Про ноу-тілл на зрошуваних землях говорили на Херсонщині, на базі ТОВ «АП Зоря-Юг» під час тренінгу Польової школи фермера ФАО. Це вже п’ятий тренінг у рамках проєкту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України».

На тренінгу побувало більше пів сотні учасників, які активно ділилися своїм досвідом та ставили тематичні запитання власникам господарства, лекторам. Учасники обговорили інноваційні підходи у ґрунтозберігаючих технологіях, системи землеробства на богарі та на зрошуваних землях, застосування різних технологій обробітку ґрунту.

DSC_6123 – копія

Микола Малярчук, доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник відділу зрошуваного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН, та Андрій Шатковський, заступник директора Інституту водних проблем та меліорації, розпочали теоретичну частину тренінгу з огляду ґрунтово-екологічних зон України та найбільш поширених типів ґрунтів у Херсонській області та Степу – каштанових солонцюватих.

Херсонщина є зоною високоризикового землеробства, бо потерпає від проявів кліматичних змін та зміни режимів доступу вологи. До того ж, у області розташована найбільша в Європі пустеля – Олешківські піски, площа якої щоденно збільшується.

Висока щільність складення ґрунту та низький рівень пористості землі затримують воду та не дають можливостей для розвитку кореневої системи рослин. Ці особливості стану земель на півдні України фермери мають враховувати, вибираючи різні типи обробітку ґрунту. Науковці переконані, що застосування нульових систем обробітку буде найбільш сприятливим для регіону, так як це забезпечує позитивний розрахунковий баланс гумусу й еколого-економічний ефект. Правда, перехідний вплив від застосування ноу-тіллу потребує часу на відновлення біоти ґрунту та іммобілізації азоту. Однак уже після кількох років застосування ноу-тіллу та використання покривних культур, урожайність збільшується на 5-10% (5% – озима пшениця, 10% – соя).

­­­­­­­­­­­­Практичними аспектами застосування No-till поділилися представники господарства «Зоря-Юг» – директор Руслан Кунгуров та агроном Андрій Кисловський. Учасники тренінгу мали можливість оглянути техніку господарства для посіву та догляду за посівами, системи зрошення та управління поливами. Представники «Зоря-Юг» поділилися своїм досвідом та секретами вирощування ярих культур із застосуванням технології No-till, яку тут використовують вже впродовж 8 років. Присутні оглянули не лише поля кукурудзи, сої та соняшника, а й поля після збору ранніх ярих зернових культур (озима пшениця, озимий горох); обговорили особливості вирощування, проблеми, шляхи вирішення та отримані результати. Разом досліджували стан ґрунту, рівень його вологості, а також насичення поживними речовинами.

«Підприємство «Зоря-Юг» розташовано на темно-каштанових і солонцюватих ґрунтах, які тут постійно потерпають від нестачі вологи, тож спершу важко було повірити, що ноу-тілл допоможе збільшити врожай, – розповідає директор господарства Руслан Кунгуров. – Але покращилася не лише врожайність, а й стан ґрунту».

DSC_6205 – копія

Якщо раніше земля була сухою, то тепер у господарстві жартують, що її можна продавати для вирощування квітів у горщиках – настільки стала м’якою та насиченою вологою. Учасники хочуть це побачити на власні очі, тож з лопаткою шукають у полі вологу. На глибині 8-10 см знаходять її, хоча останній дощ тут пройшов місяць тому. Ноу-тілл не лише збільшує врожайність, а й позитивно впливає на землі, запобігає деградації.

Звичайно, ця технологія потребує використання спеціальної техніки для посіву, обприскування і поливу, збору врожаю, аби зменшити навантаження на ґрунт. Після збору врожаю пожнивні рештки залишають на полі. Однак Микола Косолап, модератор заходу, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП України, попереджає, що не все можна залишати на полі: «Наприклад, молочаї, які вкрили площу, не можуть виконувати роль покривної культури, їх треба видалити». Є й інша проблема – гризуни, з ними агрономам справитися важче. Однак природа сама себе «лікує» – у регіоні зауважили збільшення кількості хижих птахів та змій.

Ще одне, що є незвичним для початківців-ноутіллерів – сівба на пожнивних рештках. «На сходи страшно дивитися у перший період вегетації, кукурудза відстає у рості. Але коли в сусіда кукурудза висохла, а твоя зелена та продовжує вегетувати, настрій кардинально змінюється», – так коментує цю ситуацію Микола Косолап.

Учасники школи бачать перспективу в застосуванні ноу-тіллу та розуміють, що тут треба працювати головою більше, ніж лопатою. І собі на збагачення, і екології на користь.

Вікторія Михальчук

DSC_6144 – копія

Comments are closed.