_VZR957012 грудня відбулась Х Міжнародна конференція «Ведення агробізнесу в Україні», організована Українським клубом аграрного бізнесу. На заході зібрались експерти, які окреслили результати роботи аграрної галузі в поточному році та визначили вектори, за якими вона буде рухатись у 2019-му.

Якщо говорити в цілому, то погляди експертів на подальші перспективи українського агробізнесу виявились доволі неоднозначними. Очевидно, що деякі напрямки галузі за останні роки стрімко прогресують, що доводять високі врожаї польових культур та позитивні показники нарощування експорту. Зокрема загальний експорт товарів за перші 10 місяців 2018-го року зріс в порівнянні до 2017-го на 10,3%, що в грошовому еквіваленті становить 3,6 млрд. доларів США. Водночас, є сфери, в розвитку яких Україна дуже стопориться, і до того ж, слід враховувати, що загальна економічна ситуація в світі теж не є бездоганною. І навіть той самий експорт поки що залишається здебільшого в рамках сировини.

Тимофій Милованов, почесний президент Київської школи економіки, зазначив, що макроекономічна ситуація в світі на сьогодні досить сильно ускладнена торгівельними конфліктами, а перед Україною 2019 року в цій ситуації стоять більші виклики, ніж перед іншими країнами, через низку факторів: слабка економіка, залежна від міжнародного ринку, зростання зовнішнього боргу у 2019 році, парламентські та президентські вибори, недосконала структура державного апарату та відсутність стабільного притоку інвестицій. У 2017-му сума цих інвестицій становила 1,8 млрд. $, у 2018-му – 1,7 млрд. $. Втім, пан Тимофій підкреслив, що ризики треба в першу чергу розглядати як можливості, тоді і можна буде з ними продуктивно працювати.

Динаміка зростання української економіки насправді є дуже повільною та недостатньою, вона не дотягує навіть до 3%, в той час як Румунія та Польща демонструють показник 7%. В цьому контексті Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера, підкреслив, що українському бізнесу потрібно змінити модель функціонування на інвестиційну, прийнявши активну участь у глобальній конкуренції за фінансові інвестиційні ресурси. Ситуація дуже ускладнена зростанням зовнішніх ризиків. А політичні діячі в Україні, на жаль, мислять тільки в короткостроковій перспективі, в межах своєї присутності в парламенті.

Актуальна дискусія, яка викликала живе обговорення, була на тему «Як сформувати команду «Ліги чемпіонів»: Hard Skills vs soft skills». Участь в дискусії прийняли: генеральний директор Cygnet Agrocompany Ігор Шилюк, керуючий партнер компанії Odgers Berndtson Ukraine Роман Бондар,  генеральний директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков та модератор керівник практики People Advisory Services з компанії «Ernst&Young в Україні» Ольга Горбовська.  Як відомо, на сьогодні багато компаній стикаються з проблемою нестачі кваліфікованих кадрів. Чому так сталося? Справа у тім, що, власне, вимоги до кадрів останнім часом почали принципово змінюватись. В майбутньому про професії як такі вже не буде йти мова. Ключові фактори формування ефективної команди складаються з набору певних особистісних компетенцій кожного її члена. Професійним навичкам легше навчитись, а от здатності самостійно приймати рішення, нести за них відповідальність, проявляти ініціативу, приймати та опрацьовувати власні помилки, проявляти емпатію, лідерські якості, бути креативним, прагнути навчатись новому – всьому цьому ніде спеціально не навчають, воно формується протягом життя завдяки власній праці над собою – здебільшого ще й всупереч загальній ментальній та емоційній пасивності нашого соціуму. Через стрімкий зріст нових технологій спостерігається дефіцит знань та навичок, все більшою стає прірва між поколіннями. Учасники дискусії прийшли до висновку, що для формування команди ключовою є правильна поведінка лідера, який має поставити чітку мету. Також дієвим виходом є виховання працівників саме в компанії та постійний відбір, що супроводжується звільненням тих, хто не готовий зростати.

Згідно досліджень УКАБ та Німецько-українського агрополітичного діалогу, яке проводиться вже декілька років поспіль, у більшості аграріїв, особливо з банком землі від 5000 га, позитивні очікування щодо аграрного бізнес-клімату в Україні 2019 року. За останні роки продуктивність багатьох аграрних підприємств середньої та великої ланки достатньо зросла для того, щоб вони почали впевнено почувати себе на ринку. Особливо це стосується компаній, що займаються рослинництвом та орієнтовані на експорт. Згідно опитувань, у виробників покращився рівень забезпеченості технікою та обладнанням, відкрились  відставати від рослинницьких підприємств, втім, їх оцінка АБК теж в поточному році покращилася. Також це сталося і серед селянських господарств. Всі ці дані налаштовують досить оптимістично.

Звісно, що на конференції не могли обійти гостре питання ринку землі. Всі експерти підтримали необхідність відкриття ринку, і є велика ймовірність, що через рік воно таки станеться, враховуючи, що біля керма вже буде новий парламент. Також говорили про правильну стратегію залучення інвестицій в аграрну галузь. З точки зору свого розташування та аграрного потенціалу Україна є дуже привабливою для інвесторів, і як зазначають експерти, ризики, які зупиняють інвесторів, не стільки в економічній нестабільності, стільки в неготовності аграріїв до грамотного впровадження ефективних технологій. Але ситуація змінюється. І в цілому – до кращого.

Тетяна Бєлінська

Comments are closed.