У рамках ділової програми виставки «Агро-2019» за ініціативи МінАПП провели комунікаційну платформу «АПК 4.0. Органічні експортні орієнтири», організаторами якої виступили три громадські організації: Федерація органічного руху України, ГС «Органічна Україна», ГС «Український органічний кластер» разом із ТОВ «Органік Стандарт». Цього року тематику заходу було направлено на експорт органічної продукції з України до ЄС, США, Канади та країн Азії. Подію відвідало більше 50 осіб. Майже третина з них – представники бізнесу, які  щойно починають цікавитися напрямом органік.

Українське законодавство

Валентина Заєць, начальниця відділу технологій виробництва харчових продуктів Міністерства аграрної політики та продовольства України, виступила з інформаційною доповіддю про перспективи розвитку органічного виробництва у нашій державі. Вона доповіла, що на сьогодні ще актуальним питанням залишається неврегульованість законодавства.  Закон України  «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який спрямовано, зокрема, й на адаптацію українського законодавства до вимог європейського, буде введено в дію тільки 2 серпня цього року. У ньому максимально враховано основні положення регламентів Євросоюзу.

Що ж передбачає цей закон? Розробку та затвердження 12 нормативно-правових актів. Це ті документи, які повинні практично запустити в дію прийнятий закон та допомогти всім учасникам органічного сектору, а саме – забезпечити прозору й ефективну роботу нашого органічного ринку.

На сьогодні затверджено порядок підтвердження спеціальних знань інспектора з органічного виробництва (наказ Мінагропроду від 10.03.2019 № 143). Щоб забезпечити прозорість і демократичність у сфері органічної сертифікації спеціальна комісія проводитиме навчання та екзамени для тих, хто має бажання стати інспекторами та працювати у сфері органічного виробництва з отриманням належної документації. Лише за наявності таких документів інспектори зможуть офіційно працювати в органах сертифікації.

Новим законодавством передбачено запровадження державного реєстру операторів органічного ринку, який формуватимуть на підставі інформації органів сертифікації, державного реєстру органів сертифікації, на підставі заявок підприємств, установ і організацій, які пройшли акредитацію у Національному агентстві з акредитації України.

Крім того, вводиться реєстр органічного насіння і садивного матеріалу, який формуватимуть на підставі інформації операторів, які здійснюють виробництво та/або  реалізацію органічного насіння та/або садивного матеріалу.

Зазначені три реєстри фактично пов’язані одним нормативним документом – проєктом постанови, який нині на погодженні структурними підрозділами в Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Законом також передбачено ведення переліку органів іноземної сертифікації Держпродспоживслужбою, з метою прозорості роботи органів сертифікації іноземних країн на нашому ринку.

Щодо продукції, яку сертифіковано як органічну і ввозять на митну територію України. Така продукція має супроводжуватися копією сертифікату, що підтверджує відповідність обігу продукції вимогам законодавства України та копією сертифікату, що засвідчує органічне виробництво та обіг продукції у державі походження продукції, виданого органом іноземної сертифікації.

Стосовно фінансової підтримки. Постанова КМУ від 25.08.2004 № 1102 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам», зі змінами, внесеними постановою КМУ від 08.09.2016 № 609, передбачає участь виробників органічної продукції у всіх програмах, що існують у держбюджеті на відповідний рік. До того ж, для фермерських господарств, у разі якщо вони переходять на органічне виробництво, передбачено фінансову підтримку, яка надається на конкурсних засадах на поворотній основі у розмірі, що не перевищує  500 тис. грн. для проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції. Минулого року вже два фермери скористалися такою допомогою на 500 і на 200 тис. грн.

За якими ж напрямами надаватимуть фінансову допомогу? Це компенсація сертифікації, компенсація дитячого харчування, зменшення податкового тиску, це і пріоритетне користування іншими фінансовими підтримками, які взагалі існують для фермерів. За інформаційною допомогою можуть також звертатися і обласні адміністрації, з метою формування обласних програм, оскільки компенсацію сертифікації в області вирішують на рівні області, де зареєстровано господарство.

Валентина Заєць також додала деякі статистичні дані. Сьогодні Україна займає 20 місце у світі та 11 в Європі за площами земель, зайнятих під органічним сільськогосподарським виробництвом. Внутрішній споживчий ринок органічних продуктів в Україні оцінюють у 21 млн євро. Експортний потенціал цього сектору – 59 млн євро. Основними країнами-споживачами українського продукту є Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія, Чехія, Болгарія, Угорщина, США, Канада, Австралія та деякі країни Азії.

Ринок Європи

Сергій Галашевський, директор ТОВ «Органік Стандарт», у своєму виступі «Експорт органічної продукції з України до ЄС» доповів, що Україна посідає четверте місце серед імпортерів органічної продукції до Євросоюзу та перше місце до Європи. Якщо оцінювати першу десятку країн за вартістю проданих продуктів, то у цьому рейтингу Україна не фігурує, оскільки наш органічний експорт складається не з готової продукції, а з сировини. За системою TRACES основну частину експортної продукції складають зернові (пшениця, кукурудза, ячмінь, жито, овес) – це 70% всього експорту в Європейський Союз. На другому місці олійні (соя, ріпак, соняшник, льон, гірчиця). Дещо менше свіжих та сушених фруктів, соки.  Прогнозують, що експорт плодової продукції зростатиме порівняно зі зерновими, оскільки додана вартість цих продуктів є більшою. Варто зазначити, що Україна є на першому місці в ЄС за імпортом переробленого проса. Це один із продуктів, яким можна пишатися. Переробка вівса також зростає, очікують, що й далі зростатиме. Відносно новими продуктами є експорт меду, морозива.

Infographic_organic_UPD_2 – копія

У рейтингу країн-імпортерів української органічної продукції на першому місці – Нідерланди, на другому – Німеччина, на третьому місці Литва, але це не значить, що вона багато споживає української органічної продукції, швидше вона є трейдером. Австрія посідає четверте місце, Італія – п’яте.

Ринок Європейського Союзу найбільш близький та сприятливий, тож для України він має першочергове значення. Однак, через те, що в Євросоюзі також почали діяти різні програми підтримки і для багатьох тамтешніх товаровиробників завершується перехідний період, не виключено, що попит на органічну сировину з України може зменшитися. Проте цю ситуацію можна використати для того, щоб наново оцінити можливості внутрішнього ринку нашої країни. Доречно нагадати, що ринок органічної продукції в Україні почав розвиватися здебільшого завдяки тому, що багато міжнародних покупців висловлювали бажання купувати цю продукцію з України, тому експортна складова на сьогодні значно переважає над внутрішнім ринком органічної продукції.

Ринки Канади та США

Марія Махновець, консультантка з експорту органічної продукції з України, Organic Trade from Ukraine consulting, голова правління ГС «Український органічний кластер», у своїй доповіді розповіла про потенціал ринку органічної продукції Канади та США та конкурентоспроможність українських виробників органіки в цих країнах.

Канадський ринок органічних товарів шостий за величиною у світі. Канада імпортує органічну продукцію з різних країн. Якщо розглянути товари за категоріями, то це переважно кава несмажена, банани, оливкова олія, суниця, чорниця, томатні соуси. В Україні виробляють певні з цих товарів, тому переробникам варто звернути увагу й на можливість експорту готової продукції саме до Канади із врахуванням вимог щодо процедури сертифікації – Canadian Organic Regime. Перед тим, як експортувати продукцію до Канади, варто ознайомитися з переліком дозволеної продукції Automated Import Reference System (AIRS), оскільки існує заборона на ввезення круп, пшениці й не тільки. Канадських імпортерів цікавить такий асортимент, як-от: соки та напої, джеми, пастила, мед, сушені та заморожені овочі, соуси, кетчупи, рослинна олія, готові крупи та макарони, кондитерські вироби, органічні ягоди, соя.

Якщо ви сертифіковані згідно зі стандартом COR, то можна розглядати можливість експорту органічної продукції до США, оскільки COR і NOP є еквівалентними стандартами. У ГС «Органік Стандарт» компетентні та можуть підказати українським виробникам, як саме пройти сертифікацію за COR. Заохочуємо звернути увагу на проєкт CUTIS, що діє в Україні та відшкодовує 50% вартості за цю процедуру. Експерти проєкту також володіють актуальною аналітичною інформацією про органічний ринок Канади.

Починаючи з 2014 року поступово зростає експорт органічної продукції до США. Сполучені штати є найбільшим споживачем продукції у світі, тому українські оператори все більше починають звертати увагу саме на цей ринок і сертифікувати свою продукцію згідно зі стандартами NOP. На сьогодні 57 органічних сертифікованих підприємств в Україні мають сертифікати NOP, але не всі використовують переваги, які він відкриває.

Американський органічний ринок у 2018 році вперше «переступив» позначку 50 мільярдів доларів. Тепер 5,7% їжі, яку продають у країні – органічна. Третину всіх продажів органічних харчових продуктів складають фрукти та овочі. Також зростає категорія заморожених, консервованих, сушених овочевих та фруктових продуктів. Проте вже другий рік поспіль сповільнюється зростання у молочному секторі, в основному через зміну тенденцій у харчуванні та дієти. Багато споживачів також перейшли від продуктів тваринництва на продукти харчування та напої на рослинній основі. Експерти стверджують, що для задоволення сьогоднішніх споживачів інновації в органічному молочному секторі мають велике значення. Тому в 2018 році промисловість відповіла на запит споживача молочними напоями з підвищеним вмістом білка, більш повножирними молочними продуктами, новими ароматами та продуктами на рослинній основі.

З 2014 року Україна стала постійним постачальником органічної сої до США та здійснює поставки органічної твердої пшениці, ячменю, меду та лляної олії.

Є багато вимог до імпорту, одна з них – додаткові норми контролю. Сьогодні за принципом ЄС також і США ввели спеціальні норми контролю імпорту за загальними вимогами. Це було спричинено низкою скандалів з постачання органіки до США. USDA також контролює всю продукцію, тому постачальники органічної продукції обов’язково мають бути зареєстровані у цій організації, оскільки є вимога повної відповідності USDA  National Organic Program (NOP) та сертифікація акредитованим сертифікаційним агентством (ACA) – органом сертифікації. У США будь-який продукт тепер можна купити онлайн. Багато споживачів купують органічну продукцію за домогою мобільних додатків та в онлайн-магазинах. На сайті FiBL є спеціальна платформа Organicexportinfo, де можна знайти більше інформації щодо імпорту та експорту органічної продукції у різні країни світу. Загальні вимоги щодо експорту продукції до США та Канади можна знайти на GLOBAL TRADE HELPDESK.

Азійський вектор

Євген Милованов, голова правління Федерації органічного руху України, доповів про азійський вектор органічного експорту з України.

Розвивається експорт у Азію – країни Перської затоки, країни Близького Сходу. Очікують, що до 2020 року ринок органічної продукції у цих країнах почне збільшуватися. Одним із недоліків України є те, що органічні виробники здійснюють реалізацію своєї продукції через трейдерство. Наша країна входить у першу п’ятірку посередників. Приємно, що Україна не має негативного іміджу на цих ринках.

У країнах Близького Сходу бестселерами є такі органічні продукти, як-от: дитяче харчування, молочні продукти, фрукти, ягоди, овочі. Найбільш відкритими та найбільш купівельноспроможними є Об’єднані Арабські Емірати. 2019 року розпочалася кампанія здорового харчування для дітей та молоді в ОАЕ, зокрема в Дубаї, Абу-Дабі, інших містах.

З-поміж країн Далекого Сходу одним із найбільших преміальних ринків збуту є Японія. Перший досвід органічного експорту з України був понад 10 років тому, однак постійної присутності на цьому ринку немає, окрім епізодичних поставок. Якщо українські виробники планують здійснювати поставку своєї продукції в Японію, то вони повинні враховувати стандарти JAS.

Надзвичайно цікаві перспективи для українського виробника має також преміальний ринок Південної Кореї.

Індія – унікальна, порівняно з будь-якою іншою країною світу. Країна фактично на 100% самозабезпечена, імпорт складає всього 1-2%. Тому, працюючи з Індією, варто мати особливі підходи, наприклад, спільне виробництво зі застосуванням українських технологій на індійській території зі зазначенням на органічній продукції «made in India».

Китай є одним із найбільших органічних виробників світу. Країна стає все багатшою, зростає рівень споживання. Досить цікавим є те, що, нарощуючи обсяги виробництва своєї продукції та збільшуючи експортні можливості, китайці відають перевагу імпортним продуктам, оскільки довіри до власної продукції не мають.

Україна постачає органічну продукцію у Китай трохи більше 2 років, але це виключно соняшникова олія. У Китаї спостерігаємо чітку тенденцію до збільшення частки споживання таких органічних продуктів, як алкоголь, дитяче харчування, абсолютно новий ринок – це молочна продукція, шоколад.

Цього року Україна вперше представила національний павільйон на міжнародній виставці BioFach China у Шанхаї, де українські органічні виробники отримали звання найкращого національного стенду.

Роль кластерного підходу в експорті

Марія Махновець, консультантка з експорту органічної продукції з України, Organic Trade from Ukraine consulting, голова правління ГС «Український органічний кластер», розповіла також про роль кластерного підходу в експорті органічної продукції.

Сьогодні, аби бути більш конкурентоспроможними на міжнародних ринках, у всьому світі та ЄС працюють кластерні організації. З метою налагодження торговельних в’язків вони організовують зустрічі з кластерами в Канаді, Японії, Сінгапурі, США та інших країнах. Ці заходи проходять на рівні Європейської Комісії, Урядів Держав, Міністерств, галузевих асоціацій з обох сторін.

«Ми вже залучаємо «гравців» органічного ринку до побудови кластерної екосистеми, вибудовуюємо партнерські відносини з агрокластерами й кластерними ініціативами в різних регіонах нашої країни та інших країнах світу, які представляють цілісний органічний сектор України закордоном під час міжнародних аграрних подій, та на Європейській платформі кластерної взаємодії European Cluster Collaboration Platform», – розповіла Марія Махновець.

«Український органічний кластер» виступає екосистемою органічного ринку, оскільки він об’єднує не лише виробників, а всіх «гравців» органічного ринку, усіх сервіс- провайдерів, асоціацій, організацій, які займаються експортною промоакцією, усіх надавачів послуг, постачальників засобів виробництва тощо.

Увагу громадської спілки зосереджено на трьох основних компонентах: просування, дієвість освітніх програм і дорадництво, тобто консалтинг і маркетинг як  виходу готової продукції на вітчизняний ринок, так і розширення можливостей експорту органічної продукції. Маркетингову складову під час виходу на нові ринки збуту готової продукції дуже важливо враховувати. Кластер заохочує спонсорів, партнерів, громадські організації, бізнес-об’єднання та міжнародні проєкти з розвитку приєднуватися до спільної співпраці.

Якість чи імідж?

Березовська Олена, президент ГС «Органічна Україна» акцентувала свою доповідь на питаннях якості органічної продукції. Лише підвищуючи якість, українські виробники можуть формувати імідж органічної продукції. На жаль, якості дуже часто не вистачає. Не можна мати орієнтири якості 2013 року та застосовувати їх у 2019 і наступних роках. Потрібно постійно піклуватися про імідж не тільки своєї продукції, а й про імідж країни загалом. Треба вміти відстоювати свої позиції через лобіювання інтересів сектору, інтересів бізнес-об’єднання, введення  та закріплення на нових ринках органічних продуктів з доданою вартістю. Одним із інструментів збільшення комунікативних можливостей з міжнародними політичними лідерами, бізнес-об’єднаннями є те, що в Україні вирішено створити стратегічний комітет із розвитку експорту. Поки що в Україні не вистачає об’єднання навколо одного продукту, однієї агротехнології, тому через це важко сформувати одну велику партію однотипної продукції. Пані Олена наголосила, що треба об’єднуватися навколо одного консультанта або команди консультантів, об’єднуватися навколо однієї ідеї органічного виробництва.

Наталія Негуляєва, Марія Хрунь

image

Comments are closed.