Цю статтю ми присвячуємо технологіям збереження родючості ґрунтів, що використовуються у товаристві «АФ «Колос» – відомому в Україні глибокими науковими знаннями та активними експериментальними практиками в області агрономії. Це багатогалузеве інтегроване сільськогосподарське підприємство працює у Сквирському районі Київської області на території села Пустоварівка з 2000 року, обробляючи 3800 га землі.

Наша редакція із задоволенням відвідала господарство та поспілкувалась з ініціатором та натхненником розвитку біотехнологій – директором Леонідом Васильовичем Центилою, кандидатом с.-г. наук, заслуженим працівником сільського господарства України, який своєю справою наочно демонструє, що об’єднання бізнесу та науково-практичної діяльності цілком можливе та ефективне.

VIP_7373_новый размер

Закон Лібіха: рослині нічим не заміниш те, що вона потребує найбільше

Леоніде Васильовичу, окресліть, будь ласка, проблематику, навколо якої Ви побудували свою систему технологій.

-У 1990-х роках в Україні в середньому вносили 8,6 тонн органіки на гектар, на сьогодні це – 0,5 т/га, що веде за собою критичне зниження рівня гумусу. Але ж для того, щоб ґрунтом та рослинами була ефективно використана мінеральна складова, ми повинні вносити не менше як 6 т/га органіки. Це є обґрунтована норма. Розуміючи це, ми пішли шляхом, в якому екологія є однією з головних складових, що дозволяє виробляти якісну безпечну продукцію та виходити на європейські ринки.

Ми обрали свій власний особливий шлях біологізації землеробства, який є невід’ємним від розвитку тваринництва. Звісно, я це все не сам придумав – існує обґрунтована багатьма науковцями, ще у 18-19 століттях, технологія щодо внесення органічних добрив, з поступовим покращенням стану ґрунту. Ключова мета – не живлення як таке, а розселення корисної мікрофлори в ґрунті – це принципово різні підходи. Тобто ми регулюємо його фізико-хімічний стан через мікробіологічні процеси. Внаслідок цього аграрій отримує можливість керувати ґрунтовою вологою – наростають корисні мікроорганізми, відпрацьовані гази мігрують до поверхні та структурують ґрунт.

– Розкажіть про етапи впровадження біотехнологій у Вашому господарстві.

– Ці технології ми впроваджували в господарстві протягом 15 років. Раніше тут працювали за стандартною схемою, органіку традиційно розкидали по полях. Ми поставили мету розробити більш ефективну систему, і на сьогодні стали розробниками та виробниками органічних і органо-мінеральних компостів, власниками багатьох штамів мікроорганізмів та грибів. Слід підкреслити, що внесення цих компостів нормалізує ґрунт за всіма ключовими аспектами, в тому числі і стримує розвиток патогенних організмів. Наша норма на сьогодні складає 10 т/га компостних мас.

Є різні види органічних добрив, як ми робимо: на основі гною ВРХ, пташиного гною, дефекату, фосфоритного борошна. Компостна маса, на відміну від чистого гною, це більш відповідальний та контрольований підхід до внесення органіки. Під час її приготування є можливість позбутися від гельмінтів та інших патогенних організмів. Крім того, усі готові компости мають велику кількість магнію, сірки, кальцію, багаті мікроелементами. Констатую факт, що за підсумками дослідження, проведеного державний інститутом охорони ґрунтів в 2016 році, на всіх наших полях відбувся приріст гумусу – в середньому на 0,4% за 5 останніх років, на деяких полях навіть на 1% – це шокує науковий світ.

Є декілька видів приготування компостів, один з них – це вермиферма. Каліфорнійський хробак переробляє різні види гною, і в наслідку виходить чисте добриво, яке активно використовується в технології «Колосу», зокрема з нього ми виробляємо біогумати.

«Науковий напрямок для нас головний, за ним майбутнє. Це і впровадження нових розробок, і адаптація нашого виробництва під сучасні умови, і побудова зовсім іншого типу підприємства»

– Обираю чи курс на біологізацію, потрібно створити чітку модель землеробства та всі умови, щоб вона без відхилень реалізовувалася в господарстві. Тому ми на базі підприємства вирішили створити науковий підрозділ, який займається формуванням технологій під ті чи інші умови – в напрямках селекції, мікробіології, фітопатології, агрохімії тощо. У цьому відділі працює 40 людей. Крім того, на базі АФ «Колос» діє навчально-науковий виробничий центр Національного університету біоресурсів та природокористування України. Тут постійно перебувають групи студентів та викладачів, які навчаються новітнім технологіям, мотивовано ведуть науковий напрямок. Також ми плідно співпрацюємо з Інститутом сільськогосподарської мікробіології, Інститутом захисту рослин Академії аграрних наук, є партнерами Миронівського Інституту пшениці та деяких аграрних компаній тощо.

Ваші технології тісно пов’язані з веденням масштабного тваринництва. Втім, ситуація з цією галуззю в Україні є досить важкою. Прокоментуйте Ваш погляд на це.

– Ситуація з галуззю тваринництва в Україні досить важка. На сьогодні кількість поголів’я ВРХ менша ніж в часи після Великої Вітчизняної Війни. Наслідки цього дуже печальні і суттєво відбиваються не тільки на загальному стані сільського господарства в Україні, а й на стані здоров’я пересічного українця, який не споживає нормальний тваринний білок в достатній кількості. В ЄС, наприклад, середньостатистичний житель споживає приблизно 360 літрів молочних продуктів на рік, в той час як в Україні цей показник становить всього-на-всього 180 л. Чому так? Окрім недостатньої фінансової спроможності, існує недовіра до якості молочних продуктів, що виробляються у нас. В Україні немає на законодавчому рівні відокремлення молоковмісних продуктів від молочних, що теж є проблемою.

Розвиток тваринництва в Україні – річ дуже глобальна і потребує зусиль та підтримки з усіх сторін: влади, агровиробників, споживачів. Ми на сьогодні маємо декілька галузей тваринництва: молочне скотарство, вівчарство, птахівництво, рибництво. Плануємо відновлювати свинокомплекс. Насправді все тримається за рахунок диверсифікації виробництва, адже у нас дійсно дуже багато напрямків роботи.

– Яким чином виробництво компостів та біопрепаратів вплинули на рентабельність в рослинництві?

– Якщо говорити про підсумки минулого року, то собівартість компостних мас не перевищила 120 грн./т. Ми вийшли на досить серйозні масштаби виробництва: 37-40 тис. т. в рік. Таким об’ємом ми повністю забезпечуємо власні потреби та ще продаємо частину продукції колегам, які займаються тепличним господарством.

Починаючи від липня до осені вносимо компости, за цей час використовуючи всю органіку, яка накопичилась за рік. Це дає нам можливість мінімізувати восени витрати на складні добрива. Навесні ж даємо азотні добрива в повній нормі. Насправді органічні добрива потрібні і для того, щоб мінеральні добре засвоювались рослиною, оскільки вони покращують структуру ґрунту.

В процесі вирощування культур ми вносимо біопрепарати від моменту обробки посівного матеріалу – до збирання врожаю, і економимо таким чином на ЗЗР в межах 10-12%.

До речі, наші продукти ми використовуємо не тільки в рослинництві, а й в садівництві, де так само відбувається економія коштів. Особливим є момент закладання саду, зараз, наприклад, закладаємо горіховий сад і обробили кореневу систему препаратами, що стимулюють ріст і розвиток саджанця. Також в саду вносимо органо-мінеральні компости.

А як Ви дивитесь на органічне виробництво? Не планували працювати в цьому напрямку?

– Я досить обережно та скептично відношусь до цього напрямку. Продукція без слідів дії хімічних речовин – це добре, але ж в такому разі контроль над вирощуванням є досить слабким. Я бував не в одному господарстві, яке має статус органічного, і чув запах пшениці, яка хворіє сажковими хворобами. Тому я є прихильником біологічного вирощування, яке дозволяє знизити хімічне навантаження на ґрунт та ефективно впливати на здоров’я рослин.

Детальніше деякі технології в АФ «Колос» ми обговорили з Миколою Миколайовичем Паламарчуком, заступником директора.

– Основна наша стратегія, яка відрізняє нас від більшості підприємств, це дотримання правильної структури сівозміни. Ми вирощуємо багато культур – зернові, бобові, люцерну, горох, гречку тощо, і це дозволяє формувати їх науково-обґрунтоване чергування. Ми прагнемо збільшувати врожайність, але тільки не за рахунок зменшення родючості ґрунтів. І при дотриманні сівозміни земля завжди віддячить – якщо не цього року, то наступного, наступною культурою.

Які технології обробітку ґрунту використовуються в господарстві?

– В цілому ми дотримуємося традиційного обробітку ґрунту, 80% земель оремо. Цього року зробили суттєве капіталовкладення, придбавши агрегат Tiger компанії «Хорш», який дає можливість робити глибоке рихлення з одночасним пошаровим внесенням мінеральних добрив. Ми будемо з ним працювати під озиму пшеницю. Скажу так: міні-тіл – це гарна технологія, яка покращує структуру ґрунту. Але для того, щоб побачити реальні результати її впровадження, потрібно мати витримку, адже мінімум 5 років необхідно почекати, аби такий обробіток дав плюси.

Чи використовуєте сидерацію земель?

– Так, звісно, це для нас також шлях для заселення ґрунтів корисною мікрофлорою. Найкращими культурами, які за нашими спостереженнями дають гарну сидеральну масу, є редька олійна або гірчиця. Ми ви їх використовуємо на тих площах, де був відсутній озимий ріпак – для того, щоб сильно не перенасичувати сівозміну олійними культурами. В цілому висіваємо плюс-мінус 500 га сидеральних культур кожного року, в залежності від погодних умов.

А як працюєте з рослинними залишками?

– Після зернових колосових ми всю солому збираємо, тюкуємо, оскільки маємо в ній велику потребу для виробництва органіки та для тваринництва. Рештки інших культур обов’язково подрібнюємо, проводимо деструкцію пожнивних решток, іноді восени вносячи КАС. Це все одна операція: комбайн збирає, за ним йде мульчувач, який подрібнює рослинні рештки, далі – обприскувач з КАС і наостанок – дискова борона, яка заробляє ці рештки.

АФ «Колос» успішно впровадила технології біологізації ґрунту в себе і також вже активно допомагає їх впроваджувати в інших підприємствах по всій Україні – до них за консультацією звертаються навіть холдинги. Господарство проводить багато навчально-показових семінарів та Днів поля, і дуже радує, що ці технології стають все більш цікавими агровиробникам. Втім, агрофірма і сама продовжує вдосконалюватись та розвиватись в усіх напрямках, наприклад, наразі випробовує нову технологію бактеризації ґрунту, виробляючи мікробіологічні гранули. Вони вже використовувалися цього року на випробувальних посівах, куплена відповідна техніка – сівалки з окремною ємністю для цих гранул. Наступного року буде масове виробництво. Бажаємо підприємству успіху, а колегам-агровиробникам – замислитись над майбутнім своїх ґрунтів.

Тетяна Бєлінська

Надзвичайний та Повноважний Посол Соціалістичної республіки В’єтнам в Україні та Республіці Молдова Нгуєн Ань Туан відвідав АФ "Колос"

Надзвичайний та Повноважний Посол Соціалістичної республіки В’єтнам в Україні та Республіці Молдова Нгуєн Ань Туан відвідав АФ “Колос”

Comments are closed.