Що є основою існування життя на планеті Земля? Експерт ФАО, доктор с.-г. наук, завідувач кафедри агротехнологій та ґрунтознавства Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Юрій Дмитрук у своєму виступі «Збереження родючості ґрунтів в умовах інтенсивного агровикористання» під час Польової школи фермера нагадав відоме у світі визначення, що такою основою є ґрунт. Ґрунт є місцем існування мікроорганізмів, збереження всесвітньої спадщини та генетичних ресурсів. Ланцюги живлення, кінцевою ланкою яких є людина, починаються з ґрунту. Ґрунт є біосферною мембраною і слугує фільтром для очищення води. Він забезпечує нас не лише продовольством і чистою водою, а й різноманітними матеріалами, такими як волокна, будівельні матеріали, карбонати. Завдяки функції секвестрації вуглецю, зменшуються його викиди в атмосферу, що пом’якшує зміни клімату. Стан ґрунту також є запорукою продовольчої безпеки, так як 98% продуктів харчування прямо чи опосередковано виробляють завдяки ґрунтам.

Водночас науковець наголосив, що ґрунти мають здатність руйнуватися та є невідновлюваним ресурсом. І оскільки третина (!) ґрунтів у світі є деградованими, то питання їхнього збереження є не просто актуальним, а гіперактуальним.

«Завдяки мінімізації обробітку та зменшенню внесення хімічних речовин, підтримуючи природні процеси відновлення, можна послабити навантаження на ґрунт і продовжувати отримувати достатню кількість врожаю», – додав Юрій Дмитрук.

Управління родючістю ґрунтів

Сьомий тренінг ФАО за навчальною програмою Польової школи фермера «Ґрунтозберігаючі технології у землеробстві» присвятили  важливій темі – «Управління родючістю ґрунтів». Невипадково  семінар приймав у Пустоварівці, на Сквирщині у Київській області, науковець і практик, кандидат с.-г. наук, голова ТОВ «Агрофірма «Колос» Леонід Центило. Господарство знане не тільки в Україні, а й у світі, своїм виробленим та роками апробованим успішним шляхом збереження та підвищення родючості.

Розпочинаючи тренінг, координаторка проєкту ГЕФ/ФАО з інтегрованого управління природними ресурсами в Україні Оксана Рябченко, насамперед загострила увагу на бар’єрах, які стоять на шляху переходу с.-г. виробників на технології, що здатні виконувати надзвичайно важливу місію – сприяти збереженню ґрунтів. «Люди переходять до практики ґрунтозбереження, однак, зустрівшись з низкою колосальних  проблем, зокрема, зі зниженням на першому етапі врожайності, відмовляються від цих технологій», – наголосила пані Рябченко.

Оскільки ґрунт – ресурс вичерпний, то, зауважила вона, маємо гуртуватися, аби спільно виробляти та впроваджувати технології його збереження, адже за нами йдуть нові покоління. Вони, як і ми, мають право на життя.

Модератор тренінгу, відомий в Україні науковець, експерт ФАО Микола Косолап  нагадав: все в сільському господарстві базується на ґрунті, на його родючості. Інше – надбудова.

«Ґрунт є основним засобом виробництва в сільському господарстві, і, як будь-який інший засіб, він зношується. Сьогодні ми маємо дати відповіді на складні запитання. Деградаційні процеси, зменшення гумусу – це зворотній чи не зворотній процес? Чи є у нас можливість зупинити деградацію, зменшити її, а також позитивно вплинути на родючість ґрунту? До того ж, враховувати ще й кліматичні зміни», – звернувся до аудиторії Микола Косолап.

Відтворення родючості – реальна справа

Своїм шляхом збереження ґрунтів, підвищення їхньої родючості, та й узагалі – ведення сільськогосподарського виробництва йде «Агрофірма «Колос» і її керівник Леонід Центило. Це багатогалузеве підприємство, земельний банк якого становить майже 4 тисячі гектарів. Стратегічним напрямом обрали відновлення і розвиток сільськогосподарської справи. Головні напрями – рослинництво, потужний тваринницький комплекс, переробка продукції, лабораторний комплекс, насіннєвий завод, наукова діяльність. До речі, без наукового підґрунтя Леонід Центило не уявляє ведення сучасного аграрного виробництва. Те, що в Україні немає потужного наукового комплексу з належним рівнем фінансування він вважає одним із найголовніших мінусів аграрної галузі.

Керівник господарства, кандидат с.-г. наук, на тренінгу Польової школи фермера доповідав на тему «Біологічне землеробство й управління вторинними сільськогосподарськими відходами».

У «Агрофірмі «Колос» розробили власну систему біологічного землеробства – це комплекс взаємопов’язаних заходів: використання сучасного обладнання, сертифікованого насіння, охорона та раціональне використання ґрунтів. Основну увагу приділяють правильній сівозміні, відновленню і збереженню родючості ґрунтів, різноманіттю культур, боротьбі з фітопатогенними мікроорганізмами, шкідниками та бур’янами екологічними засобами та методами тощо.

Потужною складовою цього комплексу є також виробництво та використання органічних добрив, чим особливо славиться «Колос».

Свого часу Україну називали залежною від органіки. А те, що у 90-ті ми практично відмовилися від тваринництва та внесення органічних добрив, дуже сильно нашкодило сільському господарству. І, на думку Леоніда Центила, ми ще довго будемо виходити з цієї невтішної ситуації. Аграрій зауважує, що навряд чи Україні найближчим часом вдасться досягнути норми ще радянського періоду господарювання – 6 тонн органіки на гектар, нині вносять в середньому 0,4 – 0,5 тонни.

У той же час він говорить, що ефективність використання будь-якої мінеральної складової можлива в разі застосування не менше все тих же 6 тонн органіки на гектар.

В «Агрофірмі «Колос» виробляють і вносять на поля щорічно понад 30 тисяч тонн органіки. Це допомагає не лише підтримувати рівень органічної речовини, а й збільшувати її кількість, що, зрештою, приводить до відтворення гумусу. В агрофірмі рівень гумусу зріс із показника 3,15 до 3,55, а на деяких полях і до 4,22.

«Це не є результатом застосування одного чи двох препаратів, чи агрегатів. Це науково-обґрунтована система, – наголошує Леонід Центило. – Таку ж позитивну динаміку мають на своїх контрольних полях  наші українські партнери. Зауважте, незалежно від системи обробітку ґрунту. Це і є реальне відтворення родючості».

Цінність тренінгу полягала ще й у відкритій демонстрації різних поглядів, підходів до питання управління родючістю. Часом виникали дискусії, йшов постійний жвавий обмін думками, що однозначно підвищувало значимість Польової школи фермера.

Один зі спікерів тренінгу, генеральний директор ТОВ «Трейд-Агрохім» та агроном-практик із Тернопільщини Леонід Ківерський, виступив із доповіддю «Зміна парадигми класичної науки: науково-обґрунтоване управління рослинними рештками на поверхні ґрунту зі збереженням у профілі ґрунту без механічного пошкодження відмерлої кореневої системи». Його виступ подаємо у наступній статті.

У практичній частині тренінгу учасники Польової школи фермера  ознайомилися з процесом виготовлення компосту, мали можливість дослідити поле посівів озимої пшениці. «Про такі сходи, з таким кущінням може мріяти кожен агроном. Це блискучий результат!», – зауважив на полі Микола Косолап.

Також оглянули 50 гектарів поля чорного горіху, яке в перспективі матиме не тільки солідну комерційну складову, але може бути основою для створення та відновлення польових лісозахисних насаджень. На інших полях ознайомилися з диференційованими системами обробітку ґрунту.

«Моя велика мрія – щоб українці харчувалися безпечними продуктами, а це залежить від стану ґрунтів. Для цього й працюємо», – сказав на завершення тренінгу Леонід Центило.

Примітка: коментарі спікерів тренінгу можуть не збігатися з офіційними поглядами ФАО.

Автор: Анатолій Гаркуша

Фото: © ФАО, Вікторія Михальчук

Comments are closed.