Досягнення нульового рівня деградації ґрунтів – одне із питань, які Україна зобов’язалася виконати до 2030 року. Аби допомогти фермерам зупинити деградацію земель, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) проводить серію тренінгів «Ґрунтозберігаючі технології у землеробстві» у рамках Польової школи фермера. Третій тренінг пройшов 13 червня у селі Микільське Братського району Миколаївської області на базі фермерського господарства «Аркадія», керівником якого є відомий в Україні ноутіллер Вадим Дробітько. 

Тренінг відвідало більше 100 землекористувачів – керівників  господарств, агрономів, фермерів, а також науковців, посадовців, які приймають рішення щодо застосування технологій на сівозмінах у степовій та лісостеповій зонах.

У фермерському господарстві «Аркадія» вже тривалий час використовують прямий посів, тобто повну відмову від будь-якого обробітку ґрунту. Сівозміну диверсифіковано: озима пшениця, кукурудза, соя, соняшник, гірчиця, ріпак.

На практиці доведено, що застосування технології No-till дозволяє істотно знизити витрати на сільськогосподарські роботи, оскільки за цього методу обробітку полів агровиробник має можливість скоротити трудовитрати та зекономити значну частину дорогих ресурсів.

Голова ФГ «Аркадія» Вадим Дробітько певне й не чекав такої великої кількості гостей, колег. Усіх тут зустрічали гостинно,  пригостили кавою,  запросили на огляд техніки.

На впорядкованому машинному дворі вишикувалась дійсно новітня, сучасна, продуктивна техніка – сівалки Semeato SSM-27 та Amazone Primera DMC, збиральна техніка та інше  обладнання для цієї технології.  Аграрії все детально оглянули, обмінялися враженнями.

IMG_3947 – копія

Під час практичної частини тренінгу до присутніх звернувся Олександр Журавель, координатор Польової школи фермера ФАО, який  наголосив, що мета польової школи у тому, щоби віднайти відпрацьовані технології на місцях, нові локації, вирішити: що ж найбільше потрібно нашій неньці-землі? Він також висловив вдячність родині Дробітьків за запрошення та гостинну зустріч.

Антоніна Дробітько, декан факультету агротехнологій Миколаївського аграрного університету,  зазначила, що  ФГ «Аркадія» працює вже  20 років,  Вадим та Олексій перейняли  досвід господарювання на землі у свого батька, Миколи Олексійовича, який був знаним  аграрієм України, проводив республіканські семінари з питань інновацій у сільському господарстві, а нинішній  тренінг – це продовження його започаткувань у впровадженні інновацій у сільськогосподарське виробництво. Нині – це можливість оцінити застосування технології No-tіll, на полях всі наочно побачать практичні результати.

Голова ФГ «Аркадія»  Вадим Дробітько  у своєму  вступному слові  сказав:

«Наше господарство має в обробітку  більше 1600 гектарів землі.  No-tіll застосовуємо 9 років. Вважаю, що за цієї технології фізична праця перетікає в інтелектуальну – ось  основна відмінність від класичного ведення сільськогосподарського виробництва. У впровадженні No-tіll ми просунулися вже досить далеко, і це можна буде побачити на полях: де можна зекономити, не втративши прибутку, гарантовано отримати врожай, навіть в екстремальних умовах».

Вади Дробітько

Безперечно, найбільше  учасників тренінгу цікавили саме поля, адже одна справа –  теорія, зовсім інша – подивитися впровадження No-tіll на практиці.

Виїхавши в поле, оглянули  п’ять видів сільськогосподарських культур – озиму пшеницю, кукурудзу, сою, гірчицю і ріпак, оцінили біорізноманіття культур у сівозміні,  порівняли видовий склад бур’янового компоненту агрофітоценозів сої, кукурудзи та пшениці озимої як основи фітоценотичного контролю бур’янів.

На першому полі – озимої пшениці – ніхто не залишився байдужим, адже воно дійсно вражає – прекрасне, дорідне, тож урожай має бути вагомим.

На полі кукурудзи, посіяній по соняшнику, яка вже досить  високо піднялась і радувала своїм смарагдовим кольором, пояснення давав Микола Косолап, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП. Зокрема про те, як домогтися стабільного урожаю із No-tіll, про внесення калійних і фосфорних добрив, наголосив, що азот – це бобові культури, а гумус – це рослинні рештки. Це якраз те, що дає ця технологія.

«Зараз ми знаходимось на територіях степу та лісостепу, у зоні ризикованого землеробства, де деградація ґрунтів особливо виражена. Застосування No-till значно покращило стан ґрунту і ситуацію з поширенням біорізноманіття, адже ця технологія сприяє утворенню стійких агробіоценозів. З іншої сторони, варто зазначити, що тут потрібно ретельніше підбирати сорти, корегувати технології виробництва та змінювати норму висіву – вона буде меншою від загальноприйнятої в Україні», – підсумував Микола Косолап.

IMG_4134

Агроном-консультант  фермерського господарства, кандидат  біологічних наук Олександр Гончаров розповів про технологію вирощування гірчиці, як він сказав –  «ріпаку для бідних»: чим раніше її посієш, тим краще розвивається маса, тим більше, у рослин є можливість віддати накопичені речовини в урожай. Як попередник – просто чудова, пригнічує  бур’яни та розвиток деяких захворювань.

Ріпак «по нулю» сіють у господарстві  «Аркадія» років чотири, і результати нині радують.

Оглядаючи поля сої, учасники тренінгу встановили факт, що пошкодження сої шкідниками були мінімальними та не потребували додаткової хімічної обробки. Вони висунули теорію, що за No-till температура ґрунту менша і поширення шкідника є повільнішим, ніж за традиційного обробітку, коли температура ґрунту піднімається до 40-45 градусів.
IMG_4107

IMG_4114

Технологію No-till успішно застосовують агрофірми по всій території України. Процес йде, але повільно, хоча існує вже досить багато прикладів, коли використовуючи технологію No-till, українські фермери отримують результати врожайності набагато вищі, ніж за традиційного способу обробітку землі. Приємно, що в Братському районі, де сьогодні організовано тренінг, до цієї технології долучився вже Василь Кошкодан із СМПП «Юг-Сервис», а ще кілька аграріїв частково застосовують у себе на окремих полях.

А зараз – слово учасникам тренінгу,  адже переважна більшість із них приїхали сюди з метою на власні очі  побачити, почути,  і,  можливо, запровадити в себе.

Олександр Воротинцев, керівник  ФГ «Кондор-С», м. Новий Буг, Миколаївська обл.:

«Маємо в обробітку 3 тисячі гектарів землі, вирощуємо всі традиційні сільськогосподарські  культури, навіть гречку. На технологію No-till  перейшов  рік тому, а на деяких полях застосовуємо вже 3-4 роки. Результат: менше працюємо, маємо  вихідні, в господарстві  всього 30  робітників. Думаю, що варто й далі йти цим шляхом».

Віктор Коломієць, ТОВ «Агросервіс», м. Жашків, Черкаська область:

«Господарюємо на землі 30 років, на 3,5 тис. га вирощуємо сільгоспкультури, в основному – ріпак і соняшник. Технологію Notill не застосовуємо, але на тренінг я приїхав, щоб оцінити, порахувати, поспілкуватися та переконатися, що варто  спробувати! Дивитимусь поля, аналіз ґрунту, послухаю економіку тощо… Мене особисто переконають тільки цифри, цікавить і чистий прибуток з гектара. Думатиму й про те, чи «вигідно» це землі-годувальниці, а також чи виграють від цієї технології пайовики. Словом, шукатиму на цьому тренінгу відповіді на  дуже багато запитань».

 Юрій Михайлов, м. Ізюм Харківської області, підприємець, власник трьох господарств, фірми, громадський  діяч, кандидат с.-г. наук, має в обробітку 2,7 тис. га  землі:

«Оглянувши господарство Вадима Дробітька, його поля, техніку, результати впровадження технології No-till, можу сказати, що це переконливий приклад того, як  оптимізувати  витрати та мати достойний результат на полі.

No-till має  перспективу у поєднанні з органічним напрямом, бо  це – чиста продукція і ресурсозберігаючі технології. У нашому господарстві застосовуємо різні технології, No-till – стовідсотково для зернової групи. 

На тренінг я приїхав із двома спеціалістами, все уважно вивчаємо. Намагатимемось ширше впроваджувати в себе досвід Вадима Дробітька. А йому – передавати свій, скажімо,  такий, як бінарний висів культур – поєднання бобових з льоном, сочевиці з просом тощо.

Треба вчитися завжди, адже тільки тоді є прогрес  у нашій роботі, як і результат».

IMG_4144

Безперечно, результати, яких досягає аграрій Вадим Дробітько на своїх полях із застосуванням технології No-till дуже вражають, адже успіхи очевидні – і в урожайності культур, і культурі та технології поля, і у збереженні та підвищенні родючості ґрунтів. А хороший досвід заслуговує на вивчення та поширення задля загального позитивного результату. Саме такий досвід є можливість здобувати, відвідуючи тренінги Польової школи фермера від ФАО.

 Ольга Бакуменко,

член Національної Спілки журналістів України

Інформацію щодо наступних тренінгів Польової школи фермера ФАО можна дізнатися за посиланням https://healthy-soils.org.ua/poliova-shkola-fermera/ або за телефоном +38 068 898 38 45, +38 066 568 03 18 (Олександр Журавель, координатор Польової школи фермера).

IMG_3952

IMG_3960

IMG_3975

IMG_4060

IMG_4072

IMG_4074

IMG_4134

IMG_4149

Comments are closed.