За родом своєї діяльності я багато подорожую Україною, пересікаюся з різними людьми. І чимало знайомств залишають позитивний слід у моїй душі. А нещодавно мені пощастило зустріти людину, котру без сумніву можна назвати Людиною з великої літери.

Це Олег Антонович Іванчина – директор приватної агрофірми «Білий Стік», що розташована у Сокальському районі Львівської області. Він – знана і шанована людина не лише на Львівщині, а й в усій країні. Дбайливий господарник, мудрий наставник, добрий і щирий чоловік, приємний співрозмовник – саме так характеризують його усі, кому доводилось спілкуватися з Олегом Антоновичем. Під його умілим керівництвом господарство стало одним з провідних в нашій державі, за що пану Олегу присвоєно чимало регалій: у 2005 році він був нагороджений трудовою відзнакою «Знак пошани» Міністерства аграрної політики України, є лауреатом конкурсу «Кращий господар року», у 2009 році Указом Президента України йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України» та ін.

З Олегом Антоновичем ми зустрілися в його робочому кабінеті. Поважний сивочолий чоловік з розумними очима та привітними поглядом. Попри те, що у цей день в Україні відзначали свято Державного прапора, він одразу попередив, що, на жаль, не має багато часу для розмови, адже мусить їхати в поля, де проходять сільгоспроботи, бо звик завжди все контролювати самотужки, адже підприємство чималеньке: ПАФ «Білий Стік» має банк землі 2600 га, господарство багатогалузеве, тобто є рослинництво і тваринництво. Тут вирощують як зернові, так і технічні культури: озиму пшеницю, озимий ріпак, ярий ячмінь, кукурудзу на силос для ВРХ та на зерно, цукрові буряки, сою, горох тощо. Утримують 1200 голів ВРХ, додаткова галузь – свинарство (1000 голів).

– Олегу Антоновичу, розкажіть, з чого все почалося? Чому вирішили присвятити своє життя сільському господарству?, – розпочинаю розмову.

– Сам я місцевий, народився в простій селянській родині, батьки все життя працювали на землі, тож любов і шану до неї мені прививали змалечку. Після закінчення школи вступив до Львівського зооветеринарного інституту (нині це Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького, авт.), який закінчив з відзнакою та здобув фах зоотехніка. Повернувся у рідну Волицю, де почав працювати на посаді головного зоотехніка у колгоспі ім. Радянської Армії. Згодом одружився, народився син, потім мене призвали до армії. По закінченні строкової військової служби мене запросили на роботу в управління сільського господарства і продовольства Сокальської районної державної адміністрації, де я пропрацював на різних посадах близько 14 років і здобув управлінський досвід. У 90-ті роки почалося реформування в аграрному секторі, на жаль, не завжди вдале, кілька років він ще тримався на плаву, а потім пішло розпорошення, стали розпадатися колгоспи, відбулося паювання землі, майна, більшість господарств не витримали жорстких умов, відсутності грошей і занепали. Аграрії позбувалися тваринництва, яке не в змозі були утримати, масово розпродавали худобу за кордон. Це призвело до того, що знищувалися цілі масиви, не залишилося жодної голови ВРХ, поля заростали бур’янами, перетворювалися на пустку.

У цей же час почали виникати перші приватні фермерські господарства, які помалу ставали на ноги. Так, 28 січня 1998 року мене обрали директором реформованої з селянської спілки «Білий Стік» приватної агрофірми з такою ж назвою -«Білий Стік». І робота закипіла: уклали угоди з власниками земель, провели паювання майна, в той час, коли інші господарства викупляли майно, виплачуючи за його вартість 25-50%, то я прийняв рішення виплатити 100% його вартості. Помалу назбирували кошти і протягом 4 років розрахувалися повністю з людьми.

В результаті наша агрофірма стала власником повного майнового комплексу: це – фермерські будівлі, площадки для літнього утримання худоби, силосні споруди, склади, техніка тощо.

Станом на сьогоднішній день наша агрофірма уклала орендні відносини більш як з 1200 власниками земель. І ми постійно підвищуємо орендну плату: якщо у попередні роки вона становила 3% від вартості землі, то цього року – вже 5%, а на наступний рік хочемо збільшити до 7%.

– Хто підтримував Вас у цей нелегкий період становлення?

– Період і справді був дуже важкий, адже не було людей для роботи, а ті, які були, майже два роки працювали без зарплати, худоба, яка залишилася, знаходилася в жалюгідному стані, кожна третя первістка йшла на вимушений забій, не вистачало коштів. Так, добре пам’ятаю, як свої перші гроші для того, аби купити селітру та підживити жито, щоб швидше росло, і вигнати наших «доходяг» пасти, я позичав у храмах під розписку. Загалом, багато чого було… А не дала мені опустити руки, здатися команда однодумців, котрі вірили в мене, допомагали. Майже з усіма ними я працюю і до сьогодні.

– У Вас багатогалузеве господарство. А якась галузь Вам, можливо, ближча до душі?

– Особливою гордістю для мене є те, що нам вдалося зберегти тваринництво, підвищити продуктивність, збільшити поголів’я. У 2005 році ми відкрили перший в області доїльний зал, протягом останніх років побудували ще два молокопроводи, і таким чином молочне скотарство стало нашою візитівкою. На сьогодні поголів’я корів у нас – одне з найбільших на Львівщині. І хоча рентабельність тваринництва за минулий рік склала лише 18% , в той час, як рослинництва – 70%, і з точки зору бізнесмена від нього варто було б відмовитися, з людської сторони я цього зробити не можу, тому що тваринництво – це ще й соціальна сфера, яка дозволяє давати роботу багатьом людям. Адже більше половини співробітників, які працюють на підприємстві, зайняті на фермі.

SONY DSC

SONY DSC

SONY DSC

– Як проходить цей рік для ПАФ «Білий Стік»?

– Рік дуже непростий, незвичні погодні умови, до яких треба звикати. Так, ми почали збір висококласного зерна, а потім пішли затяжні дощі, пшениця осипалася, почало проростати колосся, знизилася її якість.

Така ж ситуація з горохом: на полі він виглядав чудово, проте до дощів ми його зібрати не встигли, і, як наслідок, все лягло покотом, він почав проростати в стручках, набрякати. Зібрали лише 26 ц/га, хоча за прогнозами мали отримати 50 ц/га. І це відіб’ється в ціні…

Правда, щодо ріпаку, то тут ми встигли зібрати гарний врожай, так само надіємось на хороший врожай кукурудзи, цукрових буряків, сої.

– Який у вас колектив? Як мотивуєте працівників?

– У нас працює понад 100 робітників. І що не може не тішити, багато молодих спеціалістів, які після закінчення навчання не виїжджають за кордон на заробітки, а повертаються у рідне село. І, звичайно, якщо люди гарно працюють, то вони заслуговують на похвалу – своїх працівників постійно мотивуємо: це і постійне підвищення заробітної плати, вчасна її виплата,13 зарплата в кінці року, премії, а також різноманітні подорожі по Україні та закордоном, де люди отримують море яскравих вражень та заряд позитивної енергії на довгий час.

– Люди відгукуються про Вас як про щедрого мецената…

– Свій рідний край я дуже люблю, тому намагаюся зробити якомога більше для його добробуту. ПАФ «Білий Стік» вкладає немало коштів у соціальний розвиток сіл, де ми орендуємо землі: у ремонт шкіл, дитячих садочків, клубів, храмів. Також за кошти агрофірми було побудовано в асфальтному покритті дорогу від Волиці до Зубкова протяжністю 2,3 км, на яку витрачено в минулому році понад 2 млн. І у цьому році – 1 мільйон 650 тисяч гривень.

– Що Ви як людина з величезним досвідом у сільськогосподарському бізнесі порадите молодим аграріям, які тільки розпочинають цю нелегку справу?

– Насамперед, хочу віддати їм належне, адже вони справжні патріоти своєї держави, якщо наважились на це. Моя основна порада – це наполегливо йти до поставленої мети, не боятися труднощів, здобувати нові знання, знайомитися з сучасними технологіями та не зупинятися на півдороги.

– Останнім часом на різноманітних аграрних заходах ви з’являєтеся разом зі своїм онуком. Він готується стати Вашим наступником?

– Мій онук Олег дуже цікавиться сільським господарством, навчається в магістратурі у Львівській політехніці та у Львівському національному аграрному університеті. Вже давно опанував усі види техніки, вправно керує трактором, комбайном тощо. Мені дуже імпонує його завзятість та бажання працювати на землі, крім того, оскільки Олег – молода та сучасна людина, то багато що може вже сам мені підказати, що стосується інноваційних технологій. Тому на нього я покладаю великі сподівання.

– І наостанок, чи виділяєте час для відпочинку?

– Найкращий відпочинок для мене, це коли все заплановане вдається здійснити, коли зранку виїжджаю в поле і бачу, як все зеленіє, цвіте, достигає. От тоді душа по-справжньому радіє.

Працiвники ПАФ «Бiлий стiк» розповiли про свої враження вiд роботи в агрофiрмi:

Пирський Олег, головний інженер:

«На підприємстві я працюю вже 15 років і свою роботу дуже люблю. На мене покладена відповідальність за усю технічну базу нашого господарства, аби техніка працювала без збоїв та вчасно усувались усі неполадки.

Працювати тут – одне задоволення, адже у ПАФ «Білий Стік» є уся сучасна техніка, що необхідна для роботи. Це трактори та комбайни таких відомих світових брендів як New Holland, John Deere та ін, ґрунтообробна техніка Vektor Kockerling тощо. І її парк постійно оновлюється.

Олег Антонович – це керівник, на якого мають усі рівнятися, адже він хоча й вимогливий, проте, справедливий. Він вміє згуртувати людей, усі ми – одна велика командна, яка, незалежно від роду діяльності кожного з нас, працює на спільний результат».

Сподарик Володимир, тракторист:

«На господарстві я працюю лише перший сезон, після закінчення автошколи, де навчався на тракториста, одразу прийшов сюди. Своєю роботою дуже задоволений, адже трактор, яким я керую, сучасний, комфортний та легкий в управлінні. Крім того, дуже подобається колектив агрофірми, адже працівники завжди підтримують один одного та приходять на допомогу».

Шульган Роман, головний агроном:

«У ПАФ «Білий Стік» я працюю з 2008 року. Ми вирощуємо озиму пшеницю (800-870 га), озимий ріпак (300-350 га), цукрові буряки (190-220 га), кукурудзу на зерно (100-150 га), кукурудзу на силос (150-200 га), ячмінь (80-100га), сою (100 га), горох (90-100га).

Щодо типу обробітку ґрунту, то використовуємо переважно традиційну оранку, хоча практикуємо і No-Till – систему нульового обробітку ґрунту під посів озимої пшениці та ріпаку.

Наразі на господарстві йде підготовка під посів озимих культур, проводиться оранка на деяких площах, а в найближчий час плануємо збір кукурудзи.

Роботу свою я дуже люблю, адже мій загальний стаж як агронома становить вже понад 40 років, і хочу зазначити, що мені дуже пощастило працювати у такого господаря як Олег Антонович».

Пограничний Роман, головний економіст:

«В агрофірмі я працюю з 2012 року, займаюся аналітикою, питаннями економічного характеру, веду кадрову роботу і відповідаю за вирішення юридичних питань. Незважаючи на такий широкий спектр діяльності, я все встигаю, адже робота дуже подобається. Радий, що мені випала в житті нагода працювати під керівництвом такої людини як Олег Антонович, який дбає за своїх працівників, ділиться з ними досвідом, вкладає усю душу. Тут я маю можливість не лише, так би мовити, працювати за зарплату, а й розвиватися, здобувати нові уміння та навички, адже фірма регулярно скеровує своїх співробітників на різноманітні семінари та тренінги».

Анна Артим

Comments are closed.