Під час агропромислової виставки AGROPORT West Lviv 2018, що відбувалася протягом 19-21 квітня, наукове коло агрохіміків та ґрунтознавців зібралося на науково-практичний семінар «Скажемо «ні» забрудненню ґрунтів».

Юрій Бандурович, директор закарпатської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», наводить дані щодо актуальності цієї проблеми: кожного року Україна втрачає цілих 2 млрд доларів на втраті родючості ґрунтів. Більше того, ця цифра ще не враховує екологічних наслідків, а саме безповоротної втрати родючості ґрунтів. «У Німеччині, наприклад, зберігають результати перевірок тридцятирічної давності, щоб бачити динаміку змін у складі ґрунту. В Україні ж зараз менше 1% земель мають агрохімічний паспорт. Коли відсутня фіксація показників, власники земель можуть робити з ґрунтом що хочуть», – говорить науковець.

Основними темами для обговорення на семінарі були практичні завдання: поліпшення екологічного стану ґрунтів, удосконалення граничних нормативів та вирішення проблеми погіршення якості харчових продуктів через забруднення ґрунтів пестицидами.

Зокрема Анатолій Юрченко, завідувач лабораторії природоохоронних заходів в агропромисловому та паливно-енергетичному комплексах УКРНДІЕП Мінприроди України, доповідає про деградацію ґрунтового покриву, порушення екологічних та продуктивних функцій ґрунтів, через що ми можемо спостерігати погіршення якості рослинної продукції. А все це – наслідок простої проблеми: забруднення ґрунтів пестицидами.

Сьогодні можна почути, що навантаження пестицидів на ґрунт зменшується: колись на гектар припадало до 10 літрів пестицидів, зараз же йдеться про лише грамові навантаження. Насправді ж проблема забруднення ґрунтів пестицидами все ще дуже актуальна. Існують непридатні пестициди, які забруднюють навколишнє середовище.

«За даними останніх досліджень, в Україні більше 20% досліджених угідь забруднено ДДТ та його метаболітами. Особлива небезпека ховається у недотриманні вимог щодо санітарно-захисних смуг між складом для зберігання пестицидів та сільгоспугіддями, якими цей склад оточений. А цих вимог не дотримується ніхто», – інформує Анатолій Юрченко.

З 2007 по 2017 рр. науковець обстежував склади в Херсонській, Полтавській та Харківській областях. Із усіх 60 складів,  що є у Харківській області, наукова група дослідила 50, і всі(!) вони мали незадовільний стан зберігання пестицидів.

Порушення правил зберігання привело до хронічного забруднення навколишнього середовища. Сільгоспугіддя часто розташовують просто впритул до складів. На цих угіддях неконтрольовано вирощують продукцію, споживання якої спричиняє погіршення здоров’я населення.

Біля невеликих складів пестициди проникають на глибину до півтора метра, а на глибині до 60 см показники хлорорганічних пестицидів у ґрунті перевищують ГДК у десятки разів. Що ж до великих складів, то біля них перевищення ГДК пестицидів у ґрунті може сягати й сотні(!) разів. Таке порушення виявлено, наприклад, біля великого складу в районному центрі Партизани Херсонської області.

Комплексні дослідження дали можливість побачити, що пестициди мігрують від забруднених ґрунтів до водойм. На водозбірній площі Сіверського Донця та його притоки Великий Бурлук, наприклад, розташовані три склади пестицидів, навколо яких ґрунти є дуже забрудненими. Окрім того, що в таких умовах розташовані сільгоспугіддя, у результаті тривалого поверхневого стоку річка виявляється теж забрудненою ДДТ та іншими пестицидами. Зараженими також можуть бути підземні води. На території одного великого складу хлорорганічні пестициди були знайдені у свердловині технічної води на глибині 20 м.  _DSC0210 – копія

Технології знезараження ґрунту

Боротися з таким станом речей можна трьома методами: термічними, фізико-хімічними та біологічними. «Термічні й фізико-хімічні методи є надзвичайно енергоємкими й високовартісними. Тому екологічно чистим методом знешкодження пестицидів може бути метод їхнього біологічного розкладу завдяки резерву самого ґрунту, у якому міститься величезна кількість мікроорганізмів, здатних розкладати стійкі органічні сполуки та різноманітні відходи господарської діяльності», – говорить Анатолій Юрченко.

Наукова група лабораторії природоохоронних заходів в агропромисловому комплексі розробила технологію знезараження ґрунту з використанням компостування. Технологія пропонує використовувати компостні штабелі.

Компостний штабель має вигляд складеного шарами «пиріжка», у якому заражений пестицидами ґрунт змішаний з компостними елементами. Цими елементами можуть бути різні прості речовини: відходи тваринництва, скошені трави, лісова підстилка і т. д. Такий метод культивації ґрунтів активно розкладатиме ксенобіотики у цих штабелях.

А щоб зробити знезараження ґрунту ще ефективнішим, у штабелі можна вносити сорбенти, наприклад, глауконітових порід. Фахівці з ЛНМУ ім. Д. Галицького та КНМУ ім. О. Богомольця стверджують, що сорбенти не тільки допомагають позбавитися пестицидів, а й збагачують ґрунт поживними елементами.

Ще один ефективний метод знезараження ґрунтів – це фіторемедіація. Цей метод полягає у тому, що рослинне коріння всмоктує пестициди й розкладає шкідливі речовини. Застосування фітотехнологій може надати можливість не лише зменшити забруднення довкілля стійкими органічними ксенобіотиками, а й повернути рекультивовані землі в систему землекористування та аграрного виробництва.

Удосконалення граничних нормативів забруднення ґрунтів

Коли проблема з наявним забрудненням буде вирішеною, важливим питанням залишатимуться гранично допустимі концентрації. Удосконалення норм ГДК в Україні допоможе підтримувати знезаражені ґрунти чистими й не допускати забруднення здорових ділянок.

На цю тему науково-практичного семінару доповідав Микола Мірошниченко, представник Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії О.Н. Соколовського».

Він розповів, що в Україні чинними зараз є нормативи, які залишилися нам від колишнього СРСР. Концепція цих нормативів була розроблена ще 1987 року. Після розпаду Радянського Союзу країни вже самостійно вдосконалювали ГДК залежно від специфіки своїх ґрунтів. Зокрема 1995 року свої нормативи переглянула Росія, за нею 2004 року – Литва, далі – Казахстан, Молдова, Білорусь… а Україна свої ГДК так і не переглянула. У результаті ми маємо радянський перелік з дуже малою кількістю елементів.

«У таблиці гранично допустимі концентрації речовин поділені на дві групи: валовий вміст та рухомі форми. Окрім того, що це незручно, ці нормативи не враховують ані специфіки ґрунтів (а ґрунти в Україні дуже різноманітні), ані цільового призначення земель. У результаті такі ГДК не можуть реально оцінити можливий ступінь завданої шкоди. Якщо порівняти кислі й піщані ґрунти, то за рівнем небезпеки вони відрізняються в десятки разів», – каже Микола Мірошниченко.

Відтак група науковців разом з доповідачем розробила нову концепцію. У ній немає такої класифікації, як рухомі форми, система передбачає чотири групи ґрунтів. Це кислі легкі ґрунти, кислі важкі ґрунти, нейтральні та лужні легкі ґрунти, а також нейтральні та лужні важкі. Сполучені Штати Америки користуються приблизно такою ж таблицею, тільки в американців вона ще детальніша.

Тепер нормативи враховуватимуть фоновий вміст важких металів у ґрунтах, і ГДК виводитиметься для кожної групи ґрунтів окремо. Важливість удосконалення гранично допустимих концентрацій важко переоцінити, зважаючи на зниження якості продукції, отриманої зі забруднених ґрунтів.

Забруднення ґрунтів і якість харчової продукції

На цьому аспекті проблеми зосередив свою увагу член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Любомир Хомічак. Він висловив занепокоєння тим, що забруднення ґрунтів за останнє століття стало причиною смерті більше шести мільйонів осіб.

Адже трьома з п’яти основних факторів забруднення харчових продуктів і продовольчої сировини є незадовільний стан ґрунту. Нітрати, пестициди та важкі метали, які заражають ґрунт, потрапляючи в людський організм, негативно впливають на шлунково-кишковий тракт, шкіру, серце, викликають гіпертонію і найголовніше – здатні погіршити репродуктивну функцію в людини.

На жаль, за останні роки середній відсоток вмісту мінералів деяких фруктів та овочів різко знизився. А перспективи покращення ситуації не надто райдужні. Адже навіть якщо рівень забруднювачів у ґрунті відповідає нормі, ГДК усе одно не враховують того, що завдяки синергізму важких металів і мікотоксинів ми можемо виявляти пестициди навіть в екологічно безпечних регіонах.

Ще одна прихована небезпека – це закислення ґрунту. Недотримання необхідного рівня рН ґрунту веде до зниження стиглості продукції. Окрім цих можливих забруднювачів, ґрунти страждають від промивних вод, які скидають підприємства харчової промисловості. А майже в кожному районі таких є декілька.

«У промивних водах містяться антисептики, різні поверхнево активні речовини та інші потенційно шкідливі для ґрунту елементи. Наприклад, на кожну тонну переробленого молока завод скидає 1 тонну промивних вод; на кожну тонну переробленого цукрового буряка йде 6 тонн промивних вод. Це все змішується зі землею та з підземними водами, і страждають люди, які споживають продукцію, вирощену в таких умовах», – наголошує Любомир Хомічак.

Саме тому науковець вважає важливим продовжувати дослідження щодо екологізації й комплексної переробки харчових продуктів. Адже така сама проблема існує й з відходами спиртового заводу. Завдяки біогазу з них можна отримати анаеробний мул як хороше органічне добриво. Натомість ці відходи виливають, і вони стають забруднювачами.

Вихід професор Любомир Хомічак бачить у рекультивації земель. Він пропонує використовувати сільськогосподарські культури, які можуть забрати надлишкові забруднювачі ґрунтів. Далі перевести їх у біомасу, яку через біогаз можна використати як додаткову енергію. Таким чином вдасться не тільки відновити ґрунти, а й бодай трішки наблизити Україну до енергетичної незалежності. Хомічак

Вислухавши доповіді, науковці затвердили резолюцію. Її основною ідеєю стала організація Ґрунтово-інформаційного центу України. Цей центр мав би в доступній формі поширювати знання про сучасний стан ґрунтового покриву в нашій країні, а також проводити великомасштабні обстеження ґрунтів кожні 20 років.

Северина Якубич

_DSC0222 _DSC0224 _DSC0225

Comments are closed.