Аграріями не стають, ними народжуються. Саме такий вислів спав на думку, коли я познайомилася з Олександром Санайком – директором ДП «Озерна» ТзОВ «Ростоцьке». Перша наша зустріч відбулася під час Міжнародного Дня поля та саду у місті Бучач Тернопільської області. Олександр Дмитрович саме оглядав обприскувач, коли я попросила його дати коментар. Чоловік з таким знанням справи та захопленням розповідав про своє господарство, що я не стрималась і «напросилась у гості» до ДП «Озерна».

Дорогою до поля пан Олександр почав розказувати про себе.

Санайко Олександр

«Мої батьки все життя працювали у сільському господарстві, тож ще з дитинства я вирішив стати агрономом. Ця професія високо цінувалася у всі часи, адже люди, які вирощують хліб, завжди у пошані. У 1983 році після закінчення школи я вступив до Бучацького радгосп-технікуму (нині Бучацький аграрний коледж, авт.), де здобув спеціальність агронома.

По завершенні технікуму почав працювати на насіннєвому господарстві, яке у той час мало назву «Колгосп ім. Леніна». Оскільки вільної посади агронома не було, то я тимчасово виконував обов’язки інструктора по спорту та був секретарем комсомольської організації.

Згодом, коли система вже почала розвалюватися, працював на різних посадах: і обліковцем рільничої бригади, потім бригадиром рільничої бригади. А у 1991 році, коли попередній головний агроном очолив колгосп, я зайняв його місце і пропрацював на цій посаді 16 років. У той же час також здобув вищу освіту у Львівському державному університеті за спеціальністю «Агроном».

Роки йшли, змінювалася структура господарства, його назви, і у 2007 році я став його керівником. На цій посаді працюю до сьогодні», – ділиться Олександр Дмитрович.

– Розкажіть докладніше про Ваше господарство, – прошу співрозмовника.

– У свій час господарство займало великі площі – мали близько 3000 га землі, наразі ж землі налічують 1100 га. Входимо у ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» та у холдинг «Укрлендфармінг», які спеціалізуються на вирощуванні зернових, технічних і олійних культур. ДП «Озерна» є насіннєвим господарством по вирощуванню сої.

Ми також співпрацюємо з різними компаніями, які на наших полях закладають свої дослідні ділянки, де перевіряють вміст і дію мінеральних добрив, пестицидів та ін. на сою.

–  Що можете сказати про сою як про культуру?

–  З агрономічної точки зору ця рослина дуже вибаглива до різних аспектів: до агротехніки, до вмісту різних добрив, до норм внесення, до пестицидів, до кліматичних умов тощо.

Крім того, соя ще й дуже затратна, проте, попри усе вище сказане, вона досить рентабельна та прибуткова. Саме тому чимало господарств в Україні сьогодні починають займатися її вирощуванням.

–  Багато аграріїв відзначають, що 2018 рік є дуже нелегким через погодні умови. Що Ви можете сказати з цього приводу? 

– Хочу зазначити, що величезну роль відіграє не лише погода, а й строки посіву. У себе на господарстві ми сіяли сою якомога швидше, адже знаємо, що вона не любить приморозків, а у квітні-травні вони у нашій кліматичній зоні часто бувають. Також на рослину впливають як нестача вологи, так і перезволоження ґрунту, тож на це теж потрібно зважати при посіві. Нам вдалося вибрати оптимальний час, тож якихось серйозних проблем через погоду у нас не виникало.

 – На яку урожайність сподіваєтесь?

–  Звичайно, хотілося б якнайбільше (посміхається, авт.), але, думаю, в середньому – 3-3,5 т з га. Зараз у нас посіяно 5 різних сортів сої, проте не кожен сорт дасть свою урожайність. Так, наприклад, минулого року окремі сорти сої, особливо сорт Аріса, дали урожайність майже до 4 т з га, інші ж сорти дали менший врожай, а в загальному вийшли в середньому на 3 т з га.

– За якими технологіями вирощуєте сою?

– У нас на полях застосовуються різні технології, які компанії практикують на своїх дослідних ділянках. Наприклад, є різні норми висіву, різна ширина посіву: і 35 см, і 45 см. Різні фірми вносять свої добрива і пестициди в різних дозах.

Ми застосовували ширину посіву 35 см по нормі висіву 400-600 тисяч насінин/га. Після посіву сою обробили ґрунтовими гербіцидами Преметрин та Кломазон, після сходів – страховими гербіцидами проти однодольних та дводольних бур’янів: Хармоні, Безагран, Тренд, також вносили карбамід, сульфат магнію, максі бор,під час третьої обробки використовували гербіциди проти злакових бур’янів. Наразі через два тижні приступимо до фунгіцидно-інсектицидної обробки.

Також використовуємо технологію вирощування сої по сої: тобто, якщо перший раз під посів була закладка повної норми мінеральних добрив, то на другий рік при посіві кількість добрив вже зменшується, а на третій рік сіємо зовсім без міндобрив. А для підживлення вносимо лише різні мікродобрива.

–  Яка техніка у господарстві?

–  Техніка у нас – сучасна та дуже якісна, майже уся від бренду John Deere. Також створені механізовані загони, які виконують усю роботу: приїхали, зорали, посіяли, змолотили. Така механізація дуже допомагає та економить час.

– Куди збуваєте продукцію?

– Холдинг «Укрлендфармінг», у який ми входимо, має свої КХП – Дубенський КХП та КХП у селі Острів Тернопільського району, куди ми збуваємо сою.

А насіннєву сою переробляємо в селі Озерна, де маємо КЗС: тут ми насіння чистимо, сушимо, зберігаємо, а навесні протруюємо і таким чином забезпечуємо насінням увесь західний регіон.

– Поділіться планами на майбутнє.

– Наразі змінювати нічого не будемо, цей та наступний роки і далі вирощуватимемо сою, а на 2020 рік плануємо посіяти озиму пшеницю, адже соя є чудовим попередником для зернових.

– І наостанок, пане Олександр, що Ви як агроном з великим досвідом, порадите тим, хто хоче займатися сільським господарством?

– Якщо є знання і бажання, то пробувати потрібно, адже початківцям зараз багато у чому допомагає держава: є дотації на вітчизняну техніку, часткове повернення коштів на закупівлю насіння, на пальне тощо.

Крім того, потрібно не боятися ризикувати, адже рік на рік не випадає, тому треба бути готовим до різноманітних несподіванок.

А для цього треба любити землю і розуміти, що це найбільше багатство, яке є в Україні, мати терпіння, та найголовніше постійно вчитися, розвиватися, адже технології не стоять на місці, з’являються нові сорти культур, нові препарати, нова техніка, і для того, аби втриматися на плаву, треба бути в курсі новинок.

І звичайно, не можна забувати про людяність, адже в основному фермери працюють на землі, яку їм довірили люди, тож треба вміти бути вдячним за це.

Зокрема ми щороку виділяємо кошти сільській раді на розвиток села, на церкву, на школу тощо. Допомагаємо фінансово нашим пайовикам та малозабезпеченим сім’ям.

Анна Артим

 

Comments are closed.