Хто впровадив культуру озимого ячменю на півдні України, одним із перших використав у селекції ячменю метод гібридизації, теоретично обґрунтував методи добору пар для гібридизації, запровадив у практику метод складних схрещувань?! Усі цівагомі наукові досягнення є результатом роботи видатного вченого в галузі генетики і селекції рослин, академіка ВАСГНІЛ, заслуженого діяча сільськогосподарських наук УРСР Прокопа Хомича Гаркавого.

 Гаркавий 2

Початок наукового творіння

Народився Прокіп Хомич Гаркавий 21 липня 1908 року в селі Пилява Канівського району на Черкащині. З утворенням йому пощастило. У його селі жила дочка знаменитого педагога Ушинського. На власні гроші вона відкрила школу. Доклала зусиль, щоб прищепити сільським дітям любов до знань, тому Прокіп Хомич, як і всі його земляки, зберіг теплі спогади про свою поміщицю.

А на стезю сільськогосподарської науки Прокіп Хомич ступив в юнацькі роки, почавши навчання в Масловської профшколі.

Після закінчення профшколи він продовжує навчання в Масловський інститут селекції і насінництва ім. К. А. Тімірязєва. У студентські роки у Прокопа Хомича були різноманітні інтереси. Крім оволодіння спеціальністю, він захоплювався українською історією, історичною літературою, фольклором та етнографією. Такі захоплення він пізніше цінував у своїх аспірантів і охоче вів бесіди на ці теми.

Після закінчення вищого навчального закладу(1928 р.) П.Х.Гаркавий працював на Київській контрольно насінницької станції, де займався окрім своїх обовязків і сортовивченням – науковою роботою. Так, першою його науковою працею було вивчення німецьких пивоварень сортів ярого ячменю Цая, Тая і Лая. Він прийшов до висновку, що це один і той же сорт, а три назви – синоніми. Це було дуже важливим в той час, оскільки даний сорт був поширений в Україні, і ідентифікація його трьох типів дала можливість уникнути ряду труднощів в насінництві. В результаті сорт отримав загальну назву Латаца.

Прагнення до науки привело Гаркавого у 1931 роцідо Українського інституту генетики та селекції (м.Одеса), де пройшли всі його подальші роки життя і творчої діяльності.

Одеса – творчий центр життя Гаркавого

Одеський інститут, заснований видатним вченим академіком А. О. Сапегіна, формувався як науковий центр світового рівня з генетики та селекції рослин. Потужна матеріально-технічна база, наукові і творчі звязки із світовим товариством, школами Кольцова і Вавилова сприяли швидкому формуванню П. Х. Гаркавого як вченого з широким світоглядом, високими вимогами до здійснення експериментів і обґрунтування наукових висновків.

Кандидатська дисертація вченого була присвячена розробці для гібридизації ярого ячменю. Ця тема не втратила своєї наукової актуальності і до теперішнього часу. Над створенням сортів ячменю Прокіп Хомич працював в довоєнні роки, в евакуації в Середній Азії (Галяарал) і знову в Одесі після повернення. Програма досліджень була значно доповнена і розширена після призначення його в 1947 році завідувачем відділом селекції ячменю.

Прокіп Хомич на основі використання розробленого в довоєнні роки методу створив шляхом гібридизації сорт ярого ячменю Одеський 14. Цей сорт був районований в 1946 році. Це тоді був самий посухостійкий і урожайний сорт в степовій зоні України. До цього в співавторстві з відомим селекціонером Л.П.Максимчуком ним був виведений сорт ярого ячменю Одеський 9.

Найповніше творчий талант дослідника-селекціонера Прокопа Хомича, напевно, розгорівся в створенні нової культури для Півночі України – озимого ячменю. Особливо глибоко переживав він в перші роки впровадження озимого ячменю в виробництво, коли взимку складалися несприятливі умови для зимівлі озимих культур. У такі дні він напружено думав про підвищення морозостійкості шляхом селекції. Хто знає, можливо, саме в ці дні з’явилася у нього ідея, яка лягла в основу розробленого ним нового способу оцінки сортів і селекційних ліній на морозостійкість.

Вражала працездатність П.Х. Гаркавого: він майже щоранку виходив в поле, . спостерігав за селекційними посівами, здійснював записи в польові та лабораторні журнали, постійно оцінював та відбирав кожну рослину та зразки зерен. Внаслідок такої кропіткої роботи в полі, лабораторії при штучному проморожуванні, оцінці стійкості проти хвороб, крок за кроком створювалися і відбиралися найцінніші генотипи – майбутні сорти.

Завдяки високим результатам і організаційній роботі у1971 році Прохора Хомича обирають головою Координаційної Ради ВАСГНІЛ із селекції ячменю у Радянському Союзі і в країнах Ради економічної взаємодопомоги.

Актуальні результати

Усього П.Х. Гаркавий вивів 14 сортів озимого і 23 сорти ярого ячменю, якими засівалось 50 млн га посівних площ СРСР. Сорти селекції вченого цінуються і сьогодні. Світову славу принесли ученому сорти: Одеський–14, Одеський–17, Оріон, Оксамит. Широке впровадження ячменю на півдні України пов’язане із створенням П.Х.Гаркавим зимостійких сортів-дворучок: Одеській-31, Одеській-46, Оксамит, Зімран. Високою врожайністю та підвищеною посухостійкістю відзначаються сорти ярого ячменю Південний, Одеській-36, Чорноморець. Кожен з створених ним сортів озимого і ярого ячменю – це частина його життя, тяжкі переживання і радості творчої удачі.

За весь час клопіткої праці він удостоївся більше десяти високих державних нагород, але найбільш цінуватиметься залишена ним творча школа науковців-послідовників, серед них – 22 кандидати наук і 2 доктори наук. Це безумовно підтверджує, що П.Х. Гаркавий був видатним селекціонером і творцем українських ячменів.

Підготував Андрій Сава, к.е.н., с.н.с.

http://uk.wikipedia.org, http://ukrainians-world.org.ua,

http://who-is-who.ua, http://porto-fr.odessa.ua, http://www.matbnau.in.ua/

Comments are closed.