IMG_4202Львівська філія науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого, що у смт. Магерів Жовківського району Львівської області, була заснована 1959 року. На сьогодні діяльність філії, яка незабаром святкуватиме своє 60-річчя, охоплює весь Західний регіон України, а саме Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Рівненську, Волинську, Івано-Франківську, Чернівецьку і Закарпатську області. Щороку тут проводять більше 160 машиновипробувань різних видів, філія співпрацює з більш, ніж 40 виробниками сільськогосподарської техніки в Україні та має партнерські відносини з товаровиробниками Польщі й інших країн. Працюють за двома напрямами: дослідження технічних засобів, аналіз ринку та тенденцій розвитку сільськогосподарських машин; наукові дослідження техніко-технологічних рішень, що застосовують під час вирощування сільськогосподарських культур.

Вже два роки Львівською філією УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого керує Микола Антонович Климчук. За фахом – медик, проте має управлінський досвід роботи в аграрній сфері та власний бізнес – свинокомплекс на 1100 свиней у м. Рава-Руська Львівської області. Тож коли установа опинилася у кризовій ситуації, пану Миколі запропонували взяти керівництво у свої руки, аби налагодити роботу філії. І це йому чудово вдалося.

Про те, чим нині живе Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого ми спілкувалися з Миколою Антоновичем Климчуком та з його заступником Ярославом Михайловичем Салом.

Микола Антонович Климчук: Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого проводить господарську діяльність на дослідних полях, а це 620 гектарів орної землі. Вирощуємо зернові культури, у структурі посівів 2017-2018 рр. вони займали 182 га, з них: озима пшениця – 162 га, озиме жито – 15 га, ярий ячмінь – 5 га. Щодо врожайності, то пшениці зібрали 4,55 т/га, жито дало 1,0 т/га, ячмінь – 1,68 т/га.

Також вирощуємо сою. Цьогоріч на площі 368 га її врожайність становила в середньому 2,2 т/га, адже ґрунти у нас в господарстві дуже неоднорідні, тож на одних ділянках збирали і по 4 т/га, але були й такі, що дали лише 1,7 т/га.

  • А які саме у вас ґрунти та який тип обробітку використовуєте?

Ярослав Михайлович Сало: Недаремно у далекому 1959 році саме тут, на заході тодішньої УРСР, в 15-ти кілометрах від кордону, вирішили створити машиновипробувальну станцію і дослідне господарство. Адже на території підприємства можна знайти до 12 (!) типів ґрунтів: від чорноземів – до піщаних ґрунтів. В основному переважають сірі та темно-сірі опідзолені, проте є осередки де, наприклад, на одній ділянці на 60-ти гектарах можна зустріти 3-4 типи ґрунтів. Таке різноманіття дозволяє найкраще побачити результати від використання технологій вирощування культур, видів обробітку тощо та адаптувати їх до різних земель.

Щодо технологій обробітку ґрунту, то на наших землях ми пробували як традиційні, так і інноваційні технології (міні-тілл, ноу-тілл), проте побачили на дослідних ділянках, що найменшу забур’яненість і найбільшу врожайність дає саме класична технологія обробітку ґрунту. Тому наразі повернулися до оранки.

  • Розкажіть, будь ласка, про господарський рік, що минає, яким він був для установи?

Микола Антонович Климчук: Навесні 2018 року ми познайомилися з компанією-дистриб’ютором високоякісних оригінальних засобів захисту рослин, насіння та добрив ТОВ «Сервіс-Агрозахід». Саме їм завдячуємо цьогорічним врожаєм озимої пшениці. На той час ми вже засіяли поля нашим насінням, і постало питання, як отримати достойний врожай у тих умовах, що склалися. Фахівці компанії дали свої рекомендації стосовно вирощування культури, її підживлення та захисту: запропонували мінеральні добрива, гербіциди та фунгіциди.

В результаті цьогоріч ми вийшли на врожайність 4,5 т/га, тоді як без технологічного супроводу працівників «Сервіс-Агрозаходу» 2017-го урожайність озимої пшениці складала 3,2 т/га.

Ще хотів би відзначити, що завдяки рекомендаціям «Сервіс-Агрозаходу» у час жнив, коли важлива кожна година погожого дня, ми зуміли зібрати врожай ще до затяжних дощів, і ми встигли продати зерно на піку ціни. А технологія вирощування, запропонована цією компанією, дозволила отримати пшеницю ІІІ класу, а не фуражне зерно. Справдилася українська приказка: урожай не той, що в полі, а той, що в коморі.

І за це особлива подяка генеральному директору ТОВ «Сервіс-Агрозахід» Роману Романовичу Процю, який особисто оглядав наші поля та візуально визначив, що зерно вже налите, і його якість відповідає нормі.

За технологією «Сервіс-Агрозаходу» цього року ми також вирощували сою. Результатами задоволені, і відтепер співпрацюємо з «Сервіс-Агрозаходом» на 100% щодо всіх культур.

  • Які культури плануєте вирощувати під урожай 2019 року?

На площі 177 га посіяли озимий ріпак ­– гібрид Шерпа (Лембке). А також 223 га пшениці – сорти Богемія, Юлія (Селген), Атлон, Торрілд (Заатен-Уніон), Бодицек (РАЖТ). Технологія вирощування розрахована на врожайність не менше 8 т/га пшениці та 3-3,5 т/га ріпаку.

На весну плануємо сіяти ще сою і ярі зернові.

Лопушняк Василь Іванович, директор з роботи з VIP-клієнтами ТОВ «Сервіс-Агрозахід», професор, доктор с.г. наук про співпрацю з господарством:

«Співпрацю з Львівською філією УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого ми розпочали лише навесні цього року. Приємно, що і керівництво, і фахівці цієї установи дослухаються до наших рекомендацій і порад та намагаються виконати їх у повному обсязі. Ми бачимо результати співпраці, зокрема, посіви озимої пшениці, які погано вийшли з зими, нам вдалося довести до пристойної продуктивності – 4,5 т/га.

Ми готові розширювати співпрацю з філією щодо всіх культур на всіх полях. Маємо надію, що доведемо продуктивність озимої пшениці, озимого ріпаку, сої та ярих культур до сучасного рівня. Ми бачимо набагато вищу біопродуктивність ґрунтів на базі філії, тому тут можна досягти вищого потенціалу культур, аніж ми отримали цього року».

IMG_4197 копія IMG_4201 копія IMG_4207 копія IMG_4208 копія

Comments are closed.