Дидів І.В., к.с-г.н., доцент,

Дидів О.Й., к.с-г.н., доцент,

Дидів А.І., асистент,

Львівський національний аграрний університет

Розвиток агропромислового комплексу України передбачає нарощування виробництва овочів, з-поміж яких капуста білоголова пізньостигла посідає важливе місце. Одним із найбільш ефективних та швидкодіючих агротехнічних заходів підвищення урожайності і якості капусти білоголової є раціональне застосування мінеральних добрив, які здатні підвищити більше як на 50% урожай та компенсувати баланс виносу поживних речовин з ґрунту з відновленням його родючості.

Через те сьогодні актуального значення набуває питання розробки ефективних заходів, направлених на підвищення врожайності, якості, лежкості капусти білоголової та збереження родючості ґрунту в системі «добриво – ґрунт – рослина».

Попри велику поширеність капусти білоголової актуальним питанням в технології її вирощування залишається система удобрення. Відомо, що на формування урожаю капуста білоголова пізньостигла витрачає велику кількість біогенних елементів живлення (N, P, K, Ca, Mg, S, С, O).

Важливе значення для нормального росту і розвитку рослин капусти, а також формування врожаю і якісних його показників мають мікроелементи (Cu, Zn, Mn, Mo, Bo, Fe), оскільки вони не можуть бути замінені іншими поживними речовинами, адже за їх наявності рослини краще засвоюють основні елементи живлення. Тому для більш ефективного засвоювання рослинами елементів живлення потрібно раціонально застосовувати комплексні мінеральні добрива, враховуючи в них вміст та співвідношення макро- і мікроелементів.

Раціональне застосування мінеральних добрив – один із найбільш швидкодіючих факторів, який впливає на урожайність та якість овочевої продукції. Тому з огляду на удосконалення технології вирощування і одержання екологічно-безпечної продукції капусти білоголової нині актуального значення набуває вивчення ефективності застосування нового комплексного мінерального добрива Нітроамофоска-М та його вплив на урожайність і якість капусти білоголової у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах.

Мінеральне добриво Нітроамофоска-М  у формі водорозчинних гранул внесено у державний реєстр пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Запис в державному реєстрі № 10200 від 06.02.2017, посвідчення про державну реєстрацію серія А № 05777. Виробник ТзОВ «Тетра-Агро», місто Червоноград Львівської області.

Хімічний склад Нітроамофоски-М: N ¬– 9,0%, P2O5 – 18%, K2O – 22%, CaO – 20%, S – 1,2% та мікроелементи Na2O – 0,5%, MgO – 0,5%, Fe – 0,1%, Zn – 97,8 мг/кг, Cu – 6,5 мг/кг, Mn – 310 мг/кг. Виготовлена на основі африканських фосфоритів, що містять P2O5 різного ступеня засвоюваності (водорозчинна форма, форма засвоювана в мурашиній та лимонній кислотах). Ці фосфорити містять Cu, Zn, Mn, Mo, Ni, S, Fe та ін.

Унікальність цього добрива полягає в тому, що наявність у їхньому складі карбонатів кальцію та магнію забезпечують меліоративний ефект, який проявляється в нейтралізації підвищеної кислотності, покращення агрофізичних властивостей ґрунту та створення агрономічно-цінної його структури. Тому внесення таких добрив є ефективним на кислих ґрунтах.

В умовах Західного регіону України на дослідному полі кафедри садівництва та овочівництва Львівського національного аграрного університету 2018 року вперше були проведені дослідження з вивчення впливу Нітроамофоски-М на урожайність та якість капусти білоголової пізньостиглої.

Ґрунт дослідного поля темно-сірий опідзолений легкосуглинковий, сформований на карбонатному лесоподібному суглинку. Вміст гумусу у верхньому горизонті (0-20 см) – 2,35%. Реакція ґрунтового розчину – рНсол 5,6-5,9. Вміст рухомих форм азоту невисокий (до 108-114 мг/кг). Ґрунт забезпечений середньо-рухомими формами фосфору (83-92 мг/кг) та калію (до 110-115 мг/кг).

Предметом досліджень був пізньостиглий сорт капусти білоголової Бірюза. Заявник  – товариство з обмеженою відповідальністю «Біоальянс». Вегетаційний період – 150-160 діб. Головка щільна, масою 2-3 кг, в поперечному розрізі біла. Сорт толерантний до фузаріозу, придатний для свіжого споживання,  квашення та зберігання. Занесений в Реєстр сортів рослин України у 2006 році.

Загальна площа кожної ділянки – 50 м2, облікова площа ділянки – 24 м2, варіанти розміщували систематично. Повторність досліду – триразова.

Капусту вирощували розсадним способом. Схема посадки 70×45 см. Розсаду капусти вирощували в холодних розсадниках. Насіння висівали в I декаді квітня у підготовлений ґрунт. Після сівби ділянку накривали агроволокном, що дало можливість створити сприятливі умови для проростання насіння, а також захистити молоді сходи рослин від хрестоцвітної блішки на перших порах. У фазі 1-2 справжніх листків у міру росту рослин агроволокно знімали, а рослини обприскували Децисом проти хрестоцвітої блішки (0,3 л/га). Догляд за розсадою полягав у рихленні міжрядь та підживленні розсади аміачною селітрою з розрахунку N30. д.р. на 1 га. Вік стандартної розсади – 43-45 днів. Кількість справжніх листків 4-5 шт., висота 12-15 см, діаметр стебла – 0,3-0,5 см з добре розвинутою кореневою системою. Розсаду висаджували у відкритий ґрунт у III декаді травня.

Схема досліду включала такі варіанти:

1) без добрив – контроль;

2) аміачна селітра (200 кг/га) – фон;

3) фон + Нітроамофоска-М (200 кг/га);

4) фон + Нітроамофоска-М (400 кг/га);

5) фон + Нітроамофоска-М (600 кг/га).

Подальший догляд за  рослинами капусти білоголової полягав у своєчасному розпушуванні міжряддя, підгортання рослин у фазі розетки листя, інтегрованої системи захисту рослин від бур’янів, шкідників та хвороб.

У боротьбі з бур’янами застосовували ґрунтовий гербіцид Бутізан-С з нормою 2,3 л/га перед висаджуванням розсади. Після висаджування розсади проти шкідників (хрестоцвітної блішки, капустяної попелиці, трипсів, капустяної молі, білана, капустяної совки) застосовували інсектицид Енжіо – 0,18 л/га та Проклейм – 0,25 л/га, проти білокрилки – Актелік – 0,3 л/га. Для боротьби з комплексом хвороб (судинного бактеріозу, фомозу, альтернаріозу) профілактично застосовували фунгіцид Амістар екстра 280 SC – 0,75 л/га в III декаді серпня. У вересні (II декада) проти фузаріозного в’янення, фомозу, борошнистої роси, сірої та білої гнилі використовували фунгіцид Топсин-М – 1,75 л/га.

Для підвищення ефективності Нітроамофоски-М застосовували додатково азотні добрива у вигляді аміачної селітри (N60 кг/га д.р.). Аміачну селітру в нормі 200 кг/га, а також мінеральне добриво Нітроамофоска-М вносили згідно схеми досліду в передпосівну культивацію. Попередником була картопля.

У період вегетації проводили фенологічні спостереження за рослинами капусти білоголової. Відзначали формування розетки листків, утворення головки, технічну стиглість, збір урожаю. Капусту збирали з кожної ділянки суцільно-ваговим методом у II декаді жовтня.

Визначали середню масу головок та їхній біохімічний склад: суху речовину – гравіметричним методом, висушуванням до постійної ваги (ГОСТ 13586.5–93); суму цукрів – за Бертраном (ГОСТ 8756.13 – 87); вітамін С – за Муррі (ГОСТ 24556-89); вміст нітратів у головках капусти – іонометричним методом з використанням іоноселективних електродів на приладі  ЭВ-74 (ГОСТ 5048-89).

Статистичну обробку отриманих даних результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу за методикою Б.О. Доспєхова та з використанням пакету програм «Statistica 6».

На основі результатів досліджень встановлено: із збільшенням норм мінерального добрива Нітроамофоска-М від 200 до 600 кг/га на фоні азотних добрив підвищувалася урожайність капусти білоголової з 67,7 до 82,2 т/га, приріст до контролю становив 11,9 та 26,4 т/га, або 21,3 та 47,3%. Проте слід зазначити, що приріст урожаю між 3 та 4 варіантом становив 7,9 т/га, тоді як між 4 та 5 варіантом 6,6 т/га.  На варіанті 2 за внесення тільки одних азотних добрив в нормі 250 кг/га (фон) урожайність капусти білоголової становила 62,4 т/га, приріст до контролю складав 11,8 %. Найменша урожайність капусти білоголової була на контрольному варіанті (без добрив) – 55,8 т/га (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив комплексних мінеральних добрив Нітроамофоска-М на урожайність капусти білоголової за 2018 р., т/га

таблиця 1

Аналіз отриманих результатів свідчить,  що  найменшу товарність капусти білоголової (85,3%) одержали на контрольному варіанті (без добрив). За внесення Нітроамофоски-М в нормі 400 та 600 кг/га товарність капусти білоголової була найбільша, відповідно 92,1 і 93,7 %. Дещо меншу товарність головок капусти (90,2%) одержали за внесення Нітроамофоски-М в нормі 200 кг, що більше за варіант 2 на 1,4%. Спостерігали тісну кореляційну залежність (r = 98) за внесення мінеральних добрив між показниками товарності та урожайності капусти білоголової пізньостиглої, які динамічно змінювалися. Отже, за використання комплексних мінеральних добрив Нітроамофоска-М підвищується товарність продукції капусти (рис. 1).

рис. 1

Встановлено, що середня маса головок капусти білоголової змінювалася залежно від норм мінеральних добрив. Так, найвищу середню масу головок капусти 2460 г та 2670 г відзначали за внесення Нітроамофоски-М на фоні азотних добрив в нормі 400 та 600 кг/га. За внесення аміачної селітри в нормі 250 кг/га (фон) середня маса головок підвищилася порівняно до контролю на 230 г, проте була менша за варіант 3 на 180 г. Найменшу середню масу головки відзначали на контрольному варіанті (без добрив) – 1810 г (табл. 2).

Важливим показником товарних характеристик капусти білоголової пізньостиглої є ступінь щільності головки. Із збільшенням норм мінеральних добрив ступінь щільності головки зростав. Так, за використання Нітроамофоски-М в нормі 200 кг/га він становив 4,5 балів, тоді як із збільшенням норми комплексних добрив до 600 кг/га цей показник був на рівні 4,9 бали. Найменший ступінь щільності головки (3,9 бали) визначили на контролі (без добрив), тоді як за внесення аміачної селітри (варіант 2) цей показник збільшився на 0,4 бали.

Таблиця 2

Структура врожаю капусти білоголової  за внесення комплексного мінерального добрива Нітроамофоска-М за 2018 р.

таблиця 2
Дослідженнями встановлено, що біохімічний склад капусти білоголової змінювався залежно від норм внесення мінеральних добрив. Так, за використання Нітроамофоски-М в нормі 400 кг/га на фоні азотних добрив вміст сухої речовини в головках капусти був найбільшим – 9,34%, а порівняно з варіантом 3 він зріс на 0,21%. Привертає увагу той факт, що за підвищених норм Нітроамофоски-М (600 кг/га) вміст сухої речовини знизився до 9,22%, що менше за варіант 4 на 0,12%. Відзначимо, що за внесення аміачної селітри в нормі 250 кг/га (фон) вміст сухої речовини в головках капусти був найменшим – 8,85%, тоді як на контролі цей показник складав 9,27% (табл. 3).До основних господарсько-цінних характеристик сорту, крім урожайності й товарності продукції, належать якісні біохімічні показники: вміст сухої речовини, суми цукрів, вітаміну С та нітратів.

Таблиця 3

Вплив комплексного мінерального добрива Нітроамофоска-М на якісні показники капусти білоголової за 2018 р.

таблиця 3 

Аналіз таблиці 3 показує, що сума цукрів у головках капусти збільшується за внесення різних норм комплексного мінерального добрива Нітроамофоска-М і цей показник коливається від 4,38% (варіант 3) до 4,52% (варіант 4). Зазначимо, що за внесення Нітроамофоски-М в нормі 600 кг/га спостерігається тенденція до зменшення вмісту цукрів (4,44%). Внесені азотні добрива (варіант 2) сприяли зниженню суми цукрів у головках капусти на 0,6%, порівняно з контрольним варіантом.

Важливим показником якості продукції капусти білоголової пізньостиглої є вміст вітаміну С (аскорбінової кислоти). Найвищий вміст вітаміну С у головках капусти (57,7 мг/100 г) відзначали за внесення комплексного мінерального добрива Нітроамофоска-М в нормі 400 кг/га. Високий вміст вітаміну С одержали за внесення підвищених норм Нітроамофоски-М (600 кг/га) – 54,1 мг/100 г, проте цей показник був менший за варіант 4 на 3,6 мг/100 г, але більший за варіант 3 на 1,8 мг/100 г.  Найменший вміст аскорбінової кислоти (45,2 мг/100 г) встановлено за внесення аміачної селітри в нормі 250 кг/га, тоді як на контролі (без добрив) – 47,8 мг/100 г продукції.

Нагромадження нітратів – це природне фізіологічне явище, однак важливо, щоб їх в овочевих рослинах не було в надмірній кількості.  Слід зауважити, що вміст нітратів в овочах залежить більш ніж від двадцяти різних факторів. До основних факторів, що викликають накопичення нітратів у овочах, відносять біологічні особливості та сортові ознаки рослин, рівень родючості ґрунту, температуру, вологість ґрунту та повітря, інтенсивність і довжину освітлення,  активність фермента нітроредуктази, концентрацію вуглекислого газу, технології вирощування, забруднення ґрунту різноманітними полютантами. Нагромадження нітратів у рослинах також пов’язано з надмірним внесенням азотних добрив, а особливо їх незбалансованим співвідношенням з іншими макро- та мікроелементами.

Аналізуючи таблицю 3, варто зазначити, що вміст нітратів у головках капусти коливався від 253 мг/кг на контролі до 374 мг/кг сирої маси за внесення аміачної селітри в нормі 250 кг/га (фон). Встановлено, що за використання Нітроамофоски-М на фоні азотних добрив в нормі 200 кг/га вміст нітратів в головках капусти становив 309 мг/кг сирої маси. Із збільшенням норм комплексних мінеральних добрив до 600 кг/га спостерігали тенденцію до незначного підвищення концентрації нітратів у рослинах капусти (345 мг/кг сирої маси). Вміст нітратів на всіх варіантах досліду не перевищував гранично допустиму концентрацію (ГДК – 400 мг/кг сирої маси).

Отже, на підставі отриманих результатів досліджень можна зробити висновок про високу агрономічну ефективність та доцільність застосування нового комплексного мінерального добрива Нітроамофоска-М за вирощування капусти білоголової пізньостиглої на темно-сірих опідзолених ґрунтах. Встановлено, що найвищу врожайність (82,2 т/га) та товарність (93,7%) одержали за внесення Нітроамофоски-М в нормі 600 кг/га. Проте найкращу якість продукції капусти білоголової отримали за використання Нітроамофоски-М в нормі 400 кг/га.

Comments are closed.