16 травня у м. Ізюм Харківської області пройшов другий з десяти запланованих тренінгів у рамках проекту ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація) «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України».  Ця діяльність  пов’язана з широкими глобальними зусиллями, спрямованими на подолання проблеми деградації ґрунтів, яка зачепила в Україні, за різними підрахунками, приблизно 6,5 млн га, тобто 20% від загальної площі сільськогосподарських продовольчих земель.

DSC_0121

Для степової зони України найзначнішими формами деградації ґрунтів є водна та вітрова ерозії, зменшення долі гумусу та порушення водного балансу. Вирішити ці проблеми можна, лише дотримуючись практики  сталого ведення сільського господарства, зокрема через застосування інноваційних сівозмін.

Оптимізація структури сівозміни в умовах Степу України стала підґрунтям теоретичної та практичної частин другого тренінгу Польової школи фермера ФАО, проведеного за участі Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого).

Ми забули, що в нас є ґрунтозахисні сівозміни

Так зазначив Кудря Сергій Іванович, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри землеробства Харківського національного аграрного університету ім.  В. В. Докучаєва. Доповідач зауважив, що система сівозмін має вагомий вплив на врожайність сільськогосподарських культур – від  50 до 70%, в той час, як інші фактори, як-от: технології обробітку ґрунту, контролювання чисельності бур’янів і хвороб, використання добрив та організація системи насінництва впливають лише на 10, 20, 30 та 40 % відповідно (звичайно, за умови своєчасного та якісного виконання польових робіт). Також науковець з багаторічним досвідом пригадав, що за радянських часів у кожному господарстві було приблизно 25 різних с/г культур та використовували 9-ти та 12-пільні сівозміни, тоді як на сьогодні набір культур, які вирощують, скорочено до семи, чотирьох, а подекуди навіть і до двох культур. Зменшено й ротаційні цикли сівозміни. Внаслідок цього значно погіршується фітосанітарний стан полів, втрачається родючість та прискорюються ерозійні процеси.

Головним фактором, який змушує сільгоспвиробників порушувати науково обґрунтовані норми землекористування є, звичайно, отримання найбільшого прибутку в короткій перспективі. Тому основними ознаками сучасних сівозмін є:

  • скорочення кількості культур, особливо «неліквідних»;
  • максимальне насичення сівозміни зерновими та соняшником;
  • динамічна зміна структури посівних площ залежно від цін, погодних умов упродовж років;
  • переоцінка попередників сільськогосподарських культур, насамперед для озимих зернових (зменшення площ кормових культур у 5 разів або їх відсутність; скорочення долі аж до повної відсутності традиційних попередників (чисті пари, однорічні та багаторічні трави);
  • зміни погодних умов, а як наслідок – і строків сівби озимих культур;
  • поява нових знарядь і технологій.

Наприкінці виступу науковець рекомендував учасникам тренінгу орієнтуватися на короткоротаційну  чотирипільну сівозміну: бобові, пшениця озима (жито), буряк цукровий (кукурудза, ріпак, або ін. просапні), ячмінь ярий (яра пшениця), та  п’ятипільну з соняшником.

Кінзе

Проблема вовчка в посівах соняшнику

Прокоментував доповідь свого колеги наступний спікер – Микола Косолап, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП: «Сільське господарство в Україні перетворилося на суто товарне виробництво,  головною метою якого стала не врожайність, а максимальний прибуток з одиниці площі».

На думку пана Косолапа, розробляючи сівозміну потрібно враховувати два головних критерії, а саме: дохід з одиниці площі та інтенсивність сівозміни, яка базується на показнику вологозабезпеченості.

Сьогодні в Україні однією з високорентабельних культур є соняшник. Однак надмірна популярність цієї рослини в сівозмінах переважної більшості агровиробників призвела і до певних проблем. Найсерйозніша з них – це вовчок. Поява цього карантинного бур’яну на посівах соняшнику може мати критичне значення для будь-якого господарства, а нездатність протидіяти вовчку зведе економічну ефективність вирощування соняшнику до нуля. Вовчок може знизити врожайність соняшнику від 30 до 70 %.        На корені одного соняшника може бути утворено до 200 пагонів паразита (хоча наявність навіть 5 пагонів знижує врожайність приблизно від 2 до 7 центнерів з гектара). Тому, на думку доповідача, вкрай важливо проводити якісну інспекцію посівів для вчасного виявлення та боротьби з цією шкідливою рослиною.        У світі відомі різні методи боротьби з вовчком: механічні, біологічні, захисна сівозміна, хімічні та імунологічні. Як правило, на практиці важко виділити найкращий з перелічених заходів і лише їхнє поєднання та комплексне використання у конкретному випадку здатне вирішити проблему.                Досить пізнавальним для учасників тренінгу став виступ засновника одного з передових господарств району ТОВ «Югран» Юрія Михайлова, який поділився своїм баченням проблеми з сівозмінами. На відміну від традиційно використовуваної в Ізюмському районі дво- або трипільної сівозміни (пшениця – соняшник – кукурудза), вони експерементують з 6-типільною сівозміною (пшениця – кукурудза – соняшник – просо (або льон) – нут – сочевиця). У такому варіанті на практиці господарство отримує більш розподілені ризики та значно кращий стан полів.  Щодо прибутковості, все залежить від цін на світовому ринку, але знову ж таки, більш розширена сівозміна з бобовими та льоном за потенціалом росту цін також має певні переваги і, як розповів пан Михайлов, іноді дозволяє до 30% збільшити дохід з одного гектара посівної площі.

Михайлов

Досвід ТОВ «Югран»

Практична частина тренінгу пройшла на території ТОВ «Югран» (Ізюмський р-н, Харківська обл.), де учасники оглянули посіви озимої пшениці, нуту та сочевиці, льону олійного, соняшнику, порівняли запаси вологи за різних технологій обробітку у метровому шарі ґрунту  та виміряли щільність ґрунту.

«Із початку заснування у господарстві почали впроваджувати технологію нульового обробітку ґрунту No till, – каже головний агроном господарства. – Кілька років проб та помилок, врешті-решт, дозволило відчути потенціал та реальну користь від цих нововведень. Сьогодні у нашому господарстві – це головний механізм протидії посухам, вітровій та водній ерозії. Також це дозволило значно покращити водний баланс ґрунту, що, безумовно, реалізується у прибавці врожайності вирощуваних культур».

Цікавою видалася демонстрація техніки, яку використовує агропідприємство «Югран». Учасникам тренінгу показали та розповіли про основні принципи роботи агрегата для вертикального обробітку ґрунту Salford RTS I-2100. Окрім подрібнення пожнивних залишків, головною особливістю роботи Salford RTS I-2100 є те, що він обробляє землю на швидкості 15-18 км/год та створює постійну вертикальну вібрацію, яка впливає на більш глибокі та щільні шари ґрунту, мов відбійний молоток, подрібнюючи та утворюючи в ньому мікрощілини. Це дає змогу поверхневій волозі проникати глибше в ґрунт та краще там зберігатися.

Землю треба турбувати мінімально

Так висловився Павлов Олексій Леонідович, голова фермерського господарства «Айдар Овощ». Він одним із перших розпочав використовувати технологію мінімального обробітку ґрунту в Луганській області. Користується агрегатом Salford RTS I-2100 вже більше семи років. Каже, що перепробував безліч різноманітних розпушувачів однак Salford RTS I-2100 своєю ефективністю вразив його найбільше. Також Олексій розповів своїм колегам декілька секретів та власних доробок з використання цієї машини.

Айдар Овощ

Учасники тренінгу оглянули й сівалку суцільного посіву «Клен-6», широкорядну  сівалку Kinze 3000, які в агропідприємстві «Югран» використовують у технології No-till, обприскувачі та пристрої для внесення добрив.

Завершили польову екскурсію презентацією очісуючої жниварки «Слов’янка», яка призначена для збирання зернових культур, насінників кормових і лікарських трав прямим комбайнуванням.

Сівозміна для виробника – це інструмент виживання

Саме так можна підсумувати головні думки, які висловлювали учасники проведеного тренінгу. Але за розумного підходу, безумовно, сівозміна може бути й інструментом сталого використання земельних ресурсів. Сподіваємося, що подібні заходи і надалі допомагатимуть нашим аграріям підвищувати ефективність власного виробництва та піклуватися про землю, яка всіх нас годує.

Наступна тематика тренінгів Польової школи фермера ФАО стосується весняної посівної кампанії, біорізноманіття, зрошення, методів обробітку ґрунту, відновлення захисних лісосмуг, економічних розрахунків у веденні сільського господарства.

Юрій Кочетков

Фото: ©ФАО

DSC_0146

Comments are closed.