О.А. Примаков, кандидат технічних наук., с.н.с., завідувач відділу наукових досліджень з питань інтелектуальної власності та маркетингу інновацій, Інститут луб’яних культур НААН України

Основні напрями застосування технічних конопель

Коноплі – луб’яна культура. Волокно й олія конопель з давніх-давен були важливою складовою добробуту населення. Потреба в продукції коноплярства актуальна і в нинішній час. Гігієнічне природне волокно конопель за своїми властивостями переважає синтетичне волокно в багатьох галузях народного господарства. Особливим попитом на міжнародному ринку користується насіння конопель як продовольчий товар.

Сфера використання конопель постійно розширюється, розробляються нові технології, які дозволяють підвищити ступінь використання усіх складових компонентів рослини, що створює умови коноплям конкурувати з іншими сільськогосподарськими культурами.

Загальновідомо, що ключовим елементом успішного розвитку бізнесу є впровадження останніх інноваційних напрямів переробки і одержання затребуваної на споживчому ринку продукції. За останні роки у світі рівень впровадження інновацій в коноплярстві значно зріс, демонструючи нові надзвичайно конкурентоспроможні напрями виробництва коноплепродукції. Найбільш яскравими прикладами нового застосування конопель є інтенсивне впровадження біокомпозитів для виготовлення деталей літако- та автобудування, де даний матеріал може займати більше 70% складових частин технічного засобу. Застосування конопляних волокон як основ для виготовлення суперконденсаторів може стати ідеальною альтернативою порівняно з дорогими матеріалами, що застосовуються на сучасному етапі виробництва. Також до переліку інноваційних коноплепродуктів можна віднести екопродукти, нові харчові продукти з вмістом конопель (жувальна гумка, напої, олія для смаження) та зоотовари, що мають високу поживну цінність. І звичайно, особливої уваги сьогодні заслуговує медичний напрям застосування рослини конопель, який у найближчому майбутньому може бути одним з найприбутковіших сегментів галузі коноплярства.

Коноплярство – галузь з фундаментальною наукою

В історичному плані для розвитку коноплярства знаковим став 1931 р., коли в м. Глухові був відкритий Всесоюзний науково-дослідний інститут конопель, нині Інститут луб’яних культур НААН України, де було розпочато проведення різнопланових наукових досліджень. Завдяки зусиллям вчених-коноплярів інститутом одержано сорти однодомних конопель, які остаточно вирішили проблему одноразового механізованого збирання конопель на волокно і насіння, здійснивши віковічну мрію селянина по вирощуванню культури без затрат ручної праці на вибірку плосконі з посіву. Значним науковим досягненням для коноплярства у світовому масштабі було виведення безнаркотичних сортів конопель, що стало вагомим внеском у боротьбу з великим суспільним злом – наркоманією. Безнаркотичні (технічні або промислові) сорти конопель української селекції з високим вмістом волокна в стеблі, високою насіннєвою продуктивністю і стійкістю в потомстві ознаки однодомності привертають особливу увагу виробників далеко за межами нашої країни – у Франції, Німеччині, Канаді, Китаю, Австралії та ін.

Сучасні реалії в галузі

Для виробництва в Україні на 2018 рік запропоновано (внесено у Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні) 7 сортів технічних конопель селекції Інституту луб’яних культур – це ЮСО-31, Ніка, Вікторія, Золотоніські 15, Гляна, Глесія та Глухівські 51.

В 2017 році технічні коноплі в Україні вирощували 25 підприємств на загальній площі 2743 га. Географія розташування цих підприємств включає Сумську, Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Житомирську, Кіровоградську, Полтавську, Черкаську та інші регіони. Найбільше конопель було висіяно в Житомирській – 993 га, Сумській – 373 га та Черкаській областях – 201 га.

1

Рис. 1 – Динаміка площ посіву конопель в Україні в період з 2000-го року

Особливістю виробничої діяльності в коноплярстві є необхідність одержання ліцензії на вирощування. В 2017 році за ініціативою ВГО Асоціація «Українські технічні коноплі» на базі Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками сформовано постійно діючу робочу групу, завданням якої є надання пропозицій щодо внесення змін в діючу нормативно-правову базу, з метою спрощення ведення господарської діяльності суб`єктами господарювання, що займаються культивуванням та переробкою технічних конопель. Зокрема, в рамках роботи вищезазначеної групи ініційовано внесення змін в Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та розробляється сучасна нормативно-правова база, яка б давала змогу легалізувати діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, для чого розробляється низка підзаконних актів.

Серед виробників насіннєвого матеріалу технічних конопель наявні 4 основні господарства, які мають право виробляти сертифіковане насіння та зареєстровані в Державному реєстрі виробників насіння і садивного матеріалу на 2017 рік: Інститут луб’яних культур НААН, Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН, ФГ «Кравець», ТОВ «Український інститут конопель». При цьому слід зазначити, що оригінальним насінництво високих репродукцій та створенням нових сортів конопель в Україні займається лише Інститут луб’яних культур НААН України.

На ринку виробників конопель на сьогодні є ряд компаній, які ведуть свій бізнес п’ять і більше років: ПСП «Ватутіна», ТОВ «Івакан», ТОВ «Кравець», ТОВ «Еліфібр», ТОВ «Маковій», а є і ті які роблять лише перші кроки на шляху впровадження конопляного бізнесу – ТОВ «ХЕМПТЕХНО», ПП «Фатіма Агро» та інші. На внутрішньому ринку виробництва коноплепродукції спостерігається сегментація на напрямами – вирощування, переробка або поглиблена переробка. Так, займаються лише вирощуванням конопель та реалізацією насіння й частково стеблової маси – Пулинський льонозавод, ТОВ «Агро Ханф» та ТОВ «Технологія ЛРМ». Тільки переробкою продукції коноплярства за різними напрямами займаються такі фірми як ПАТ «Харківський канатний завод», ТОВ «Десналенд», Науково-виробнича фірма «ЕЛІФІТО», ФГ «Екосвіт» та інші.

Агротехнічні основи вирощування конопель

Рентабельність вирощування промислових конопель прямопропорційно залежить від механізації операцій з вирощування. Чим більш високопродуктивні комплекси застосовуються на вирощуванні, тим вища рентабельність. За останні роки технічне переоснащення сільгосппідприємств обумовило зміни у технологіях вирощування та збиранні луб’яних культур.

У господарствах з невеликими площами посіву коноплі краще розміщувати в спеціальних сівозмінах з короткою ротацією. Посіви конопель у таких сівозмінах займатимуть 40-50%.

Система обробітку ґрунту. Спеціалісти Інституту луб’яних культур вважають, що при вирощуванні конопель у сівозміні необхідно, залежно від механічного складу ґрунтів, погодних умов, попередника, засміченості тощо, застосовувати диференційований обробіток ґрунту з певним співвідношенням полицевого, безполицевого, глибокого, неглибокого та поверхневого обробітків. Установлено, що такий захід сприяє підвищенню врожайності конопель на 10,0-13,0%, зниженню затрат праці – на 13,5-15,7%, скороченню витрат пально-мастильних матеріалів – на 21,2-25,2%.

Сівба конопель. Коноплі – культура ранніх строків сівби. Сіяти їх необхідно одночасно з ранніми зерновими, коли ґрунт на глибині загортання насіння (3-4 см), а при недостатній вологості верхнього шару – 4-5 см, прогріється до 8-10˚С.

Сьогодні практикуються три основних норми висіву насіння конопель (при масі 1000 насінин – 18,5 га і господарської придатності 85 %):

– 15 кг/га або 0,9 млн. шт./га схожих насінин (для одержання високоякісного насіннєвого матеріалу);

– 100 кг/га або 6,2 млн. шт/га схожих насінин (вирощування на зеленець);

– 50 кг /га або 3,1 млн. шт/га схожих насінин (для одержання насіння та трести конопель).

Система живлення. Обов’язковою умовою ефективного вирощування конопель в польових сівозмінах є внесення в достатній кількості органічних і мінеральних добрив. На чорноземах звичайних оптимальна норма органічних добрив – 20 т/га та мінеральних – N45-60P45-60K45-60, на чорноземах опідзолених і вилужених – відповідно 30 т/га і N60-90P60-90K60-90, на дерново-підзолистих, світло-сірих лісних суглинках – 40-60 т/га і N120P90K90. Норми удобрення коригуються залежно від родючості ґрунту конкретного поля.

Система захисту. При вирощуванні конопель необхідно застосовувати інтегровану систему захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів, яка включає комплекс агротехнічних, біологічних та хімічних засобів боротьби. При цьому перевага надається агротехнічним та біологічним методам, застосування хімічних препаратів обмежується економічними порогами чисельності шкідників, бур’янів та збудників хвороб. Такий підхід дає змогу одержати екологічно чисту продукцію та зменшити забрудненість природного середовища пестицидами.

Особливості збирання посівів конопель. На збиранні насіння конопель останнім часом широко застосовуються сучасні зернозбиральні комбайни. Висота стебел насіннєвих конопель знаходиться у межах 150-300 см. Зона насіннєвої частини стебел також коливається у певних межах і тому для збирання насіннєвої частини стебла жниварка зернозбирального комбайна повинна мати можливість зрізувати стебла на певній висоті (в залежності від висоти стебел) та спрямовувати їх верхівки у молотильну камеру зернозбирального комбайна. Даним умовам відповідає більшість зернозбиральних комбайнів провідних світових фірм виробників Claas, Case, John Deere та інших.

Технологічний процес збирання насіннєвих конопель зернозбиральними комбайнами включає в себе зрізування різальним апаратом жниварки стебел конопель на висоті до 150 см і обмолочування скошеної маси в молотарці. Далі виділене насіння після очищення транспортується в бункер, а залишки суцвіть клавішами соломотряса скидається на землю. Залишена на корені після зернокомбайна стеблова маса збирається машинами загального призначення (сінні граблі, водоналивні котка, прес-підбирачі).

Використання сільськогосподарської техніки загального призначення у коноплярстві дозволяє зменшити як трудові, так і матеріальні витрати, до того ж, спрощує безпосередньо технологію збирання та скорочує строки виконання робіт.

Стебловий матеріал, що залишається після зернозбирального комбайна можна збирати в осінній та весняний періоди. Конопляна сировина у ці періоди значно відрізняються між собою за фізико-механічними властивостями.

На період весняного збирання стебла конопель перетворюються на тресту та легко зламуються від незначного зусилля.

Збирання у весняний період доцільно проводити у суху сонячну погоду при вологості стебел до 15%. При зламуванні стебел конопель ґрунтообробними модернізованими котками залишок незламаних стебел обумовлюється лише не потраплянням відповідних стебел в зону проходження робочого органу котка. До того ж, застосування для зламування стебел модернізованих ґрунтообробних котків дозволяє частково підготувати стебловий матеріал до подальших технологічних операцій збирання (в першу чергу, до операції підбирання стебел), оскільки робочі органи котків проминають стебла та зменшують відсоток цілісного стеблового матеріалу.

Економічні аспекти виробництва конопель

Найбільш доцільною для сільськогосподарських виробників сьогодні є технологія вирощування промислових конопель для одержання насіння та трести, оскільки гарантовано забезпечує виробника як насінням, що успішно реалізовується або переробляється за харчовим або іншими напрямом, так і стебловим матеріалом, який можна переробити на волокнисту продукцію або використати як сировину для виготовлення висококалорійного енергетичного палива. Така технологія вирощування конопель включає в себе: посів з нормою висіву 50 кг /га ( або до 3 млн. насінин на 1 га) та догляд за посівами, збирання насіннєвої частини посівів зернозбиральними комбайнами, збирання стеблової частини машинами загального призначення.

З розрахунків потреб в матеріальних і трудових затратах та визначення економічної ефективності вирощування конопель при застосуванні комбайнового збирання витрати на виробництво коноплепродукції у 2017 році складають 17043,30 грн на гектар (у 2016 році складали 13460,80 грн на гектар).

У структурі витрат на вирощування конопель (рис. 2) припадає на мінеральні добрива 29,9 %, паливо-мастильні матеріали 12,7%, насіння 26,4%, оренда землі 8,8%, гербіциди та засоби захисту 5,1%, оплата праці 4,1%, амортизація та ремонт 2,8% та ін.

2

Рис. 2 – Структура витрат на вирощування конопель з нормою висіву 50 кг/га та без застосування спеціальної коноплезбиральної техніки

При показниках урожайності трести – 5,6 т/га та насіння – 0,9 т/га, вартість 1 т насіння складає 40000 грн., 1 т трести – 2000 грн.

Загальна вартість вирощеної коноплепродукції з 1 га може сягати 47200,00 грн. За мінусом виробничих витрат на 1 га 17043,30 грн. отримуємо прибуток на 1 га у сумі 30156,70 грн., або рівень рентабельності 176,9 %.

Аналізуючи затрати на вирощування конопель за різними технологічними схемами треба звернути увагу, що найбільш затратною залишається етап передпосівної обробки грунту та збирання посівів (особливо при вирощуванні на зеленець) (табл. 1).

Таблиця 1 – Витрати на проведення технологічних операцій з вирощуванню конопель в 2017 році

Технологічні операції

Технологічна карта вирощування конопель з нормою висіву 15кг/га, грн/га

Технологічна карта вирощування конопель з нормою висіву 50 кг/га, грн/га

Технологічна карта вирощування конопель на зеленець, грн/га

Основний обробіток грунту

691

691

691

Передпосівний обробіток грунту та сівба

6987

9937

15513

Догляд за посівами

1121

1167

885

Збирання врожаю

1248

1724

1921

Всього витрат згідно технологічких карт

10047

13519

19010

Амортизація та ремонт

468

475

487

Оренда землі

1500

1500

1500

Загальновиробничі витрати 10%

1201

1549

2099

Всього витрат

13216

17043

23096

Собівартість переробки волокна конопель

4800

(0,4т х 12000 грн/т)

16800

(1,4т х 12000 грн/т)

30820

(2,3т х 13400 грн/т)

Собівартість первинної переробки коноплетрести залежить від об’ємів переробляємої продукції (табл. 1).

Таблиця 2 – Динаміка споживчих цін в Україні на продукцію з конопель

Продукція з конопель

2014 рік, грн/т

2015 рік, грн/т

2016 рік, грн/т

2017 рік, грн/т

% зростання 2017 р. до 2014 р.

Довге конопляне волокно

17000

23000

38000

46000

270

Волокно конопляне коротке: №3

9000

18000

24000

24000

266

Треста коноплі

1000

1500

2000

2000

200

Костра коноплі

1100

1500

1700

2200

200

Насіння конопель

25000

35000

50000

90000

360

Коноплі товарні

16000

25000

30000

40000

250

Аналізуючи попит на групу товарів першочергового виробництва з конопель – насіння, треста, волокно, костриця, можна зазначити, що вони в першу чергу є сировиною для виробництва подальших товарів (текстилю, будівельних матеріалів тощо), а тому на їх попит впливає стабільність відповідного виробництва та його потреба в сировині. Динаміка зміни споживчих цін на коноплепродукцію за останні 4 роки (таблиця 2) показує, що відбувається постійний попит на даний вид сировини, а отже, ринок розширюється та є достатньо перспективним.

Перспективи

Ключовим елементом успішного розвитку бізнесу для потенційного коноплевиробника може стати впровадження останніх інноваційних напрямів переробки і одержання затребуваної на споживчому ринку продукції. За останні роки у світі рівень впровадження інновацій в коноплярстві значно зріс, демонструючи нові надзвичайно конкурентоспроможні напрями виробництва коноплепродукції. При цьому слід зазначити, що збільшення виробників коноплепродукції – це прямий шлях до збільшення конкуренції на ринку конопель. Розвиток конкурентного середовища серед виробників коноплепродукції дозволить пришвидшити їх інтеграцію у глобальну економіку через систему експорту відповідної високоякісної продукції та налагодження взаємовигідних відносин між її виробниками, переробниками та споживачами. Вихід на міжнародний ринок буде вимагати перехід на високі показники якості коноплепродукції, що призведе до модернізації виробничого обладнання та переходу на сертифікацію продукції у відповідності до вимог ЄС, що в підсумку є позитивною динамікою змін для розвитку галузі.

Найбільш важливим і дієвим фактором розвитку коноплярства є державна підтримка галузі, яка реалізується через раціональне законотворення в галузі, інформаційне сприяння та надання преференцій на продукцію коноплярства для задоволення внутрішньодержавних потреб в харчовій, енергетичній, будівельній, текстильній та інших галузях.

Провідні країни світу, що розвивають галузь коноплярства, демонструють позитивну політику залучення інвесторів, надаючи їм «зелену дорогу» для ведення конопляного бізнесу. Для України залучення інвестицій є найбільш актуальною та необхідною справою як для аграрного сектору економіки взагалі, так і для галузі коноплярства зокрема. Інвестиційна підтримка може бути надана лише під державні гарантії прозорої й незалежної діяльності іноземних або вітчизняних інвесторів в рамках інноваційних проектів як безпосередньо для виробників коноплепродукції, так і на основі взаємовигідної співпраці між гравцями ринку через систему кредитування або грантування їх діяльності. Але повномасштабно запустити інвестиційний механізм можна лише створивши законодавчі основи для привабливості виробництва на внутрішньому ринку, які створювали б передумови для ефективного розвитку промислових конопель, як звичайної сільськогосподарської культури, що в свою чергу пришвидшило б розвиток суміжних переробних галузей виробництва. Наслідком даної інвестиційної політики буде відкриття ряду додаткових можливостей для виходу на міжнародний ринок готової української коноплепродукції та поступове позбавлення статусу України, як сировинної бази для європейських та інших країн світу.

Також запорукою успішного розвитку галузі коноплярства є науково-інноваційна підтримка, що дозволить впроваджувати у виробництва останні галузеві досягнення. На сьогодні наукове забезпечення галузі здійснює Інститут луб’яних культур НААН України, який є науковою установою з виконання програми наукових досліджень ПНД 20 «Луб’яні культури» за такими напрямками як селекція конопель (на скоростиглість, на повну відсутність ТГК, на стабільність ознаки однодомності, на підвищення насіннєвої продуктивності, на підвищення вмісту олії та на підвищення біомаси), технології вирощування (на волокно, насіння, енергетичні цілі, біомасу), технології збирання (насіннєвих посівів, зеленцевих посівів, стебел на біомасу), насінництво та переробка (забезпечення технологій первинної та поглибленої переробки).

Comments are closed.