Напевно, в Україні вже не залишилося агрономів та підприємств, які продовжують ігнорувати важливість позакореневих підживлень. Їхню беззаперечну ефективність доведено дуже багато разів. Однак потенціал «для кроку вперед» все ще залишається, адже навіть зі застосуванням підживлення через лист, результат вирощування сільськогосподарських культур не завжди відповідає бажаному. Мало просто «використовувати», потрібно «використовувати раціонально та правильно». У цій статті науковці з «Інституту живлення рослин» зібрали шість найпоширеніших помилок, що стосуються позакореневих підживлень.

1124b8cf6 – копія

1 помилка. Недотримання оптимальної концентрації робочого розчину

Перевищення норм трапляється особливо часто. З технічних причин, завжди є потреба зменшити загальну кількість робочого розчину на гектар, тому доводиться працювати з високими концентраціями. Однак тут варто бути надзвичайно обережним, адже можна спричинити опіки листя. Як цього уникнути та не допустити? Дуже просто – уважно читайте етикетку чи регламент застосування. Концентрацію робочого розчину там вказують обов’язково. Якщо ж немає, шукайте на офіційному сайті виробника, консультуйтесь з професіоналами. Не варто працювати «на око». Також потрібно враховувати час проведення обробки та погодні умови. У багатьох культур стійкість до опіків залежить від товщини воскового нальоту, який максимальний у спеку, і мінімальний після дощу.

2 помилка. Недотримання правил змішування

Досить велика спокуса проводити підживлення у вигляді бакових сумішей зі засобами захисту рослин. Це дозволить зекономити гроші та не заходити зайвий раз у поле, проте може зашкодити рослинам. Селективність дії багатьох гербіцидів обумовлена дуже тонким балансом доз та концентрацій, які є на межі між тим, аби не зашкодити рослині й тим, щоб знищити бур’яни. Може трапитись ситуація, що додавання у розчин навіть невеликої кількості іншої речовини може призвести до руйнування цього балансу. І хто буде винен? Звісно ж виробники «хімікатів», які й так давно винні завжди й у всьому. Аби цього уникнути достатньо вивчити таблиці сумісності, які представлені виробником і лише тоді приймати рішення щодо змішування або ж не змішування препаратів.

3 помилка. Неправильний розподіл робочого розчину по поверхні рослини

Різні елементи живлення по-різному поводять себе в рослині. Не одноразово експериментально доведено, що всі необхідні елементи можуть тією чи іншою мірою засвоюватись через лист. Однак процеси поглинання та розподілення поживних речовин, а отже і їхнє транспортування залежать уже безпосередньо від мобільності самих елементів.

Мобільні елементи (як-от: азот, фосфор, калій, магній та залізо) переміщаються рослиною. Вони рухаються до тих органів, яким найбільше потрібні у певний період часу. Тут усе достатньо просто. А ось з елементами з низькою мобільністю ситуація дещо складніша – мідь, кальцій, цинк, бор, молібден, сірка, марганець розподіляються рослиною лише акропетально (від точки потрапляння тільки вгору). Тому, якщо під час обприскування нижні листки не покриваються зазначеними елементами, внесення буде не ефективним, потреба рослини буде не задоволена. Звідси й дефіцит і всі інші проблеми.

4 помилка. Неправильний розрахунок дози за рядкового внесення

Це питання стає все більш актуальним у міру збільшення популярності рядкових обприскувань. Рядкове внесення добрив (обприскування лише рядків з молодими рослинами, без втрат добрив на обробку міжрядь) дозволяє суттєво економити препарат, особливо на початкових етапах розвитку рослин. Однак потрібно дуже уважно підійти до розрахунку дози внесення. Наприклад, якщо обприскувач обробляє лише третину міжряддя, то і розхід розчину потрібно зменшити в три рази. Часто доводиться чути, що норм внесення дотрималися, дали n-кількість кілограм на гектар, а на листках з’явилися опіки. Ось тут і є типова помилка – фактично ж обробляємо не гектар, а лише його третину – чисту площу посіву.

5 помилка. Неправильні терміни внесення

Для кожної рослини характерна своя специфічна динаміка поглинання елементів живлення. За позакореневого внесення не можна дати елементів з лихвою «на потім», оскільки все, що вносимо через лист, дуже швидко опиняється всередині рослини. Тому дуже важливо розуміти та враховувати, коли рослині потрібен фосфор, коли азот, а коли мікроелементи. Як то кажуть, «ложка корисна в обід», абсолютно так само все й у нашій ситуації.

6 помилка. А що вносити?

Напевно, один із найважливіших пунктів нашого матеріалу. Сьогодні різноманіття препаратів для позакореневих підживлень настільки широке, що вибрати дуже й дуже важко. Що найцікавіше, далеко не завжди найдорожче означає найкраще.

Вибираючи листкове мінеральне добриво, перш за все, потрібно звертати увагу на його склад. Багато добрив мають обмежений хімічний склад, низький ступінь чистоти, погану розчинність. Окрім того, після внесення неякісних препаратів на листках може з’являтись сольовий наліт.

Не менш важлива і форма, у якій представлено елементи живлення. Найбільш популярною на сьогодні є хелатна форма, яка забезпечує стабільність розчину та максимальні поглинальні властивості. Звичайно ж, це не може не відображатись на ціні. Інколи, маючи на меті зекономити, замість хелатів використовують комплексони (комплекси органічних кислот). Такі продукти менш стабільні, рослина їх засвоює дещо гірше, однак у багатьох ситуаціях їх достатньо, аби скорегувати систему живлення та врятувати врожай. Сучасні розробки, це, здебільшого, полімерні хелатні комплекси, які практично, не втрачають ефективності за перепадів температур, а високий ступінь частоти з’єднань забезпечує високу ефективність.

Як бачимо, позакореневі підживлення можуть бути дуже корисними, однак варто не забувати про баланс та не впадати з крайності в крайність – нагодувати рослину через листок неможливо. Для прикладу візьмемо фосфор. Аби забезпечити повноцінну потребу рослин у цьому елементі потрібно провести приблизно 30 позакореневих внесень. А це ж лише один елемент живлення. Звісно, ви ніде не знайдете агронома, який би погодився «гратися в такі ігри».

Найрозумніший вихід – грамотне та обдумане співвідношення кореневого та позакореневого живлення відповідно до потреби рослини, забезпеченості ґрунтів та особливостей обраної технології. І, звичайно ж, попереджений – значить озброєний, знаючи про найтиповіші помилки, набагато простіше їх уникати.

Марія Августинович,

кандидат сільськогосподарських наук,

завідувач науково-дослідною лабораторією

інноваційних технологій та впровадження

ТОВ «УНПЦ «Інститут живлення рослин»

Comments are closed.