IMG_20190122_160600_HDR22 січня в офісі компанії AgroGeneration в місті Київ відбувся воркшоп, організований представниками «УКАБ», та присвячений питанню «Чому ПДВ – не прибуток»? На заході запрошені експерти роз’яснювали, як формується ПДВ, озвучували його аспекти на агропідприємствах та дискутували на рахунок того, з якими проблемами стикаються аграрії у зв’язку з ПДВ та як можна їх подолати.

Спікерами заходу виступили: Тарас Кузьмич, експерт з фінансових та податкових питань асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»; В’ячеслав Саган, податковий менеджер ТОВ «Агропросперіс»; Наталія Кузнєцова, Податковий менеджер AgroGeneration; Тарас Висоцький, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Україні на сьогодні є основою економічного устрою, граючи одну з ключових ролей в економіці. Але насправді це не єдиний можливий варіант, можна, наприклад, взагалі  відмовитись від ПДВ – це діюча американська модель. Така система – привід для дискусій, але до неї ще далеко, адже є ще більш нагальна тема – це можливі втрати через деякі рішення ДФС стосовно функціонування ПДВ в аграрному секторі. Тарас Кузьмич роз’яснив схему ПДВ у ланці сільськогосподарського виробництва – від закупівлі ресурсів аграрієм до експорту вирощеної продукції з елеватора. Було наглядно зрозуміло, що у підсумку від ПДВ в державному бюджеті ніякої частини не залишається. 

Тож, один з ключових меседжів заходу – це те, що ПДВ не має бути основним джерелом наповнення бюджету. Але як виявилося, навкруги цього створені певні маніпуляції. Особливо ця позиція важлива в контексті питання про експорт, оскільки ПДВ є податком на внутрішнє споживання, тому при прозорій системі від експортних операцій бюджет з ПДВ нічого не отримує. Пропозиція ДФС щодо скасування ПДВ для операцій з зерновими та олійними є дискримінаційною, оскільки в такому випадку аграрії будуть витрачати більше, сплачуючи постачальнику ту саму суму, що і була з ПДВ, але без відшкодування частини суми, що на ПДВ приходилась – обурюється В’ячеслав Саган. За розрахунками ТОВ «Агропросперіс», в їхній компанії 50-60% складають витрати з ПДВ і, відповідно, 40-50% складають витрати без нього. У підсумку, при запроваджених змінах витрати на гектар збільшаться з 700 доларів до 770-800.

Тарас Висоцький уточнює, що це підвищення собівартості на 10% є досить суттєвим не тільки для виробника, адже далі по ланцюгу постачання ціна на продукцію буде збільшуватись, і в кінцевому результаті споживач буде платити більше. Це якщо іде мова про внутрішній ринок. Якщо ми говоримо про експорт, то враховуючи незмінну експорту ціну, підвищення собівартості на 10% призведе до зниження конкурентоспроможності українських виробників на світовому ринку на ті самі 10%. Що в глобальному знижує привабливість для інвестицій в український аграрний бізнес. Пан Тарас зазначив, що ефект наповнення бюджету за такою схемою буде короткостроковим, а потім відбудеться спад, і за роки накопичення буде знівельовано.

Також на заході було окремо обговорено питання щодо тимчасового скасування відшкодування ПДВ при експорті соєвих бобів з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року, ріпаку – з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року, яке у травні 2018 року було відмінено. Поки що. Наталія Кузнєцова висловила впевненість, що не можна розвивати одну галузь за рахунок інших – тобто стимулювати переробників за рахунок виробників. «Ми не просто купляємо і перепродаємо, ми так само створюємо новий продукт» – зазначила вона. Ідея держави була в тому, що нібито при меншій кількості продукції на експорт будуть збільшені об’єми переробки. Але в реальності відбувається інакше. Цього року сталося падіння експорту сої на 500 тис. тонн. Переробка при цьому дійсно дещо активізувалася, але ці об’єми непорівнянні. Соя лежить на складах та чекає свого часу.

В’яеслав Саган висловив думку, що, можливо, доведеться взагалі відмовитись від вирощування сої, адже міжнародні  ціни впали, відповідно, виручка впала і якщо ще відбудеться звільнення від ПДВ, то додаткові витрати внаслідок цього змусять припинити займатись соєю, хоча це дуже добра культура для сівозміни. Таким чином, державне стимулювання переробки в такий спосіб може призвести до того, що переробляти буде нема що. «Фактично виходить, що у виробників хочуть забрати частину прибутку та віддати його переробникам» – переконаний пан В’ячеслав.

Тарас Висоцький підкреслив, що всі вищезазначені зміни впливають в першу чергу на аграрні підприємства, які ведуть легальний прозорий бізнес. Тих, хто веде його в тіні, це не зачепить та не допоможе стимулювати їх все-таки податки сплачувати. І якщо говорити про наповнення бюджету – щороку втрачається до 80 млрд. грн. від існування тіньового обробітку с.-г. земель, площа яких коливається від 10 до 12 млн. га. Але це не так складно прослідкувати – які податки сплачуються з кожної земельної ділянки. На сьогодні реалії такі, що різниця між офіційним та неофіційним сільгоспвиробником у сплаті земельної ділянки складає більше 20 доларів на гектар. 

В якості підсумку на заході були озвучені наступні позиції: ПДВ не має бути основним джерелом прибутку для бюджету; неправильним є дискредитування однієї галузі, щоб підняти іншу; додаткове наповнення бюджету за рахунок маніпулювання ставок врешті-решт призведе до кризи, за яку заплатить споживач. Втім, спікери висловили надію, що здоровий глузд все-таки переможе, і деструктивні ідеї не втіляться в реальність.

Тетяна Бєлінська

Comments are closed.