У рамках Міжнародних днів поля 20 червня у смт Дослідницьке (Васильківський район, Київська область) на базі державної наукової установи УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого провели четвертий тренінг Польової школи фермера. Керівники господарств, агрономи, фермери, а також викладачі, науковці відвідали полігони Інституту та вивчали досвід науковців на тему “Застосування ґрунтозберігаючих технологій у лісостеповій зоні”.

Цей тренінг став частиною проєкту «Інтегроване управління природними ресурсами на деградованих ландшафтах степової та лісостепової зон України», та реалізується Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за фінансової підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ).

«Наша мета – зібрати фермерів і науковців, і побачити, який саме обробіток землі найкращий для цієї зони, економічно доцільний, – розповідає Олександр Журавель,  фахівець Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). – Щоб і фермерам були прибутки, і щоб ґрунт, як мінімум, не погіршувався. Як показує практика, є такі види обробітку, які покращують ґрунт і економічно ефективні».

Тут вивчають сорти та гібриди вітчизняної селекції

Проводив екскурсію Микола Новохацький, заступник директора з наукової роботи та координації діяльності наукових підрозділів УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. За його словами, загалом земельний банк Інституту налічує 650 га і 370 га з них зайнято науково-дослідними полігонами.

DSC_0543

Першим ділом учасники тренінгу ознайомилися з полігоном дослідного господарства «Саливіньківське», що на землях села Ксаверівка. На цих полях уже десять років досліджують сорти та гібриди сільськогосподарських культур вітчизняної селекції різних наукових організацій. Як розповів  заввідділом інноваційних випробувань Павло Волошин, загалом тут орендують 79 га, відводячи під культури 25 га, де і виділяють для вивчення кожного сорту чи гібриду ділянку у 1,8 сотки.

Одного тільки цукрового буряка тут досліджують 28 сортів та гібридів, вивчають 15 сортів картоплі, під озимі культури відведено 106 ділянок, а ще тут ростуть бобові – горохи, нут, сочевиця, квасоля, пізні культури – соняшник, кукурудза, сорго, лікарські трави, однієї м’яти вітчизняної селекції вирощують 8 сортів, а ще багаторічні трави, бобові та злакові тощо.

DSC_0474

Який же спосіб обробітку ґрунту найкращий?

За словами Миколи Новохацького, після того, як кілька років тому у холдингу «Агро-Союз» кинули заклик повністю відмовитися від обробітку та всім перейти на систему no-till, Інститут отримав завдання дослідити, наскільки ж ефективні різні способи обробітку ґрунту. Так і з’явився полігон «АгроОлімп» на 150 га, де вирощують горох, пшеницю, гречку, сою, ячмінь ярий. Тут, на кожному полі, з середньою площею 30 га, досліджують чотири типи основного обробітку ґрунту: класична оранка (з розпушуванням ґрунту з повним обертанням скиби на глибину 20-32 см, і з повним загортанням рослинних решток під час оранки на глибину 8-12 см), глибоке рихлення на 25 см без обороту пласта (так зване чизелювання), дискування  (передбачає мульчування ґрунту рослинними рештками зі збереженням їх на поверхні ґрунту не менше 30%, обробіток верхнього шару  ґрунту на глибину 10-12 см із перемішуванням рослинних решток дисковими знаряддями) та поверхневий мінімальний обробіток – система mini-till, яка передбачає мульчування ґрунту з рослинними рештками з максимальним збереженням їх на поверхні, поверхневий обробіток знаряддями на глибину загортання насіння та сівбу зі значною кількістю рослинних решток на поверхні ґрунту.

«Згідно з дослідженнями, ми встановили, що до основного обробітку ґрунту потрібно підходити диференційовано під кожну культуру, – розповідає Микола Новохацький. – Із мінімізацією обробітку виникли певні запитання. З одного боку ми економимо велику кількість ресурсів, зокрема палива, але таку ж кількість грошей витрачаємо на боротьбу з бур’янами та шкідниками».

На полігоні «Біотехнологія» 8 років не бачили плуга

У зв’язку з цими невтішними висновками у вчених зародився ще й проект «Біотехнологія», де почали відпрацьовувати ці негативні моменти, пов’язані з мінімізацією обробітку ґрунту. Експеримент триває вже 8 років і за цей час поле площею 32 га не бачило плуга. На цьому полігоні застосовують п’ятипільну зернову сівозміну: горох, пшениця озима, гречка, соя, ячмінь ярий. Технологія обробітку така: після збирання вносять біодеструктор від «БТУ-Центру» і проводять лущення, потім сіють сидерат, який до осені дає до 25-27 тонн зеленої маси на гектар, потім його передисковують, а потім ще й чизелюють.

Також тут, у польових умовах, випробовують технології вирощування зернових культур зі застосуванням біопрепаратів, зокрема стимуляторів росту, деструкторів стерні та біоінсектицидів. Досліджують вплив застосування біодеструкторів стерні на покращення живлення культур та прискорення колообігу поживних речовин пожнивних решток та сидератів, інтенсифікацію колообігу органічної речовини рослинних залишків та відновлення родючості ґрунту та природних екосистем шляхом застосування сидеральних добрив і біокомплексів ґрунтових та ендофітних мікроорганізмів. Тут вносять біокомплекси фунгіцидної дії та підживлюють росини, які вегетують, глибоко розпушують ґрунт на глибину до 40 см, пожнивні рештки подрібнюють та загорають у ґрунт із одночасною сівбою насіння сидератів, обробленого біокомплексом. І в результаті вдалося знизити екологічне навантаження на навколишнє середовище, завдяки зменшенню дози мінеральних добрив і пестицидів до 20-30%, підвищити урожайність культур на 15-20%, підвищити родючість та покращити фізико-хімічні та біологічні показники ґрунту (знизити вміст збудників хвороб, підвищити вміст корисної мікрофлори). До того ж, вирощена продукція екологічно чиста.

DSC_0545

Смуговий обробіток ґрунту економить ресурси та воду

На полігоні випробування технології strip-till Леонід Шустік, завідувач відділом рослинництва УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого розповів, що ця система базується на смуговому основному обробітку ґрунту, за якого у механічний спосіб обробляють лише вузьку смужку ґрунту під сівбу культури, міжряддя не обробляють і на поверхні поля залишають рослинні рештки.

«Ґрунтообробний модуль  розрізає дисками рослинні рештки, розсуває їх, – розповідає науковець про особливості технології. – Далі глибокорозпушувач підрізає смугу під посів, а насамкінець хвилястим диском розпушує землю. Strip-till може бути розділено у часі: восени можна порізати смуги, а навесні сіяти. Але є і можливість одразу, за один прохід, обробляти землю й сіяти. Ми зауважили, що на початку вегетації більше вологи в нарізаній смужці, а в другій половині вегетації більше вологи зберігає необроблена частина, замульчована залишками, яка працює як гідроакумулятор».

Оскільки ця система прийшла з Америки, то вона орієнтована на дуже потужні засоби, всі роботи там проводять на 300-сильних тракторах, але рідко який фермер у нас має таку техніку. Та в результаті співпраці науковців і білоцерківських виробників сільськогосподарської техніки ТОВ «Агрореммаш-БЦ» з’явився вітчизняний агрегат СТА-4, який проводить смуговий обробіток і який агрегатується із 100-сильним трактором.

Серед основних переваг системи відзначають: економію ресурсів, завдяки частковому обробітку ґрунту, пожнивні залишки у міжряддях позитивно впливають на збереження вологи, зменшують забур’яненість та регулюють температурний режим ґрунту, тут створено умови хорошого розвитку рослин та перспективи отримання максимального врожаю, запобігання вітровій та водній ерозіям, під час стікання дощової та талої води в оброблені смуги пригальмовуються паводки.

На цьому полігоні застосовують трипільну сівозміну: кукурудза – кукурудза – соя, адже кукурудза та соя поєднуються як добрі попередники та належать до різних таксономічних груп, тобто у них немає спільних специфічних хвороб і шкідників. Спосіб сівби зазначених культур – широкорядний пунктирний, кукурудза – з міжряддям 70 см, соя – з міжряддям 45 см. За твердженнями дослідників, застосування системи смугового обробітку ґрунту порівняно з традиційною дозволяє з використанням вітчизняної техніки зменшити експлуатаційні витрати на агрегати на 34-57% та зекономити паливно-мастильні матеріали на 43-66%.

Гектар міскантусу дає еквівалент 10 тисяч кубів газу

Особливу цікавість учасників тренінгу викликав полігон «Біоенергетичні культури», де вирощують різні ботанічні види та селекційні сорти енергетичної верби, тополі, міскантусу, які швидко та потужно ростуть, і тому придатні для використання як паливо.

«Починали ми працювати з різними біоенергетичними культурами, але вирішили, що найвигідніше займатися багаторічними, – ділиться досвідом Микола Новохацький. – Наприклад, це гібрид міскантусу, який дає 26 тонн з га. Верба за рік формує таку саму масу, але її збирають раз на три роки і це вже до 70 тонн з га. Кожен гектар міскантусу – це еквівалент 10 тисяч кубів газу. Верба ж може дати 30 тис. куб. з гектара. Якщо враховувати, що в Україні приблизно 2 млн гектарів так званих маргінальних земель, то це прекрасні площі для вирощування енергетичних культур.

DSC_0517

Окремої уваги варта павловнія – комерційно приваблива деревина швидкого росту, її тут вивчають вже третій рік. За словами науковців, за перший рік висота стебла може досягати до півтора метра. Якщо навесні наступного року зробити технологічний зріз, щоб прибрати все те, що наросло, вона чудово відростає, і за три роки вегетації досягає п’яти метрів. А за 4-5 років може досягати висоти 18-20 метрів. Використовують деревину як для палива, так і для будівництва всього, включаючи високоякісні яхти, оскільки деревина доволі легка, не жолобиться, не згинається, не крутиться.

DSC_0524

Загалом ФАО має на меті провести цього року десять тренінгів, аби допомогти фермерам зупинити деградацію земель в Україні. Тематика тренінгів стосується весняної посівної кампанії, біорізноманіття, зрошення, методів обробітку ґрунту, відновлення захисних лісосмуг, економічних розрахунків ефективності застосування ґрунтозахисних технологій. Тренінги проводять у рамках проєкту ФАО «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України».

Ольга Соломка

Comments are closed.