Добре насіння і на камені зійде

(народна мудрість)

В багатьох регіонах України мені неодноразово доводилося чути, що агроном, як сапер, права на помилку не має. Можемо це сприймати як жарт, але практика останніх років переконливо доводить правдивість цих слів. Адже екзаменатором знань і дій агронома виступає не хто інший як сама природа, з усіма її примхами та негараздами. І якщо так два-три десятки років тому зимова пора була для агронома надійним союзником, то зараз все навпаки.

Наближається пора посіву озимини і щоб з острахом не чекати весни, уже варто подбати як про власне насіння, так і про якісну його обробку. Ні на мить не забуваймо, що ранні етапи органогенезу є чи не найважливішими у формуванні врожаю. Тому, наше головне завдання – створити максимально комфортні умови на старті. Найбільш ефективним, економічно і екологічно безпечним агрозаходом є передпосівне протруювання насіння. Зазначу, що обробка посівного матеріалу належить до групи стратегічних заходів, дія якого не обмежується лише захистом проростка на перших етапах його розвитку, а й дозволяє отримати здоровий і щільний стеблостій.

Не буде великим секретом і той факт, що в умовах виробництва здорових партій насіннєвого матеріалу не зустрічається. До того ж і в ґрунті, і на рослинних рештках, які перебувають на поверхні або у верхньому шарі ґрунту, присутній великий спектр фітопатогенної мікрофлори різної етіології.

Як показує практика, з усіх хвороб озимих культур найбільш небезпечними, досить поширеними і найбільш «неприємними» є кореневі та прикореневі гнилі. «Неприємність» спричинює ряд факторів: по-перше – багато збудників; по-друге – їхнє видове співвідношення, як правило, змінюється з роками, а біологічні цикли та вимоги до умов заселення різко відрізняються; по-третє – ефективного захисту одними лише хімічними методами (протруювання насіння або обробка фунгіцидами протягом вегетації) забезпечити не можна. Хвороба відбивається на стані рослин протягом всього періоду вегетації. Вона викликає загибель сходів, відставання у рості, щуплість колоса в уражених рослин або повне відмирання продуктивних стебел. Так, наприклад, якщо фузаріозна, гельмінтоспоріозна, церкоспорельозна та ризоктоніозна гнилі заражають озимі в період проростання-сходів, а термін дії більшості протруйників 50-60 днів (деякі виробники декларують до 90 днів), то офіобольозна гниль найбільш активно проявляється у період виходу в трубку, тобто через 5-6 місяців після протруювання насіння. З цієї причини протруювання насіння проти збудника офіобольозної гнилі є малоефективним.

Тому, перш ніж приступити до хімічної обробки, треба визначити видовий склад збудників. А для прийняття єдино правильного і зваженого рішення щодо вибору протруйника потрібно знати зональний комплекс збудників, їхні біологічні особливості. Аналіз спектру дії протруйників показав, що на ринку пестицидів протруйника-лідера, на жаль, не існує. Тому вибір протруйника повинен базуватися не на «сарафанному радіо», а на фітопатологічній експертизі насіння і ґрунту.

Якщо з певних обставин провести фітопатологічну експертизу не вдається, то встановити джерела інфікування можна методом окомірної оцінки посівів. Щоправда, цей метод носить більш інформаційний характер і його результати здебільшого можуть бути корисними лише в перспективі. Так, наприклад, причинами зараження і загибелі проростків у період сходів служить інфікованість висіяного насіння, відмирання продуктивних стебел відбувається у разі зараження рослин у період сходів, а внаслідок зараження у більш пізній період спостерігатимемо лише щуплість колоса. Однак, ще раз зазначу, що цей метод є більш інформаційним, і лише експертиза забезпечує «точний діагноз», дозволяє на науковій основі підбирати найбільш ефективний протруйник і оптимізувати його норму витрат та забезпечити не лише надійний захист, а й економію до 30-40% пестицидів.

Профілактичними заходами у захисті від гнилей та певного успіху в боротьбі з ними можна досягти деякими заходами агротехніки: не сіяти злаків по злаках, більш ретельно калібрувати насіння, не висівати насіння глибше довжини колеоптиля, знати та використовувати ступінь впливу різних агрозаходів на розвиток кореневих гнилей, своєчасно знищувати падалицю та використовувати більш стійкі сорти.

Вплив різних заходів агротехніки на розвиток кореневих і прикореневих гнилей

image description

 

Ефективність боротьби проти сажкових хвороб напряму залежить від агротехнології вирощування і насамперед від виду сівозміни, застосування добрив, попередників, меліоративних заходів, обробітку ґрунту та інших чинників. Так, наприклад, багато видів сажки зберігаються у ґрунті 1-2 роки, і чергуванням генетично не споріднених культур можна очистити поле від сажкової інфекції, а ранні строки сівби знижують розвиток хвороби, так як швидкий стартовий ріст рослин випереджає розвиток міцелію. Науково встановлено та експериментально доведено, що правильно підібрана система удобрення, у більшості випадків, підвищує стійкість рослин до збудників хвороб та шкідників. Так, фосфорно-калійні добрива збільшують фізіологічну стійкість пшениці до кореневих гнилей, а збалансоване азотно-фосфорне живлення знижує розвиток листостеблових інфекцій, тоді як внесення високих доз азоту часто погіршує фітосанітарний стан посівів.

Надаючи перевагу тому чи іншому протруйнику, фахівці господарств повинні розуміти, що ціновий діапазон не завжди забезпечує однаково високу ефективність. Підбір треба проводити відповідно до певного спектру патогенів. Окрім того, потрібно враховувати залежність біологічної та господарської ефективності від наявних агротехнічних і гідротермічних чинників. Так, наприклад, у разі пізнього терміну посіву або надмірного заглиблення насіння, протруювання препаратами на основі триазолів, що мають ретардантну дію, можуть нанести більше шкоди, ніж принести користі. Хоча представники триазолів (іпконазол, тебуконазол, протіоконазол) і показали себе як досить ефективні компоненти багатьох комбінованих протруйників, проте діючі речовини цього класу не в змозі захистити паростки та молоді рослини від збудників роду Pythium клас Oomycetes, а проти бактеріальних хвороб вони й зовсім безсилі.

Довідково: гриб роду Pythium вражає всі види зернових культур. Хоча й широко розповсюджений, його досить важко діагностувати. Цю хворобу ще називають «застудою коренів». Рід Pythium має понад 120 видів, які поширені в усьому світі. Pythium вражає кореневу систему, в місці ураження спостерігається потоншення кореня, який легко відривається. Наслідком відмирання корінців є зрідження посівів, щуплість зерна та зменшення натури. Найбільш точним методом діагностики Pythium є використання спеціальних тест-систем.

Проте, хоч як ми не лаємо нашу науку, але науковці знайшли вихід, як нівелювати фітотоксичну дію протруйників на ріст зародкових коренів на основі триазолів. Такою собі «паличкою-виручалочкою» слугують активні прогормональні сполуки ауксинового ряду, які, в поєднані з необхідними запасами амінокислот, слугують будівельним матеріалом для формування коріння.

Шановні колеги, скажу Вам, що іноді досить прикро чути нетрадиційні підходи деяких «продвинутих агрономів» щодо передпосівної обробки, і особливо до вибору препарату. А тоді починається шлейф негараздів. Тоді вже, як то кажуть, «поздно пить Боржоми…». Проте, радує інше: є агрономи (і таких більшість), які виважено, з повним розумінням відносяться до цього агрозаходу – поєднують протруйники з інсектицидами, мікродобривами, стимуляторами росту рослин, додають біологічно активні препарати (інокулянти). До речі, щодо біологічно активних препаратів. Найпопулярнішими на сьогодні є продукти, які містять у своєму складі фосфатмобілізатори, целюлозоруйнівники, ольгонітрофіли, амоніфікатори та нітрифікатори. Це корисні бактерії, які не мають прямого впливу на рослину, але завдяки тому, що перебувають у зоні ризосфери кореня, прискорюють процеси розкладання пожнивних решток, засвоюють азот із повітря, який, після своєї загибелі залишають рослинам, розкладають важкодоступні сполуки фосфору. Проте, на жаль, більшість цих «трудівників» гине, коли на них потрапляє сонячне світло, тому обробку насіння варто проводити в темному приміщенні, безпосередньо перед сівбою, що інколи дещо сповільнює хід посівної, але насіння, а потім і рослини, за таку турботу віддячать сповна.

Тоді виникає запитання: «Як правильно «зарядити» насіння, щоб отримати здорові і дружні сходи?» Одним із інноваційних елементів технології передпосівної обробки насіння є препарати, які у своєму складі містять біогенні елементи та аміноксислоти. Завдяки своїй молекулярній структурі вони безперешкодно проникають в насіння, де повністю метамобілізуються. Активно впливаючи на обмін речовин, регулюють фізіологічні та морфогенетичні програми росту і розвитку рослинного організму, в тому числі і гормональний баланс, що є досить важливим під час проростання насіння. Поряд з водним та температурним режимами, процес проростання насіння регулюється фітогормонами, але для їхнього синтезу має пройти ряд процесів. Коли зерно достатньо забезпечене вологою, проростання починають стимулювати гіберелінова та ауксинова кислоти. Стан спокою порушується внаслідок фізико-хімічних явищ пов’язаних із включенням у структуру кислот додаткових молекул води. Саме на цьому етапі глутамінова кислота в комплексі з аспаргіновою, треоніном, метіоніном, фенілаланіном, лізином та гістидіном активують синтез білків, продукуючи цитокініни. Окрім того, на цьому етапі формується, скажімо так, імунітет рослини, стійкість до стресогенів (температурного, водного, сольового та пестицидного). І так як аспаргінова кислота є вихідним матеріалом для лейцину та ізолейцину α-амінокислот, які визначають основні аспекти стресостійкості рослин, їхня присутність є вкрай необхідною.

Насіння проростає і утворюється молода рослина – проросток, який складається з ростка і зародкових (первинних) корінців. Знову ж таки, тут не обійтися без гормонів і амінокислот. Ріст первинних корінців відзначається з моменту поділу їхніх клітин і фіксується з появою над оболонкою насіння первинного корінця. Це «заслуга» аргініну, однієї з 20-ти протеїногенних амінокислот, що бере участь у розвитку кореневої системи. Окрім ауксину і гібереліну, до процесу «долучається» цитокінін – фітогормон, що сприяє діленню клітин, регулює морфогенез пагона і кореня, дозрівання хлоропластів, лінійний ріст клітин та утворення додаткових бруньок, інгібуючи етилен, який фактично до цього часу «зробив свою роботу».

Момент переходу проростка на автотрофне живлення належить до першого критичного періоду в житті рослини. Це, так би мовити, «період самостійного виходу в світ»: початкові етапи фотосинтезу; перемодифікація сигнальних систем, біохімічних процесів та органічних сполук – до процесу росту долучаються амінокислоти, які синтезують хлорофіл (глутамінова кислота, гліцин, аланін, лізин, аргінін). Поряд з тим, гліцин з гестидіном сприяють хелатуванню як основних, так і допоміжних елементів живлення, які надходять в рослину. І саме від якості передпосівної обробки насіння залежить створення рівня «комфортних умов», де далеко не останню роль відіграє комбінована суміш препаратів, яка матиме економічно виправдану ціну та комплекс активних діючих компонентів, оскільки в більшості випадків озимі зернові за їхньої участі встигають закласти вторинну кореневу систему. Сформоване здорове коріння – запорука не лише гарної перезимівлі, а й активного поглинання азоту з добрив, внесених по мерзлоталому ґрунту, швидкого ранньовесняного старту та більш раціонального спочатку використання, а пізніше – і збереження вологи.

Дозволю собі ще раз наголосити, що передпосівна обробка насіння – це стратегічний агрозахід. І тут потрібен індивідуальний підхід, заснований на аналізі комплексу складників із кожного поля та обов’язковій фітосанітарній експертизі насіння. Про доцільність проведення фітоекспертизи насіння спеціалістам господарств добре відомо, але багато хто до цих пір протруюють на «авось», без відповідної діагностики, викидаючи даремно гроші і не отримуючи потрібного ефекту.

Бажаю дружніх сходів і хорошої перезимівлі!

Марія Августинович, к. с.-г. н., завідувач науково-дослідною лабораторією інноваційних технологій та впровадження ТОВ «УНПЦ «Інститут живлення рослин»

 

Comments are closed.