В українській пареміогра́фії зустрічаються два прислів’я: «Яке коріння, таке й насіння» та «Яке насіння, таке й коріння». І якщо для пересічного українця ці вислови, на перший погляд, є ідентичними, то хлібороби, як ніхто усвідомлюють слова наших мудрих пращурів, зокрема взаємозв’язок між коренем і колосом та навпаки, тому й стараються періодично проводити сортооновлення та сортозаміни, купуючи насіння у насіннєвих господарств або ж розмножують його самотужки. За даними різних джерел, частка «доморощеного насіння» зернових колосових культур складає 68 – 84%. Як це прикро не виглядає, але приблизно 90% таких господарств «особливо не заморочуються» над технологіями вирощування насіннєвого матеріалу. Максимум, що роблять – це посів у оптимальні строки по кращих попередниках, своєчасний збір врожаю та калібрування насіння, забуваючи про те, що вимоги до технології на насіннєвих посівах хоча здебільшого й збігаються з тими, які застосовують на товарних, проте агротехніка вирощування насіння має свої особливості.

Науковцями встановлено, що в залежності від умов формування насіння на материнських рослинах, різниця в урожайності одного і того самого сорту може досягати від 80 до 120%. До головних чинників формування врожайних властивостей насіння належать агротехніка, технологія насінництва та кліматичні й метеорологічні фактори. Що ж до ґрунту, то якогось специфічного впливу типу ґрунту на формування врожайних властивостей науковцями не встановлено, натомість експериментально доведена роль рівня забезпеченості поживними речовинами у формуванні врожайних властивостей насіння. Найнижчі врожайні властивості насіння озимої пшениці формуються при низькій забезпеченості азотом і фосфором. Якщо звертати увагу на температурний режим, то найурожайніше насіння формується, коли середньодобова температура в період від колосіння до дозрівання становить в межах 15-17°С. Як підвищені, так і знижені температури повітря в цей період погіршують урожайні властивості насіння. Безпосередніми наслідками цього є: за зниженої температури — зменшення польової схожості; за підвищеної — різке зниження виживання рослин.

Роль світла на рослини визначається у двох напрямах: як енергетичний чинник, що визначає продуктивність фотосинтезу та як активатор регуляторних процесів через різні системи. З посівних властивостей залежно від фотоперіоду змінюється насамперед маса і показники сили росту насіння, при цьому урожайність потомства насіння озимої пшениці може зрости майже в 1,5 рази.

Однією з важливих умов вирощування насіння є норма висіву. У цьому питанні погляди науковців доволі відчутно розходяться. Одні дотримуються переконання, що для створення насіння з добрими урожайними властивостями доцільно застосовувати знижені норми висіву, інші стверджують, що краще насіння формується на загущених посівах. Ми ж рекомендуємо порівняно з товарними збільшувати норму висіву на 10–15%, це забезпечить більший вихід та вирівняність насіння з головних стебел. Насіння, що формується на пагонах нижчих порядків має меншу ваговитість та силу росту (показник, на який мало хто звертає увагу).

Дуже часто поза увагою залишається питання вологості зерна під час збирання. Чомусь так повелося, що стараємось провести обмолот насіннєвих посівів при мінімальній вологості зерна. З однієї сторони це добре, адже насіння дозріває в природніх умовах, тай з нижчою вологістю менше клопотів для нас зі зберіганням. Але чи добре це для насіння? Якщо вологість зерна під час збирання нижче 16% або вище 22% значно підвищується травмованість, зокрема кількість внутрішніх мікротравм, які звичайні трієрні машини розпізнати не можуть.

І головне питання – це догляд за посівами. Якщо з пестицидами усе зрозуміло, адже кожен агроном старається підібрати надійний препарат, то в системі живлення є світлі плями. Той факт, що насінництво ґрунтується на генетиці є беззаперечним, проте врожайні властивості насіння більше залежать від умов розвитку материнської рослини. Тому, складаючи технологічну карту з вирощування насіннєвого матеріалу, не забуваємо, що врожайні властивості насіння зумовлені не лише генотипом сорту, а й модифікаційною мінливістю, спричиненою умовами вирощування, які, в свою чергу зумовлюють життя наступного покоління, і безпосередньо його продуктивність. Модифікаційні зміни, акумульовані в насінні, відбиваються безпосередньо як на насінні цього врожаю (фізичні, посівні і біохімічні властивості), так і на його потомстві. Прикладом тому є формування насіння на ембріональному етапі.

У забезпеченні полярності під час формування зародка головну роль відіграють процес полярного транспорту і градієнти фітогормону індол 3-оцтової кислоти. Саме градієнти ауксину визначають формування апікально-базальної осі зародка, зони диференціювання і формування тканин і органів. Причому, якщо на стадії проембріо індол 3-оцтова кислота надходить в зародок з тканин материнської рослини, то вже на стадії глобули клітини зародка починають синтезувати і забезпечувати себе ауксином самостійно. В цей же період в зародку починає формуватися система полярного транспорту ауксину, яка створює потрібний рівень цього гормону в зонах закладання майбутніх тканин і органів рослини. Крім ауксинів у насінні накопичуються природні його інгібітори абсцизова та гіберелінові кислоти, остання завдяки ковалентним зав’язкам з моноцукрами переходить у зв’язану форму і служить запасаючою і транспортною формою гормону. В період набубнявіння насіння, тобто надходженням вологи гормони активізуються. І саме рівень їхньої активності забезпечує дружні сходи та швидкий старт. Пам’ятаймо, що агротехніка є не лише системою прийомів вирощування сільськогосподарських культур, а й засобом управління модифікаційною мінливістю та засобом підтримання сорту на високому рівні продуктивності, тобто виробництва насіння з високими врожайними властивостями.

Практичною стороною регулювання гормонального балансу в рослині та вирощування насіння з високими врожайними властивостями є введення у технологію на насіннєвих ділянках додаткового позакореневого підживлення з заданим набором та співвідношенням макро- і мікроелементів, які допоможуть материнській рослині у синтезі ауксинів, гіберелінів та цитокінінів, кількість яких по завершенню ембріонального етапу формування насіння різко знижується.

У власних дослідження з визначення впливу окремих елементів агротехнології на насіннєву продуктивність пшениці, було встановлено позитивний ефект – підвищення врожайних властивостей насіння при внесенні комплексного мікродобрива з підвищеним вмістом Zn; Cu; Mn; Mo, середнім – P2O5; K2O; MgO та Fe і низьким вмістом N та В у баковій суміші з препаратом, що містить амінокислоти та фунгіцидом (згідно з законом про рекламу марки препаратів не зазначаємо). Обробіток посівів проводили з появою перших пиляків. Цей агрозахід забезпечив на 8,3% більший вихід кондиційного насіння, насіння було дещо крупнішим, що свідчить про величину запасів поживних речовин, а маса 1000 насінин визначила силу росту, від якої залежить кількість зародкових корінців, що утворюються на І етапі органогенезу.

Результати експерименту:

Обробка Вихід насіння, % Маса 1000 насінин, г Активність кільчення, % Лабораторна схожість, % Енергія проростання, % Кількість зародкових корінців, шт.
Фунгіцид 61,8 41,4 78 92 86 3,4
Комплекс + фунгіцид 70,1 43,5 83 96 94 3,7

Кількісним показником якості або мірилом життєздатності є лабораторна схожість насіння. У насіння з пониженою схожістю різко погіршуються врожайні властивості і агрономи досить часто допускаються помилки компенсуючи схожість нормою висіву.

Загальновідомо, що основними елементами структури врожаю зернових культур, є густота продуктивного стеблостою і продуктивність колоса, яка складається із числа зерен в колосі і їхньої маси. Посіявши насіння, зібране зі зазначених вище варіантів, було зафіксовано такі зміни величини цих показників.

Насіння вирощене на ділянці Густота продуктивних стебел, шт./м2 Кількість зерен у колосі, шт. Маса 1000 зерен, г Врожайність, ц/га
Фунгіцид 434 43,3 42,7 74,3
Комплекс + фунгіцид 468 46,7 42,3 79,9

Основним показником, що характеризує продуктивність посіву, є урожайність. У нашому випадку збільшення врожайності з посівів насіння, вирощеного на варіанті з внесенням амінокислот та мікродобрив, становило 5,6 ц/га. Хоча в літературі є дані, коли врожаї та валові збори сільськогосподарських культур завдяки висіванню високоякісного насіння підвищувалися на 20 – 25%. Адже якісний насіннєвий матеріал дає змогу без додаткових затрат на стимулятори й добрива забезпечити дружні сходи та належний ріст і розвиток рослин, знизити шкодочинність від бур’янів, хвороб, шкідників і на цій основі підвищити показники врожайності та якості продукції.

Український науково-практичний центр «Інститут живлення рослин»

Тел.: +38(067)332 30 95

Сайт: pni.com.ua

Comments are closed.