DSC_4386_новый размер22 листопада  у Києві в Pochayna Event Hall на гала-вечір “Аграрний Олімп”, традиційно приурочений до Дня працівника сільського господарства, зібралися близько 400 лідерів аграрного бізнесу України: власники сільськогосподарських підприємств, представники міжнародних організацій, іноземних посольств та громадські діячі.  Захід, на якому говорили про найкращих сільгоспвиробників нашої держави і святкували завершення цього грарного року, організували Всеукраїнська Аграрна Рада спільно з агроконсалтинговою компанією Dykun, за підтримки галузевих асоціацій: Національної асоціації цукровиків України, Асоціації “Свинарі України”, Асоціації виробників молока та Інституту кооперації і місцевого самоврядування ІКОМІС.

Голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун, відриваючи захід, наголосив, що незважаючи на складні для держави часи, вона все ж рухається вперед, у тому числі завдяки агросектору, який забезпечує валютні надходження для України.

Виступила з вітальним словом і заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева. Вона зазначила, що саме аграрії забезпечують сталий та довгостроковий розвиток для майбутніх поколінь.

Народні депутати України Сергій Лабазюк, Олег Березюк та Іван Мірошниченко підкреслили, що аграрний сектор – це єдина галузь, яка за чверть століття років не втратила, а постійно розвивалась, хоч може і не тими темпами, якими б хотілося.

Про спільну мету — зробити аграрну сферу інноваційною та прибутковою – говорив Дмитро Довженко, комерційний менеджер «KUHN – Україна».

Олександр Спященко, генеральний директор «Волинської фондової компанії» наголосив, що за останні кілька десятиліть в галузі не було легких часів, проте всі продовжували працювати. І побажав,  щоб наступний рік був ще з більшими рекордами врожаїв і прибутків.

На завершення офіційної частини деякі учасники “Агроолімпу” отримали подяки та подарунки від колег та партнерів за високий професіоналізм, плідну співпрацю та інноваційну діяльність.

Ми запитали в учасників “Агроолімпу”: яким був цей рік?

Володимир Кутуза , директор фермерського господарства “Золота Нива”,   Рівненська обл., Млинівський район, с. Мошків:

Золота нива_новый размер

«В господарстві обробляємо 800 га, вирощуємо озиму пшеницю, ріпак, сою, ярі пшеницю і ячмінь. Рік в цілому був нормальний, найкраще справа склалася з озимим ячменем. Озима пшениця ще чомусь не йде, не дуже гарна ситуація по ріпаку. Для озимої і ярої пшениці ми маємо склади, а все інше продаємо мало не з поля. Найгірша ситуація нині з соєю, торік була добре ціна і гарний урожай, а цього року щось ніхто не  хоче купувати. Але, сподіваюся, що все владнається. Зараз ми гарно зайшли в зиму, непоганий у нас нині озимий ячмінь, будемо сподіватися, що наступний рік буде вдалим.

Принагідно хотів би подякувати журналу “Агроеліта”, який нас колись дуже виручив за кордоном. Якось ми у Францію поїхали купувати техніку, зупинилися відпочити і до нас поліцейські підійшли, мовляв, що це ви тут робите. А ми французьку не добре знали, але показали їм журнал “Агроеліта”, де була про нас публікація. Вони побачили, що ми хороші люди, бо про нас в журналах пишуть, і віднеслися до нас із повагою.  І з тих пір ми його завжди беремо з собою в закордонні поїздки».

Алім Міщук, керівник ТОВ РобімаксАгро, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Зелена:

робімакс агро_новый размер

«Для нашого господарства рік був не дуже вдалим. Підприємство у нас невеликепівтори тисячі гектарів, і це одне село. І, на превеликий жаль, це село і всі мої гектари попали під сильний град. В результаті ті культури, що мають ніжні листочки — соя, бурячки, були вибиті, і нам довелося пересівати ці поля гречкою, а гречку зараз невигідно сіяти, бо коштує 5-6 тис. грн. І ця вся ситуація ще відгукнеться в подальшому, бо гречка — це основний медонос, і наступного року цього медоносу Україна вже не буде мати, бо фермеру сіяти її не вигідно. І незрозуміло, що буде з бджолами, адже в певний період вони харчуються тільки гречкою.

Хоч я працюю в селі 14 років, але зробив певні висновки цього року і зрозумів, що в господарстві має бути хоча би 5 тис. гектарів і щоб було рознесене на відстані 5-10 км. Буду займатися оптимізацією свого виробництва. Потрібно диверсифікувати ці всі речі, наприклад, повертатися до питання тваринництва. Але це не просто — відродити в селі тваринництво. Мої прогнози – нічого легкого нас далі не чекає, темпи розвитку будуть уповільнюватися. І я боюся, що буде навіть стагнація. Немає підтримки середньої ланки, є популізм з підтримки малого фермера, але його підтримки теж немає».

Олександр  Ткач, директор фермерського господарство “Пролісок”, ,Хмельницька обл., Деражнянський р-н, c. Зяньківці:

пролісок_новый размер

«Маємо 3 тис га землі, вирощуємо зернові і технічні культури. Кожен аграрний рік абсолютно різний. Проблеми були весною через несприятливі погодні умови, наприклад, у сусідів дощ ішов, а у нас не було. Але сільське господарство — це завжди ризики. Цього року у нас велика врожайність, немає на що скаржитися. Хіба щодо сої маємо питання, відмінили повернення ПДВ, трейдери перестали її закупляти, внутрішній ринок виявився перенасиченим, але нам вдалося якось її реалізувати. Також кукурудза добре вродила, але тут  ми зіткнулися з проблемою логістики — вагони не відправляють на порти, не можуть відвантажити чи прийняти. Але в загальному — Богу дякувати.  Висновки, які я зробив цього року: щоб не було втрат, то треба постаратися посіяти в один день, а потім зібрати теж в один день, коли є погода».

Ольга Соломка

Comments are closed.