).

За відновлення вегетації рослин озимих зернових культур відмічається розвиток збудників хвороб, інфекційний запас яких зберігся ще з осені минулого року. На 11-40% обстежених площ озимих пшениці та ячменю борошнистою росою, септоріозом уражено 1-15, макс. 23-49% рослин (Київська обл.), гельмінтоспоріозом 5-30% та кореневими гнилями 1-9% рослин. Осередково, у Кіровоградській та Херсонській областях відмічено розвиток бурої листкової іржі. У Закарпатській, Львівській та Кіровоградській областях на 1-3% рослин озимого ячменю виявлено ринхоспоріоз.

Повсюди у відростаючих багаторічних травах спостерігається вихід і живлення бульбочкових довгоносиків, подекуди піщаного мідяка та жука-головача (кравчик). Бульбочкові довгоносики за чисельності 1-10 жуків на кв.м пошкодили 2-25% рослин.

Посіви озимого ріпаку повсюди заселяють стебловий прихованохоботник, хрестоцвіті клопи, листкоїди та блішки. Відмічають літ капустяної молі (Черкаська обл.) та початок заселення посівів ріпаковим квіткоїдом. У сонячні дні відмічали літ ріпакового білана та оленки волохатої. На 1-8% рослин культури, переважно на нижніх листках, відмічають ознаки пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, бактеріоз коренів. Осередково на перезволожених площах ріпаку в Київській області бактеріозом коренів уражено 42% рослин.

Стан посівів ріпаку покращують агротехнічними заходами (розпушування міжрядь, боронування, підживлення азотними добривами). За появи вищевказаних хвороб проводять оздоровлення дозволеними до використання фунгіцидами. Осередки заселення хрестоцвітими блішками (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м), листкоїдами (ЕПШ 3 екз. на кв.м), прихованохоботниками (ЕПШ 5-6 жуків на рослину) захищають дозволеними до використання інсектицидами.

В садах відбувається вихід і розселення сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, у степових областях та Закарпатській області – листокруток. Під час розпускання бруньок зерняткових порід необхідно провести обстеження плодових культур і за перевищення економічного порогу шкідливості (яблуневий квіткоїд і букарка – 30-40 жуків на дерево, сірий бруньковий довгоносик – 20-30 жуків на дерево, казарка – 7-9 жуків на дерево) провести обробку дозволеними до використання інсектицидами з обов’язковим дотриманням регламентів застосування.

Скрізь на озимих культурах і багаторічних трав, садах виявляють 1-3, макс. 5 жилих колоній на гектар мишоподібних гризунів.

У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

Comments are closed.