Микола Дем’янюк,
менеджер з технічної підтримки компанії «Сингента»

 З прадавніх часів злакові зернові культури, які вирощували для виготовлення хліба, мали важливе економічне та продовольче значення. За даними істориків, пшеницю на теренах нашої держави почали висівати ще у 3–4 тисячолітті до н. е., а зерно пшениці у V–VI століттях стало головним продуктом експорту до Греції та Римської імперії – з південних територій, що тепер географічно відповідають зоні Степу та Причорномор’я України.

Впродовж усього часу, особливо за останні два століття, технологію вирощування зернових культур постійно розвивали та покращували: створювали нові, більш продуктивні сорти, удосконалювали системи сівозмін, обробітку ґрунту, удобрення, захисту рослин від шкодочинних організмів тощо. Це дало свій результат. На сьогодні вже стала реальною врожайність озимої пшениці 80–100 ц/га, а в окремих регіонах у певні роки вона сягала 120 ц/га і навіть більше.

Щоб отримати такі показники продуктивності, потрібно максимально збалансувати всі чинники, важливі для росту та розвитку рослин. Зокрема, отримання високих урожаїв зернових колосових є неможливим без ефективної системи захисту від бур’янів, хвороб та шкідників. Без надійного контролю втрати від них можуть становити 30–40 % і навіть досягати 50–70 %. З огляду на відчутне загальне зростання вартості сільськогосподарської продукції, яке відбулося за останні два десятиліття, паритет цін на зерно злакових культур і засобів захисту рослин істотно змінився. Тому на високопродуктивних полях стало економічно вигідно використовувати максимальний захист. Сільгоспвиробники, які 2012–2014 рр. отримали понад 100 ц/га озимої пшениці сортів Сейлор та Балетка (виробництво «Сингента»), до всього іншого, в осінній та весняно-літній періоди проводили разом 3–4 фунгіцидні та 2–3 інсектицидні обробки. Рентабельність культури при цьому лише збільшувалася!

Шкідники зернових злаків

З-поміж шкодочинних організмів зернових колосових важливе економічне значення мають комахи-фітофаги, прямі втрати від яких в Україні щорічно складають 2–3 млн т зерна. З одного гектара пшеничного поля через них не добирають у середньому 500–800 кг врожаю. Лише фітофаги, що належать до групи сисних, зменшують продуктивність посівів на 350–500 кг/га. Це все прямі втрати, а є ще й непрямі. Зокрема, від вірусних захворювань, переносниками яких є переважно попелиці й цикадки, збільшення додаткових втрат становить ще 200–300 кг/га. Вивченням шкідливості фітофагів колосових злакових культур свого часу займалися чимало дослідників, чиїми даними ми сьогодні можемо успішно користуватися (Альохін В. Т., 1995, 1996; Секун М. П., 1998).

Шкідливий ентомокомплекс на зернових колосових культурах налічує більш як півсотні видів комах-фітофагів із 21 біологічної родини. З-поміж них в агроценозах України найчастіше трапляються такі спеціалізовані шкідники: злакові попелиці, цикадки, хлібні клопи, пшеничний трипс, хлібний турун, хлібні жуки, хлібні блішки, п’явиці, хлібні трачі, звичайна зернова совка, злакові мухи. Ба більше, на посівах зернових злаків відчутно шкодять також і багатоїдні комахи, серед яких варто виділити гусениць підгризаючих совок, дротяників, личинок пластинчастовусих жуків (хрущів, хлібних жуків) тощо. Однак, практично в усіх природно-кліматичних зонах найбільш поширеними та небезпечними у весняно-літній період є такі групи шкідників, як сисні (попелиці, цикадки, трипси, хлібні клопи); внутрішньостеблові (злакові мухи); хлібні блішки, п’явиці та хлібні жуки.

Щоб правильно підібрати інсектициди та розробити ефективну систему їхнього застосування, треба знати видовий склад, особливості біології, поведінки та поширення шкідливих комах, враховувати оптимальні й критичні для контролю стадії розвитку та періоди їхньої появи на полях зернових злаків. Тож давайте зупинимося на основних, найнебезпечніших групах комах-фітофагів, які завжди присутні на наших полях зернових колосових злаків, виділивши деякі моменти, що є особливо важливими для ефективного захисту (рис. 1–4).

1         2        4

3

Злакові попелиці та хлібні клопи. Зерновим злакам шкодять, висисаючи сік з вегетативних та генеративних органів, що знижує врожай зерна та його якість. На посівах озимих зернових з’являються, зазвичай, починаючи від фази закінчення весняного кущення – початку виходу в трубку (попелиці) та у фазі виходу в трубку (клопи). Зважаючи на характер живлення цих фітофагів і тривалий період заселення й розвитку на зернових, для ефективного захисту потрібно застосовувати сучасні контактно-системні інсектициди зі значним періодом захисної дії. Саме діючі речовини групи неонікотиноїдів, які здатні надійно й на довгий час токсикувати рослину, будуть проти них достатньо ефективними.  З описаних вище особливостей поведінки цих шкідників стає зрозуміло, що захист озимих від них потрібно розпочинати ще на початку виходу в трубку, а не за появи прапорцевого листка, коли значних пошкоджень рослинам вже буде завдано.

Пшеничний трипс. Для планування захисних заходів варто звернути особливу увагу на 2 важливі моменти: період появи шкідливої стадії (личинки) – вже у колосі; та конкретне місце її локалізації і живлення – тобто під лусками. Також потрібно брати до уваги й те, що сокорух у тоненьких колоскових і квіткових лусочках досить уповільнений, і системному інсектициду, що рухається акропетально, потрібен певний час, щоб досягти цих органів. Якщо такий препарат із тривалою захисною дією застосувати ще на початку фази виходу в трубку, у діючої речовини буде достатньо часу для надходження до найвіддаленіших частин рослини та їхньої якісної токсикації. Якраз інсектицидна сполука тіаметоксам, яка має найкращу системність з-поміж усіх неонікотиноїдів, й забезпечує найвищу ефективність проти личинок трипса, що неодноразово підтверджено у численних дослідах компанії «Сингента».

Хлібні жуки. Надійний захист можливий за умови застосування високоефективних контактно-кишкових інсектицидів. Варто зазначити, що хлібні жуки, як і багато інших представників родини пластинчастовусих, вирізняються загалом підвищеною стійкістю до таких препаратів (не плутати з набутою резистентністю), що пов’язано з потужним ферментативним апаратом у цих комах. З огляду на це, потрібно використовувати препарати, які мають високу стартову ефективність («нокдаун-ефект») та широкий спектр інсектицидної дії. Такими є, наприклад, діючі речовини групи синтетичних піретроїдів.

Інсектицидний захист

Розпочинати захист потрібно з насіння, оскільки вже відразу після його висівання у ґрунт посівам починає загрожувати низка видів ґрунтових і наземних шкідників. Адже саме на початкових етапах розвитку рослин заподіяна фітофагами шкода є найбільш відчутною, а втрати врожаю через зрідження стеблостою стають непоправними.

Обробка насіння ефективними комбінованими препаратами, до складу яких входить системний інсектицид, має бути обов’язковою. Зокрема, сучасні фунгіцидно-інсектицидні протруйники виробництва компанії «Сингента», такі як Селест Макс та Вайбранс Інтеграл, надійно захищають сходи зернових злаків від комплексу шкідників, які живуть у ґрунті, злакових мух, попелиць, хлібних блішок, що починають шкодити на полях з озимими ще восени, а на ярих – у весняний період. Упродовж місяця і навіть більше посіви від них будуть захищені надійно, що дасть можливість рослинам безперешкодно рости, швидше проходячи вразливі стадії розвитку.

5

Підбір та строки застосування інсектицидів

Як уже зазначалося, щоб скласти ефективну систему контролю фітофагів, передусім потрібно враховувати їхній видовий склад, особливості розвитку й живлення, строки заселення й пошкодження ними рослин. До того ж, вибір конкретних інсектицидів має базуватися на знанні їхніх властивостей, механізмів дії на комах та способів токсикації рослин.

Ухвалюючи рішення щодо необхідності й строків інсектицидних обробок, варто пам’ятати, що економічні пороги шкідливості (ЕПШ) більшості фітофагів, що вказано в агрономічній літературі, мають середні, тобто приблизні, значення. Сьогодні ними можна користуватися лише орієнтовно.  З іншого боку, в агроценозах зернових колосових майже всіх ґрунтово-кліматичних зон України присутні певні біологічні групи шкідників, що заселяють посіви постійно, з року в рік. Їхня чисельність, стрімко зростаючи навесні, швидко досягає рівня шкідливості й щороку створює загрозу культурам. З огляду на це, щоб не допустити істотних пошкоджень рослин та відчутних втрат урожаю, проти них сьогодні стали необхідними саме обов’язкові інсектицидні обробки, які потрібно проводити завжди в оптимальні періоди. Такі періоди пов’язані з фазами росту та розвитку рослин: Т1 (початок виходу в трубку), Т2 (поява прапорцевого листа), Т3 (налив зерна: молочна – воскова стиглість). У зв’язку з цим, щоб надійно захистити посіви, у весняно-літній період потрібно проводити як мінімум 2, а часто й 3 інсектицидні обробки.

З метою ефективного контролю всього комплексу фітофагів, у компанії «Сингента» розроблено конкретні рекомендації щодо застосування інсектицидів власного виробництва з чітким позиціонуванням кожного з них стосовно фази рослини, а в системі захисту зернових колосових культур від шкідників передбачено дво-три-кратне обприскування посівів у період вегетації (рис. 5). Розглянемо детальніше призначення й регламенти цих обробок та цільові об’єкти, обґрунтувавши застосування конкретних препаратів.

 Т1 (початок виходу в трубку). Найкраще застосовувати інсектицид Енжіо 247 SC, к.с. (0,18–0,22 л/га залежно від культури та виду шкідника) разом із гербіцидом та фунгіцидом. Обробку проводити, як правило, в середині квітня (на озимих культурах), або в середині – другій половині травня (на ярих культурах), що збігається з початком заселення посівів сисними фітофагами (попелицями, цикадками, хлібними клопами). Ця обробка також буде ефективною й проти злакових мух, зокрема проти їхнього нового (першого весняного) покоління, що намагатиметься заселити культурні рослини; проти хлібних блішок та п’явиць, жуки яких теж з’являтимуться на посівах у цей період. Як уже зазначено, застосування у Т1-обробку системних інсектицидів групи неонікотиноїдів має особливо високий ефект проти пшеничного трипса. Препарат Енжіо з діючою речовиною тіаметоксам, яка належить до цієї групи і має найкращу системність серед її представників, гарантує практично повний контроль личинок нового покоління цього фітофага аж до збирання врожаю. До того ж, завдяки ефективній токсикації рослин тіаметоксамом Енжіо забезпечуватиме тривалий термін захисту (20 днів і більше), особливо добре контролюючи прихованоживучих шкідників. Інша діюча речовина препарату, лямбда-цигалотрин, має добре виражену контактно-кишкову дію, відразу після застосування виявляє високу стартову ефективність (або «нокдаун-ефект») і має широкий спектр інсектицидної активності – тобто надійно знищуватиме всіх фітофагів у тих стадіях, які мігруватимуть з місць зимівлі й заселятимуть посіви колосових культур. Зрештою, поєднання в одному препараті 2-х вказаних вище інсектицидних сполук із різними механізмами дії на організми шкідливих комах унеможливлює виникнення у них резистентності. Особливо це стосується таких полівольтинних фітофагів, як попелиці, що можуть розвиватися у 10–12 поколіннях за сезон.

 Т2 (поява прапорцевого листа). Оптимально ефективним у цей період буде використання піретроїдного інсектициду Карате Зеон  050 SC, мк. с. (0,15–0,3 л/га). Зазвичай, Т2-обробку проводять у кінці квітня – на початку травня (озимі зернові) та наприкінці травня – у першій половині червня (ярі зернові) водночас із другим внесенням фунгіциду. Вона також є дуже важливою, її строки збігаються із заселенням злакових культур попелицями, імаго зимуючого покоління хлібних клопів,  продовженням льоту імаго трипса –  проти яких, власне, вона й призначена. З огляду на ефективний термін захисної дії Енжіо від моменту його застосування у Т1 (три тижні), а також тривалість періоду між фазами початку виходу в трубку і появи прапорцевого листа (від 2 до 3 тижнів), цей комбінований препарат забезпечуватиме надійний контроль усього шкідливого ентомокомплексу в зазначеному часовому інтервалі. Тому внесення Карате Зеон у фазу прапорцевого листа буде не лише достатньо ефективним проти цих фітофагів (що продовжуватимуть мігрувати на посіви), надаючи додаткового захисту, але й оптимальним за вартістю на гектар. Вказані вище переваги лямбда-цигалотрину, а також спеціальна формуляція, яка називається мікрокапсульована суспензія, забезпечує надійнішу та тривалішу захисну дію Карате Зеон, порівняно з іншими піретроїдами. Від часу  застосування цього препарату у Т2-обробку необхідний нам контроль шкідливих комах триватиме аж до фази цвітіння.

Т3 (налив зерна: молочна – воскова стиглість). Ця обробка потрібна для контролю хлібних жуків, що шкодять колосовим культурам у фазу наливу зерна. Проводять за необхідності й вибірково. Щоб зупинити заселення жуками посівів, буває достатньо й крайових обробок по периметру полів. Однак, у разі раптової навали та різкого зростання їхньої чисельності нерідко виникає необхідність у суцільних обприскуваннях усього масиву культури. Проти цих фітофагів найбільш доцільно використовувати потужні контактно-кишкові інсектициди групи синтетичних піретроїдів, яким є препарат Карате Зеон (0,2 л/га) від компанії «Сингента». Лямбда-цигалотрин, що має універсальну інсектицидну дію, досить надійно знищує таких важкоконтрольованих шкідників, як хлібні жуки. Багато інших інсектицидів проти них є просто малоефективними.

Переваги та властивості інсектицидів Енжіо і Карате Зеон

Насамперед варто зазначити, що формуляції обох препаратів створені за унікальною технологією Зеон-капсуляції, яка розроблена та запатентована компанією «Сингента». Препаративні форми Карате Зеон (мікрокапсульована суспензія) та Енжіо (концентрат мікрокапсульованої суспензії) завдяки цій технології набули унікальних характеристик. Суть її полягає у тому, що піретроїд (лямбда-цигалотрин) поміщено в тонкі полімерні мікрокапсули, які розподілені у рідкому середовищі препаративної форми й утворюють своєрідну суспензію. До складу мікрокапсул також входить розчинник та спеціальний фотопротектор, який захищає діючу речовину від сонячного (ультрафіолетового) опромінення. Отже, технологія Зеон-капсуляції змогла забезпечити більш тривалий період деструкції піретроїдної складової і, відповідно до цього, удвічі довший термін її інсектицидної дії. До того ж, важливою і цінною властивістю мікрокапсул є можливість поступового вивільнення активної речовини після нанесення робочого розчину на листовий апарат рослини, що також сприяло подовженню періоду її ефективної дії. Отже, вказані корисні характеристики цієї новітньої формуляції надають препаратам Енжіо та Карате Зеон такі практичні переваги:

  • стійкість до ультрафіолетових сонячних променів;
  • стійкість до змивання опадами;
  • стійкість до швидкого висихання на обробленій поверхні;
  • триваліша інсектицидна дія та вища ефективність захисту;
  • вища безпека для користувачів та навколишнього середовища.

Порівняно з аналогічними інсектицидами конкурентів, Енжіо володіє й іншими цінними властивостями, які надають йому додаткових технологічних переваг. На відміну від подібних йому комбінованих препаратів, цей препарат характеризується:

  • найкращою розчинністю тіаметоксаму у воді (порівняно з іншими неонікотиноїдами), що забезпечує йому найвищу системність і можливість найефективнішої токсикації оброблених рослин;
  • високою термостабільністю: препарат стабільно утримує свою інсектицидну активність у широкому діапазоні температур – від +5 до 25 ᴼС (реально ефективний від +3 до 30 ᴼС);
  • значно більшою кількістю піретроїду, яка припадає на 1 га за рекомендованих норм витрати (що відповідає приблизно 2 нормам Карате Зеон);
  • утворенням клотіанідину під час розпаду тіаметоксаму в рослині – одного з метаболітів, що також має інсектицидну дію; у підсумку тривалість періоду ефективного захисту препарату подовжується до 3 тижнів.

Comments are closed.