Панасюк Руслана Миколаївна,

кандидат сільськогосподарських наук,

Панасюк Олександр Васильович,

кандидат сільськогосподарських наук

Львівський національний аграрний університет

Система удобрення відіграє значний вплив на підвищення зернової продуктивності сої. З метою вивчення впливу комплексного добрива Нітроамофоска-М на особливості формування продуктивності сої в умовах Західного Лісостепу впродовж 2017 – 2018 рр. на дослідному полі кафедри технологій у рослинництві Львівського НАУ закладено польові дослідження.

Розмір облікової ділянки – 16 м². Спосіб сівби – вузькорядний (12,5 см). Норма висіву – 550 тис. насінин/га. Гербіциди – Харнес  (2,5 л/га, ґрунтовий), Базагран (2,5 л/га, страховий). Розміщення варіантів методом рендомізації. Повторність досліду триразова. Дослід закладали за такою схемою: 1 без добрив  (контроль); 2 фосфоритне борошно (5 ц/га); 3 Нітроамофоска-М (2 ц/га); 4 Нітроамофоска-М (3 ц/га); 5 Нітроамофоска-М (4 ц/га); 6 Нітроамофска-М (5 ц/га).

У дослідженнях використали сорт сої Ментор, занесений до Реєстру сортів рослин України 2013 року.

Сорт Ментор. Кількість днів сходи – цвітіння  – 47; кількість днів сходи – збирання – 129; висота рослини – 77 см; висота кріплення нижнього бобу – 13,3 см.  Маса 1000 насінин – 197 г; вміст протеїну ± 42,8%; олійність – 24%; енергія початкового розвитку – 8. Стійкість до вилягання – 9. Потенціал врожайності – 49 ц/га. Рекомендована густота посіву – 550 тис. насінин/гектар.

Нітроамофоска-М. Хімічний склад: N – 9,0%, Р2О5 – 18%, K2O – 22%, CaO – 20%, S – 1,2% та мікроелементи Nа2О – 0,5%, MgO – 0,5%, Fe – 0,1%, Zn – 97,8 мг/кг, Cu – 6,5 мг/кг, Mn – 310 мг/кг. Виготовлена на основі африканських фосфоритів, що вміщають Р2О5 різного ступеня засвоюваності (водорозчинна форма, форма засвоювана в мурашиній та лимонній кислотах). Ці фосфорити вміщають Cu, Zn, Mn, Mo, Ni , S, Fe та ін., а також через наявність у них карбонатів кальцію та магнію, і відповідно їх лужної реакції (рН 8,8), за їхнього застосування забезпечується меліоративний ефект − усувається потреба у вапнуванні ґрунту.

Також у дослідженнях використали гербіциди, регламентовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»:

Харнес, 90% к.е. (ацетохлор) – ґрунтовий гербіцид контактної дії. Застосовується для контролю однорічних злакових і дводольних бур’янів до посіву, одночасно з посівом або до появи сходів. Не діє на бур’яни, що вже проросли. Стійкість виявляють гірчиця польова, гірчак розлогий, куколиця біла, амброзія полинолиста. Захисна дія триває 6-8 тижнів. Розкладається впродовж одного вегетаційного періоду. Можна застосовувати у суміші з прометрином. За надмірного вологозабезпечення ґрунту фітотоксичний для рослин сої. Норма внесення – 1,53,0 л/га.

Базагран, 48% в.р. (бентазон) – контактний післясходовий гербіцид. Застосовується проти однорічних дводольних бур’янів (для кращого ефекту листки і стебла повинні добре змочуватись гербіцидом). Холодна погода понижує дію препарату. Обприскують посіви у фазі 23 листків сої за температури +20 С° (після застосування препарату не менше 6 годин не повинно бути дощу). Краще Базагран діє на ранніх фазах росту бур’янів. Норма внесення – 1,53,0 л/га.

Для визначення впливу комплексного добрива Нітроамофоска-М на врожайність сої дослід супроводжувався такими обліками та лабораторними дослідженнями:

– фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин сої проводили відповідно до «Методики Державного сортовипробування сільськогосподарських культур»;

–  снопові зразки відбирали за день до збирання із раніше зафіксованої для визначення густоти рослин ділянки площею 1 м2;

–  структурний аналіз проводили, аналізуючи 25 рослин, взятих із снопового зразка ;

– облік урожаю проводили методом поділянкового обмолоту з наступним очищенням зерна і перерахунком його на 14% вологість;

–  урожайність чистого зібраного зерна перераховували на стандартну вологість 14%.

Попередник – озима  пшениця. Оранку проводили в середині вересня плугом ПН-3-35 в агрегаті з трактором МТЗ-80 на глибину 28 см.

Навесні для закриття вологи проводили культивацію з боронуванням, використовуючи агрегати Т – 150К + 2КПС-4 + 8 БЗТС – 1,0. Для знищення бур’янів (фаза білої ниточки) застосовували культивацію з боронуванням повторно.

Передпосівний обробіток ґрунту здійснювали комбінатором ЛК-4 на глибину загортання насіння. Мінеральні добрива вносили під культивацію у нормах згідно із схемою досліду.

Сіяли з шириною міжрядь 12,5 см та густотою рослин 550 тис. насінин/га на глибину 3 см МТЗ-80 Клен 4,5.  Перед сівбою проводили інокуляцію бактеріальним добривом Оптімайс ( 2,8 л/т).

Для боротьби з бур’янами використовували гербіциди: Харнес  (до сходів) з розрахунку 2,5 л/га та Базагран (після сходів у фазі 2–3-х листків культури) – 2,5 л/га. Збирання урожаю проводили у фазі повної стиглості насіння. Десикації не застосовували.

Як свідчать результати  досліджень, внесення мінерального удобрення суттєво впливало на показники структури врожаю рослин сої, а саме збільшувалась кількість бобів та насінин, маса насіння з однієї рослини.

Одержані дані досліджень показали, що в умовах зони Західного Лісостепу урожайність сої сорту Ментор під впливом комплексного добрива Нітроамофоска-М суттєво змінювалася (табл. 1). Потрібно відмітити, що за роки досліджень врожайність у сорту Ментор на різних варіантах досліду коливалася в межах від 2,55 до 4,38 т/га. Найнижча врожайність спостерігалася на контролі (без добрив), де вона становила 2,55 т/га.

Максимальну врожайність у досліді одержали на варіанті Нітроамофоска-М (4 ц/га) – 4,38 т/га. Слід зауважити, що на цьому варіанті відмічено наявність бульбочок. На варіанті де вносили удобрення в нормі 5 ц/га – бульбочки були відсутні.

Таблиця 1

Урожайність сої сорту Ментор в залежності від удобрення, середнє за 2017 – 2018 рр.

табл_1
Слід відмітити позитивний вплив удобрення на швидкість проростання та інтенсивність початкового росту, про що свідчать дані наведені у таблиці 2.Як свідчать дані таблиці, найвищу лабораторну схожість мав варіант з удобренням 4 ц/га та 5 ц/га, найнижчу – варіант без удобрення. На інших варіантах удобрення названий показник був 98%.

Результати дослідження показали, що удобрення досить сильно впливає на інтенсивність початкового росту насіння в порівнянні з контролем (без удобрення) цей показник коливався в межах 63-83%, що у 1,5-2 рази вище ніж у контролю.

Таким чином, на підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що в умовах Західного Лісостепу використання на посівах сої сорту Ментор комплексного мінерального добрива Нітроамофоска-М у нормі 4 ц/га сприяє одержанню максимальної врожайності зерна на рівні 4,38 т/га, а також позитивно впливає на показники життєвості та життєздатності насіння, а саме підвищується швидкість проростання, дружність проростання, інтенсивність початкового росту проростання насіння, та дещо збільшується лабораторна схожість.

Таблиця 2

Показники життєздатності насіння сої сорту Ментор
в залежності від норм добрив, за 2017 р.

таблица2 тетра соя
DSC_9737 – копія

Comments are closed.