Кластер – система взаємопов’язаних фірм та організацій,

значимість яких як ЦІЛОГО перевищує просту суму складових частин

Майкл Портер

економіст, автор визначення кластерів

21 березня 2019 року в рамках Міжнародної агропромислової виставки Агропорт Захід Львів 2019 громадська спілка «Український органічний кластер» організувала дискусію на тему «Майбутнє кластерного розвитку та побудова сталих екосистем в українському АПК».

До участі у дискусії долучилися аграрії зі всієї України, представники влади та науки, міжнародних посольств, профільних галузевих асоціацій, кооперативів і кластерних ініціатив.

Стратегічними партнерами заходу виступили: Юридична компанія NAKAZ.UA, ТОВ “ЗААТБАУ Україна”, Agroportex.bio,  CLUST.UA та ЛМГО «Екотерра».

foto 1

Що таке «Український Органічний Кластер»?

На це запитання дала відповідь Голова правління ГС «Український органічний кластер» та керівник проекту Ukrainian Organic Cluster: Посилення конкурентоспроможності українських виробників органічної продукції та кластерних ініціатив в органічному напрямку» Марія Махновець.

«Кластер – це не лише скупчення виробників або бізнесу в одній галузі, це ще й концентрація підприємств та організацій з інших галузей, що доповнюють основну діяльність на певній території. Компанії тут не лише конкурують між собою, а ще й взаємодіють.

Український органічний кластер – це громадська спілка, яку засновано 2017 року. Ексоситема в органічному секторі, яка об’єднує  учасників органічного ринку України, а саме: виробників органічної продукції переробників, постачальників техніки, ЗЗР та садивного матеріалу, логістичні та юридичні компанії, експертів ринку та консультантів агробіотехнологій, представників аграрних науково-дослідних та освітніх закладів у тісній співпраці з органами місцевої влади та громадськими організаціями й регіональними кластерними ініціативами, стимулюючи їх цілісний розвиток, внутрішню взаємодію та міжнародну співпрацю.

Метою нового проекту «Ukrainian Organic Cluster: Посилення конкурентоспроможності українських виробників органічної продукції та кластерних ініціатив в органічному напрямку», концепцію якого представила спілка під час події Агропорт Захід Львів 2019,  є сприяння видимості (присутності) українських виробників органічної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, популяризація споживання органічної продукції на національному рівні», – пояснила пані Марія.

Щодо напрямів реалізації проекту, то, за словами Марії Махновець, сьогодні, за потреби бізнесу, було визначено три пріоритети:

  1. Просування виробників органічної продукції та кластерних ініціатив як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, інтеграція регіональних агрокластерів у європейську спільноту, торговельні місії та розширення взаємозв’язків бізнесу, влади та науки в органічному напрямку;
  2. Дорадництво, що має на меті створення консультаційного центру, де проводитимуть консультаційну роботу для органічних виробників щодо дослідження нових ринків, започаткування і вдосконалення органічного бізнесу. Окрему увагу приділятимуть аграрним кластерним ініціативам, які прагнуть розвивати у регіонах;
  3. Освіта в органічному секторі, а саме – навчальні програми разом із партнерами, адже без неї розвиток агробізнесу неможливий.

Кластеризація – найкраща форма розвитку сільських територій

Під час відкриття дискусійної панелі до присутніх звернулася в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева. Очільниця відомства зазначила, що кластер – це найкраща форма розвитку сільських територій в Україні:

«Створення кластерів є оптимальним інструментом розвитку сільських територій. Їхня ефективність залежить саме від ініціативи бізнесу різних секторів економіки, які на перший погляд виглядають абсолютно не поєднуваними. Саме так і працює кластеризація».

Вона також відзначила, що кластеризація має сьогодні підтримку на рівні Уряду та держави. «Це бізнес-орієнтована модель, яка працює на самоокупність. Міністерство вже підтримує і готове підтримувати й надалі ідеї бізнесу інформаційно та дорадницьки. Кластерні ідеї разом із smart-спеціалізацією можуть підвищити конкурентоспроможність регіонів та ефективно реалізовуватися в новостворених територіальних громадах, де є молоді та ініціативні керівники», – підсумувала Ольга Трофімцева.

foto2

Smart – новий підхід до розвитку АПК в Україні

До дискусії з кластерної теми долучилися керівник напряму бізнес-клімат з Команди підтримки реформ у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України Вадим Загарій та радник голови правління з організаційних питань Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Яна Підлісна. Вони зауважили, що сьогодні для кластерів та аграріїв існує низка інструментів підтримки як на регіональному та національному, так і на міжнародному рівнях.

За словами пана Вадима, їхня Команда всіляко допомагає Міністерству аграрної політики та продовольства у розвитку кластеризації на регіональному рівні. Він наголосив, що підхід smart-спеціалізації є невід’ємною частиною розробки кластерної політики та має на меті ідентифікувати й підтримати ті галузі, які вносять найбільший вклад у розвиток економіки регіону.

«Ми зробили акцент на новому підході для України в розвитку промисловості, а саме на smart-спеціалізації та її імплементації у стратегії регіонального розвитку нашої держави, аби це словосполучення набуло особливої ваги в Україні. Згідно з визначенням Об’єднаного дослідницького центру Європейської Комісії, smart-спеціалізація – це певні програми економічних трансформацій для регіонів, які фокусуються на ключових національних і регіональних пріоритетах, та побудовані на сильних сторонах конкретних регіонів для залучення інвестицій у приватний сектор. Основне завдання smart-спеціалізації – регіональний розвиток промисловості», – пояснив Вадим Загарій.

Держава фінансуватиме діяльність кластерів

Яна Підлісна у своєму виступі зазначила, що Державна інноваційна фінансово-кредитна установа готова фінансувати винахідницьку діяльність кластерів.

Установу створено для надання фінансової підтримки суб’єктам господарювання різних форм власності згідно зі Законом України “Про інноваційну діяльність”, а також залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для розвитку реального сектору економіки, підвищення вітчизняного потенціалу експорту продукції, що виробляють на підприємствах галузей національної економіки, захисту та підтримки національного товаровиробника.

«Установа сьогодні здійснює два напрями діяльності: проектний та надання стартапам на конкурсних засадах грантових коштів.

У проектному напрямі передбачено залучення національних та іноземних інвестицій в інноваційні та інвестиційні проекти, а також запропоновано фінансові інструменти для реалізації цих проектів. Установа залучає інвестиції в проекти пріоритетних галузей економіки України: енергетика та енергоефективність, сільське господарство, важке машинобудування, авіація та космічна сфера, ІТ та телекомунікація.

Другим напрямом діяльності є експериментальний проект «Фонд підтримки винаходів Мінекономрозвитку», де передбачено на конкурсних засадах відбір стартапів, винаходів для надання грантових коштів та створення спільного підприємства. Установа організовує і проводить виставки, семінари, конференції, виставки-продажі, надає маркетингові, посередницькі, юридичні та інші консультаційні послуги та є платформою взаємодії зацікавлених сторін інноваційної інфраструктури України», – сказала пані Яна.

Історії успіху

Про діяльність двох українських агро-кластерів – агротуристичного кластеру “ГорбоГори” та Кластеру органічних виробників Рівненщини (ГС Органічна Україна Захід) слухачам панелі розповіли їхні представники – генеральний менеджер проекту регіонального розвитку Іван Павліш, керівник СОК “ГорбоГори” Антон Мільчевич та керівник Громадської спілки «Органічна Україна Захід» Костянтин Січной.

Перший агрорекреаційний кластер туристичного спрямування «ГорбоГори» презентували 2017 року. Його організували на території Пустомитівського району Львівської області. Кластер входить до п’ятірки агрокластерів, створених в Україні за підтримки Міністерства аграрної політики. У фермерському магазині можна придбати широкий асортимент продукції місцевого виробництва: молоко, сири, м’ясо, домашні кури та яйця, живу рибу, паштети, джеми, хліб, мед, овочі та навіть равликів з різноманітними соусами.

2018 року за ініціативи Львівської ОДА стартувала реалізація проекту під назвою «Розвиток сільського підприємництва та інфраструктури агротуристичного кластеру «ГорбоГори». Проект спрямований на сталий розвиток сільських територій трьох сільських рад Пустомитівського району (Семенівської, Поршнянської та Раківецької) через розбудову інфраструктури (побудова туристично-рекреаційного центру, агросадиби з кемпінгом та ін.), закупівлю новітньої сільськогосподарської техніки та маркетинг альтернативних видів сільського підприємництва та бізнесу в межах агротуристичного кластера.

Для координації проекту створено робочу групу, до складу якої входять члени наглядової ради кластера, представники органів місцевого самоврядування та державної влади.

«Питання створення кластера «ГорбоГори» назрівало вже давно. До нього спонукала низка факторів: по-перше, те, що фермери та місцеві мешканці потерпали від браку наукових знань, навичок вирощування, садівництва тощо. По-друге, була відірваність влади від аграрія. Тож ми вирішили створити кластер, аби наука, влада та органи місцевого самоврядування могли взаємодіяти заради спільної мети. Для цього підписано меморандум про співпрацю з науковими інститутами, департаментами, районною адміністрацією та радою, сільськими радами та фермерськими господарствами, щоб офіційно об’єднати всіх.

Сьогодні ми впроваджуємо наш агрокластер за кількома автономними напрямами. Це, зокрема, гуманітарна, екологічна, міжнародна та економічна співпраця й обмін досвідом з іншими країнами, з окремими акцентами на туристичній, науковій, виробничій, релігійній та соціальній складових», – розповів Антон Мільчевич.

Кластер органічних виробників Рівненщини створено наприкінці січня 2019 року. Заради розвитку органічного землеробства на Рівненщині свої зусилля поєднали дві об’єднані територіальні громади області — Клеванська та Малолюбашанська, та агропідприємства, які спеціалізуються на вирощуванні органічної продукції. Діяльність кластеру зосереджена в чотирьох районах Рівненщини, які розташовані близько один до одного, що дає можливість швидко та оперативно реагувати на запити господарств.

«Основна ідея нашої діяльності, – розповів Костянтин Січной, – експорт та переробка органічної сировини й упакованих органічних продуктів з доданою цінністю і, зрештою, доданою вартістю. Мета – підвищення конкурентоспроможності кожного учасника нашого кластера. Саме тому ми не говоримо про розвиток регіонів чи регіональні стратегії, адже це компетенція влади, ми робимо маленькі справи на користь наших учасників».

Досвід іноземних колег

Під час заходу представники агрокластерів підписали меморандуми про співпрацю між ГС «Український Органічний Кластер» та Департаментом АПР ЛОДА, Агротуристичним кластером «ГорбоГори» та ГС «Органічна Україна Захід».

Наостанок, разом із аграрними аташе посольств Німеччини – Германом Інтерманном, Королівства Нідерландів – Каролін Спанс та міжнародним довгостроковим експертом німецько-українського проекту Агроторгівля України з Великобританією – Річардом Муді, обговорено різні досвіди кластерного розвитку в агарній галузі країн, які вони представляють.

У своїх промовах іноземні колеги підкреслили важливість міжнародної співпраці українського бізнесу зі закордонними кластерними організаціями та створення інноваційних рішень в агросекторі.

Анна Артим

foto3

Comments are closed.